Колориметр — Вікіпедія

Схематичне зображення колориметра: (1) Вибір довжини хвилі, (2) кнопка принтера, (3) регулювання коефіцієнта концентрації, (4) перемикач режиму УФ (дейтерієва лампа), (5) відлік, (6) відсік для зразків, (7) регулювання нуля (100 % T), (8) Перемикач чутливості, (9) перемикач ON / OFF.

Колориметр (рос. колориметр, англ. colorimeter, нім. Kolorimeter n) — прилад для визначення характеристик кольору. Застосовується, зокрема, в методах дослідження гірських порід, вугілля тощо, наприклад, у методі вибіркової сорбції барвника (метод А. С. Колбановської).

Застосовується в колориметрії — одному з розділів аналітичної хімії.

Колориметр вимірює поглинання певних довжин хвиль світла певним розчином.^[1]^[2] Він зазвичай використовується для визначення концентрації відомої розчиненої речовини в даному розчині шляхом застосування закону Бугера — Ламберта, який стверджує, що концентрація розчиненої речовини пропорційна поглинанню.

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колориметр

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Примітки

↑ Nuffield Advanced Chemistry (2003)
↑ Portable CCD LED Colorimeter Spectroradiometer For CCT, CRI, CQS Test

[1] Nuffield Advanced Chemistry (2003)

[2] Portable CCD LED Colorimeter Spectroradiometer For CCT, CRI, CQS Test

[1]

[2]