Класоцид — Вікіпедія

Класоцид або класицид (англ. Classicide) — концепція, запропонована Майклом Манном для опису навмисного систематичного повного або часткового винищення соціального класу шляхом утисків і насилля.[1][2]

Хоча слово вперше було вжите Фредом Шварцом у 1972 році,[3] як термін класоцид був популяризований саме Манном. Класоцид подібен геноцидові, але є вужчим терміном, оскільки має на увазі навмисне масове вбивство лише окремих соціальних класів (селянства, інтелігенції тощо), а не цілих народів. Від політициду відрізняється тим, що група осіб стає жертвою не через власну політичну позицію (приналежність до руху, партії тощо).[4][5]

Випрацювання поняття[ред. | ред. код]

Слово «класоцид» вперше використав Фред Шварц у своїй книзі 1972 року «Три обличчя революції».[3] Пізніше Майкл Манн перетворив «класоцид» на чітко визначений термін.[6] Соціологами, зокрема Манном[1] і Мартіном Шоу,[2] термін використовується для опису унікальних форм геноциду, які стосуються знищення соціальних класів через масові вбивства або заслання.[1][2][3]

На думку Жака Семелена, Манн таким чином встановлює свого роду паралель між «расовими ворогами» та «класовими ворогами», чим сприяє дискусіям про порівняння нацизму і комунізму. Цю теорію також розробляли деякі французькі історики, такі як Стефан Куртуа та Жан-Луї Марголін (автори «Чорної книги комунізму»). Вони розглядають класовий геноцид (класоцид) як еквівалент расового геноциду (власне геноциду).[6]

Приклади[ред. | ред. код]

Прикладом класоциду є Голодомор — штучний масовий голод, який стався в 1932—1933 роках на території України, Казахстану та Росії. Від голоду одночасно гинули казахи-скотарі в Азії та українські й південноросійські хлібороби в європейській частині Радянського Союзу. Перехід у робітничий клас давав селянам шанс вижити.

Караганда тільки в 1931 році була оголошена містом, там жило 13 тисяч осіб, а через два роки – вже 147 тисяч. Рятуючись від голоду, люди йшли в Караганду, наймалися на шахту. Пізніше я дізнався, що навколо Караганди встановили кордони, щоб не пускати голодобіженців. Багато вмирало на підступах до міста. Хтось намагалися завербуватися на роботу. Наприклад, на Україну, на будівництво Запоріжсталі, Дніпрогесу, інших заводів. Доходили навіть до Далекого Сходу – казахів можна було зустріти на будівництві Комсомольська-на-Амурі.
Оригінальний текст (рос.)
Караганда только в 1931 году была объявлена городом, там жило 13 тысяч человек, а через два года – уже 147 тысяч. Спасаясь от голода, люди шли в Караганду, нанимались на шахту. Позже я узнал, что вокруг Караганды установили кордоны, чтобы не пускать голодобеженцев. Многие умирали на подступах к городу. Кто-то пытались завербоваться на работу. Например, на Украину, на строительство Запорожстали, Днепрогэса, других заводов. Доходили даже до Дальнего Востока – казахов можно было встретить на стройке Комсомольска-на-Амуре.

— Кандидат історичних наук Кайдар Алдажуманов, [7]

Іншим прикладом класоциду є терор Червоних кхмерів проти інтелігенції власної країни.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Mann, Michael (Spring 2002). Explaining Murderous Ethnic Cleansing: Eight Theses (PDF). UCLA. Brisbane, Australia. Архів оригіналу (PDF) за 12 Листопада 2020. Процитовано 7 лютого 2018.
  2. ↑ а б в Shaw, Martin (2015). What is Genocide?. John Wiley & Sons. с. 72. ISBN 978-0745631837.
  3. ↑ а б в Schwarz, Fred (1972). The Three Faces of Revolution. Capital Hill Press. с. 51–53. ISBN 978-0882210032.
  4. ↑ Mann, Michael (2005). The Dark Side of Democracy: Explaining Ethnic Cleansing [Архівовано 13 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]. New York: Cambridge University Press. p. 17. ISBN 978-0-521-53854-1.
  5. ↑ Sangar, Eric (3 November 2007). «Classicide» [Архівовано 22 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Online Encyclopedia of Mass Violence. p. 1, paragraph 3. Retrieved 14 November 2020.
  6. ↑ а б Jaffrelot, Christophe; Sémelin, Jacques, eds. (2009) Purify and Destroy: The Political Uses of Massacre and Genocide. Translated by Schoch, Cynthia. CERI Series in Comparative Politics and International Studies. New York: Columbia University Press. p. 37. ISBN 978-0-231-14283-0.
  7. ↑ КАНАФИНА, Жанар (29.05.2015). Голодомор 30-х. Миллионы смертей в мирное время [Голодомор 30-х. Мільйони смертей у мирний час]. Караван (рос.).
Геноциди
корінних американців (з 1492) • ірландців (1845–1849) • черкесів (1860-ті) • гереро та нама (1904–1907) • ассирійців (1914–1925) • вірмен (1915–1923) • греків (1914–1923)  • фінів (1920-ті–1930-ті)  • українців (1932–1933) • євреїв та ромів (1939–1945) • чеченців та інгушів (1944)  • кримських татар (1944)  • Геноцид у Східному Тиморі (1974–1999) • камбоджійців (1975–1979) • тутсі й хуту (1994)  • боснійців (1995)  • українців (2022)
Методи
Заперечення
Судові процеси
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Класоцид&oldid=39267344