Комуністична партія Чилі — Вікіпедія

Комуністична партія Чилі

Partido Comunista de Chile
Країна  Чилі
Голова партії Гільєрмо Тейлер
Ген. секретар Lautaro Carmonad
Дата заснування 1922
Штаб-квартира Сантьяго, Чилі
Ідеологія комунізм
Молодіжна організація Communist Youth of Chiled
Офіційний сайт pcchile.cl

Комуністична партія Чилі (ісп. Partido Comunista de Chile, КПЧ) — ліва політична партія в Чилі. При партії діє молодіжна організація — Комуністична молодь Чилі (ісп. Juventudes Comunistas de Chile), заснована в 1932 році. В палаті депутатів Чилі партія має 3 місця. Партія видає газету «Сіґло» ("El Siglo", «Вік», з 1940).

Серед видатних діячів Коммуністичної партії були письменник Пабло Неруда, чилійський бард Віктор Хара, Луїс Корвалан.

Історія[ред. | ред. код]

Партія була заснована 2 січня 1922 на IV з'їзді Соціалістичної робітничої партії (заснованої у 1912 році) в м. Ранкагуа, який перейменував її на КПЧ. Одним із її засновників був Л.Е.Рекабаррен. У 1922 році КПЧ вступила до Комінтерну. З 192730 та у 1932 році партія працювала в підпіллі.

У 1936 році ввійшла до Народного фронту — антифашистського блоку політичних партій. У 1942 році за ініціативою КПЧ створено Демократичний, альянс — блок КПЧ, Радикальної та Демократичної партій. У 194647 роках комуністи входили до складу уряду. У 194858 роках діяв «Закон про захист демократії», який заборонив компартію. З ініціативи КПЧ у 1953 році був створений Єдиний профспілковий центр трудящих Чилі, а 1956 — Фронт народної дії, який ставив своїм завданням здійснення демократичних перетворень в країні.

Компартія відіграла значну роль у створенні в грудні 1969 року політичної коаліції Народна єдність, яка у вересні 1970 перемогла на виборах і прийшла до влади. В уряді Народної єдності, очолюваному Сальвадором Альенде Ґоссенсом, комуністи обіймали ряд ключових постів. Після військового перевороту 11 вересня 1973 КПЧ зазнала жорстоких репресій. Діючи в глибокому підпіллі, вона вела активну боротьбу проти диктатури Піночета. У 1983 році за ініціативою КПЧ було створено Патріотичний фронт Мануеля Родрігеса (ПФМР), організації, яка почала збройну боротьбу з диктатурою. Однією з найвідоміших акцій фронту став замах на генерала Піночета в 1986 році.

22 жовтня 1990 року партію було легалізовано.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В.М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 234.