Кишинівський погром — Вікіпедія

Американська літографія 1905 року, випущена після єврейських погромів у Російській імперії з вимогою припинити погроми.

Кишинівський погром — один із найвідоміших єврейських погромів у царській Росії 6 (19) - 7 (20) квітня 1903 року у Кишиневі.

Кишинівський погром здобув великий резонанс у Росії та Європі початку XX століття.

Погром[ред. | ред. код]

За два місяці до погрому у містечку Дубоссари щез, а потім був знайдений убитим чотирнадцятилітній підліток Михайло Рибаченко, і єдина щотижнева кишинівська газета «Бессарабец», очолювана відомим антисемітом П. Крушеваном, стала подавати вбивство як ритуальне. Пізніше слідство показало, що вбивство здійснив двоюрідний брат жертви з метою заволодіти його спадком. Одразу ж після встановлення обставин Міністерство внутрішніх справ видало циркуляр про заборону публікацій про справу, таким чином неможливо було спростувати подібні наклепи.

В неділю 6 квітня 1903 року полетіли перші камені у вікна навколишніх єврейських будинків, магазинів. 7 квітня в Кишиневі почався кривавий погром.

Афіша із зображенням сцени Кишинівского погрому.

Результати погрому згідно з Єврейською Енциклопедією (1988):

  • загинули 49 чоловік,
  • 586 поранили (покалічили),
  • знищили більше 1500 будинків (більше третини всіх будинків Кишинева).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]