Клер Фейгін — Вікіпедія

Клер Фейгін
Ім'я при народженні ісп. Claire Mintzer Fagin
Народилася 25 листопада 1926(1926-11-25)[1]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла 16 січня 2024(2024-01-16) (97 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Країна  США
Діяльність медична сестра, філософиня, консультантка
Alma mater Колумбійський університет, Нью-Йоркський університет, Steinhardt School of Culture, Education, and Human Developmentd, Тічерс-Коледжd і Wagner Colleged
Членство New York Academy of Medicined[3]
Нагороди

Клер Фейгін (англ. Claire Mintzer Fagin, нар. 25 листопада 1926(19261125), Нью-Йорк — 16 січня 2024) — американська медсестра, педагогиня, науковиця та консультантка. Здобула ступінь бакалавра в коледжі Вагнера, магістра сестринства Колумбійського університету та доктора наук з Нью-Йоркського університету.[4]

Основний внесок Фагін у психіатричну сестринську допомогу, освіту медсестер та геріатричну допомогу завжди підкреслювався з твердою вірою у силу активістів. В результаті своєї роботи щодо зміни політики відвідування лікарні докторка Фагін вважається однією із засновниць медичної допомоги, яка залучає до лікування сім'ю пацієнта. Вона також стала першою жінкою на посаді президента Ліги плюща  — асоціації восьми найстаріших американських університетів.[5]

Біографія[ред. | ред. код]

Фейгін — донька Мей та Гаррі Мінцера, іммігрантів у Нью-Йорку. Батьки бажали, щоб вона стала лікаркою, як і її тітка, яка працювала дерматологинею у Квінз.[6] Проте вона вибрала навчальний напрямок сестринська справа в коледжі Вагнера і здобула докторський ступінь в Нью-Йоркському університеті. Її докторська дисертація висвітлювала концепцію «приймальної кімнати» для батьків госпіталізованих дітей. Науковиця продовжила свої дослідження в цій галузі, що вплинуло на сприйняття батьківських відвідувань у лікарнях.[7]

Фегін працювала на посаді декана Сестринської школи Пенсильванського університету з 1977 по 1991 рік, після того як вона залишила займатися геріатричними сестринськими дослідженнями на посаді наукового працівника Інституту медицини Національної академії наук.

У 1993 році Фейгін була призначена тимчасовою президентом Пенсильванського університету (з 1 липня 1993 року по 30 червня 1994 року).

Фагін продовжувала зосереджуватися на геріатричному сестринстві після повернення до професійної діяльності в 1994 році й робить це з тих пір. У 2005 році вона закінчила п'ять років на посаді директора програми «Фонд Джона А. Хартфорда: Розбудова академічного геріатричного сестринського потенціалу», яка координується у Вашингтоні, округ Колумбія, в Американській академії медсестер. Фагін — екс-президент Американської ортопедіатричної асоціації.[8] Отримала 15 почесних докторських ступенів, а також престижну відзнаку Американської асоціації медсестер. 30 листопада 2006 року корпус для навчання сестринської справи в Персильванському університеті було перейменовано на Зал ім. Клер М. Фейгін.

Клер Фейгін є почесною стипендіаткою Королівського коледжу сестринської справи Великої Британії,[9] була введена в Зал слави Американської асоціації медичних сестер[7] і є членом Національної медичної академії, Американської академії медсестер,[10] Асоціації століття та Американської академії мистецтв і наук. На даний час вона є еміриткою в Опікунській раді об'єднання медсестер Нью-Йорка.

Фейгін та її чоловік Самуель Фагін мають двох синів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. National Library of Israel Names and Subjects Authority File
  2. The Philadelphia InquirerPHL: 1829. — ISSN 0885-6613; 2165-1728
  3. Directory of Fellows and MembersNYAM.
  4. 1991-92, 5. 5.; 1991-92, 5. 5. (25 липня 1991). The international who's who 1991-92. ISBN 9780946653706. Архів оригіналу за 27 Лютого 2021. Процитовано 25 Листопада 2020.
  5. Claire Fagin. Teachers College - Columbia University (англ.). Архів оригіналу за 29 Липня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
  6. Fearless. Wagner Magazine (амер.). 21 грудня 2011. Архів оригіналу за 23 Вересня 2015. Процитовано 25 листопада 2020.
  7. а б Hall of Fame. ANA (англ.). Архів оригіналу за 3 Березня 2016. Процитовано 25 листопада 2020.
  8. APA PsycNet. doi.apa.org. doi:10.1111/j.1939-0025.1985.tb03429.x. Процитовано 25 листопада 2020.
  9. Claire M Fagin - RCN. web.archive.org. 4 вересня 2008. Архів оригіналу за 4 вересня 2008. Процитовано 25 листопада 2020.
  10. Claire M. Fagin. www.nursing.upenn.edu (англ.). Архів оригіналу за 21 Вересня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.