Клюка Алла Федорівна — Вікіпедія

Клюка Алла Федорівна
Ім'я при народженні Алла Федорівна Клюка
Дата народження 18 лютого 1970(1970-02-18)[1] (54 роки)
Місце народження Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
США США
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Професія актриса
Кар'єра 1989 — нині
IMDb ID 0459853
CMNS: Клюка Алла Федорівна у Вікісховищі

Алла Федорівна Клюка (білор. Ала Федараўна Клюка; нар.. 18 лютого 1970, Мінськ) — радянська, російська та американська актриса білоруського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Мінську. Її батьки — глухі (працювали на Мінському автомобільному заводі - МАЗ), але ні в Алли, ані у двох її старших сестер проблем зі слухом немає[2]. Навчалася в середній школі № 46 міста Мінська, де закінчила 10 класів.

Навчалась у Вищому театральному училищі імені М. С. Щепкіна, яке закінчила у 1991 році, майстерня Юрія Соломіна). У кіно дебютувала в 1989 році у фільмі «Візит дами». У 1990 році разом зі своїм курсом навчалася в нью-йоркській театральній школі[3].

У 1993 році одружилась з відомим американським ученим Кенні Шеффером, в шлюбі у них народився син Кібо. Поїхала разом з чоловіком до США, там вступила до національної Гільдії акторів. Знялася в серіалах «Клан Сопрано», «Закон і порядок»[4].

У 2001 році повернулася до Росії, де знімалася у Алли Сурикової — спочатку у фільмі «Хочу до в'язниці», а потім у серіалі «Ідеальна пара». Ще через два роки актрису чекав успіх після виходу на екрани серіалу «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант» — екранізації детективів Дар'ї Донцової, де зіграла головну роль. У 2003 році вийшла заміж за постановника цього серіалу — режисера Володимира Морозова. У них цього ж року народився син Іван.

З 2015 року знову знімається у США[2].

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

  • лауреатка премії «За найкращу жіночу роль» на кінофестивалі «Кінотавр» (1997)[5]
  • лауреатка премії «Зелене яблуко» (1995, за роль у фільмі «Серп і молот»)[3]
  • лауреатка призу «За найкращу жіночу роль» на Першому Міжнародному кінофестивалі країн СНД і Балтії «Нове кіно XXI століття» (2004, за роль у фільмі «Прикутий»)

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1989 — «Візит дами» — дівчина на ярмарку
  2. 1990 — «Тіло» — Світла Калмикова
  3. 1990 — «Хмара-рай» — Наталія
  4. 1990 — «Зроблено в СРСР» — Ірина Сисоєва
  5. 1992 — «Ноктюрн Шопена» (Росія — США, за участю Ризької кіностудії) — Вона
  6. 1994 — «Серп і молот» — Єлизавета Вороніна
  7. 1996 — «З пекла в пекло» — Ганна Сікорська[6]
  8. 1998 — «Хочу до в'язниці» — Марі
  9. 2000 — 2002 — «Клан Сопрано» (США) — Світлана Кириленко
  10. 2001 — «Ідеальна пара» — Ганна Володимирівна
  11. 2002 — «Прикутий» — Ганна
  12. 2002 — «Закон і порядок» (серіал, США) — Ілана Юшка
  13. 2003 — 2006 — «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант» — Євлампія Романова
  14. 2004 — «Дрібнота» — Липочка
  15. 2005 — «Коля — перекоти поле» — Наталія
  16. 2008 — «Адреналін» — слідчий Рита
  17. 2011 — «Ніч на заході літа» — Рут
  18. 2015 — «Таємниці Лаури» (серіал, США) — Ольга (16-а серія, 1-й сезон)
  19. 2017 — «Американці» (серіал, США) — Катерина Рикова (5-й сезон)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Домашний Очаг. Американская русская. Две страны Аллы Клюки. www.goodhouse.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 12 травня 2019.
  3. а б Клюка Алла Федоровна. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
  4. Яндекс. Дзен. Алла Клюка. Почему актриса пропала с отечественных экранов?. www.zen.yandex.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2019.
  5. Алла Клюка: «Легкий характер». Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
  6. премія «Кінотавр» у номінації «Призи за найкращі ролі», 1997

Посилання[ред. | ред. код]