Комуністичний університет імені Артема — Вікіпедія

Комуністичний університет імені Артема
50°00′21″ пн. ш. 36°14′35″ сх. д. / 50.00601230002777697° пн. ш. 36.24329460002777381° сх. д. / 50.00601230002777697; 36.24329460002777381Координати: 50°00′21″ пн. ш. 36°14′35″ сх. д. / 50.00601230002777697° пн. ш. 36.24329460002777381° сх. д. / 50.00601230002777697; 36.24329460002777381
Тип навчальний заклад
Країна  Українська СРР
Назва на честь Сергєєв Федір Андрійович
Засновано 1 квітня 1922
Закрито 7 жовтня 1932
Мапа

Комуністи́чний університе́т ім. Арте́ма (рос. Коммунистический университет им. Артёма) — навчальний заклад в Українській соціалістичній радянській республіці, що готував кадри для партійних, профспілкових і радянських органів протягом 19221932 рр.

Історія[ред. | ред. код]

Створений у Харкові 1 квітня 1922 р. на базі реорганізованої Вищої партійної школи ЦК КП(б)У в складі двох відділів:

  • основного;
  • лекторського.

Згодом були відкриті ще два:

  • журналістський;
  • підготовчий.

Названо на честь Ф. А. Сергєєва, відомого під псевдонімом Артем. Знаходився у будівлі теперішнього Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (сучасна адреса — вул. Алчевських, 44)[1].

Протягом 19241927 рр. ректором університету був Олександр Григорович Шліхтер[2].

Термін навчання становив 3 роки.

Важливою умовою прийому на навчання була наявність стажу практичної роботи на виробництві, у партійному чи радянському апараті, а також перебування в партії, зокрема, за умовами прийому 1922 року необхідно було мати один рік стажу, а уже 1926 року — не менше 5 років.

При університеті діяли річні курси для керівних працівників.

6 квітня 1927 р. на базі щоденної стінної преси було засновано газету «Артемівець» як орган бюро партколективу, профкому та Правління університету. Вона виходила двічі на місяць накладом 500 примірників[3].

З 1928 р. університет видавав журнал «Заочний комуністичний університет».

Серед навчальних дисциплін університету були:

  • історія революційних рухів в Росії, Україні, Галичині й Польщі, країнах Заходу;
  • історія суспільно-економічних формацій;
  • радянське будівництво;
  • політика комуністичної партії в галузі економіки;
  • історія партії й національне питання;
  • історія профспілкового руху;
  • історичний матеріалізм, основи марксизму-ленінізму.

7 жовтня 1932 р. університет був реорганізований у Вищу комуністичну сільськогосподарську школу.

Література[ред. | ред. код]

  • Комаренко Н. В. Установи історичної науки в Українській РСР (1917—1937 рр.). — К., 1973
  • Розвиток історичної науки на Україні за роки Радянської влади. — К., 1973
  • Диброва С. С. У истоков историко-партийной науки на Украине. — К., 1984.

Джерела[ред. | ред. код]