Класична латина — Вікіпедія

Класична латина — термін, що позначає форму латинської мови, визнаної в якості стандарту письменниками кінця Римської республіки і Римської імперії. У деяких більш пізніх періодах він розцінювався як «хороша» латина, в той час як її більш пізні версії вважалися спрощеними або спотвореними. Слово «латинська» зараз за замовчуванням означає «класичну латину», скажімо, підручники латинської мови, присвячені класичній латині.

Посилання[ред. | ред. код]

• Класична ("золота") латина // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 252. — ISBN 978-966-439-921-7.