Колонізація супутників Юпітера — Вікіпедія

Галілеєві супутники: Іо, Європа, Ганімед, Каллісто

Постановка проблеми[ред. | ред. код]

Супутники Юпітера — природні супутники планети Юпітер. Відомі 79 супутників Юпітера; це найбільша кількість відкритих супутників серед всіх планет Сонячної системи. Крім того, у Юпітера є система кілець.

Три супутника Юпітера — Європа, Ганімед і Каллісто — є основними кандидатами для колонізації космосу в межах Сонячної системи поряд з Марсом, Венерою, Місяцем, Меркурієм і поясом астероїдів.

Колонізація супутників Юпітера[ред. | ред. код]

Європа[ред. | ред. код]

Основна складність у колонізації Європи полягає сильному радіаційному поясі Юпітера. Людина без скафандра на поверхні Європи отримала б смертельну дозу радіації менше ніж за 10 хв.[1]. Вважається, що під льодовою поверхнею супутника існує океан. Життя в ньому може бути більш захищене від радіації.

Ганімед[ред. | ред. код]

Ганімед — найбільший супутник у Сонячній системі і, крім того, єдиний супутник Юпітера, який має магнітосферу, яка захистить колонізаторів від згубної дії радіації.

Каллісто[ред. | ред. код]

За оцінками НАСА, Каллісто може стати першим колонізованим супутником Юпітера. Каллісто геологічно дуже стабільний і знаходиться поза зоною дії радіаційного поясу Юпітера. Цей супутник може стати центром подальших досліджень околиць Юпітера, зокрема, Європи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Космічна колонізація: хто перший? Компьютерра, 15.6.2001. Архів оригіналу за 18.03.2013. Процитовано 05.12.2009.