Кодекс усталеної практики — Вікіпедія

Ко́декс уста́леної пра́ктики (звід правил) — нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів[1].

Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Право власності на кодекси усталеної практики належить державі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про стандартизацію: Верховна Рада України; Закон від 05.06.2014 № 1315-VII. Архів оригіналу за 22.08.2014. Процитовано 12.07.2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кодекс_усталеної_практики&oldid=26436988