Колода — Вікіпедія

  • Колода — стовбур зрубаного дерева[1].
  • Колода або борть — вулик з обрубка товстої деревини з видовбаною серединою[1].
  • Колода — видовбаний човен, ночви тощо.
  • Колода[fr] — човен, який формою нагадує стовбур дерева або колоду. Пасажири пропливають по замкнутому жолобі зі значними перепадами висот, що спричиняє бризки води та викиди адреналіну у людей і створює веселий настрій.
  • Колода — видовбане чи дощате корито біля криниці для напування тварин[2].
  • Колода — товста дошка, що є основою ручних жорен[2].
  • Колода — дерев'яні кайдани[2].
  • Колода — снаряд для спортивної гімнастики.
  • Колода — комплект гральних карт[1].
  • Колода — міра об'єму сипучих речовин і меду, що була поширена в українських землях у XIV—XVIII ст.ст.
  • Колода — клас чисел у старослов'янській системі числення.
  • Колода — партія з кількох мисок (до 35 шт.), вкладених одна в одну, які ставилися боком у гончарну піч[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Колода // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б в г Колода // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.