Конгоні — Вікіпедія

Конгоні
Конгоні у заповіднику Нгоронгоро в Танзанії
Конгоні у заповіднику Нгоронгоро в Танзанії
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Бубалові (Alcelaphinae)
Рід: Alcelaphus
Вид: Конгоні
Alcelaphus buselaphus
Pallas, 1766
Мапа поширення підвидів конгоні
Мапа поширення підвидів конгоні
Підвиди
Список
  • * † A. b. buselaphus (Pallas, 1766)
  • * A. b. cokii (Günther, 1884)
  • * A. b. lelwel (Heuglin, 1877)
  • * A. b. major (Blyth, 1869)
  • * A. b. swaynei (P. L. Sclater, 1892)
  • * A. b. tora (Gray, 1873)
  • * A. b. caama (Saint-Hilaire, 1803)
  • * A. b. lichtensteinii (Peters, 1849)
Синоніми
* Antilope bubalis (Pallas, 1767)
  • Antilope buselaphus (Pallas, 1766)
  • Bubalis buselaphus (Lichtenstein, 1814)
Посилання
Вікісховище: Alcelaphus buselaphus
Віківиди: Alcelaphus buselaphus
EOL: 308529
ITIS: 625077
МСОП: 811
NCBI: 59517
Fossilworks: 149623

Конгоні (Alcelaphus buselaphus) — вид парнокопитних ссавців родини бикових (Bovidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

У минулому конгоні зустрічалися по всій Африці (за винятком лісів басейну Конго) і навіть на Аравійському півострові. Зараз підвид, що населяв Сахару і Аравію, вимер. Трохи краще становище конгоні в Південній Африці. В наш час конгоні винищені в більшій частині свого первісного ареалу. У помітних кількостях ця антилопа збереглася тільки в національних парках і резерватах. Конгоні мешкають переважно в безлісих місцевостях, рівнинних або горбистих, порослих чагарником або порівняно відкритих. Це типові мешканці африканської савани.

Довжина тіла становить 2-2,5 м. Висота в холці доходить до 1,3 м. Вага варіюється в межах 100-200 кг. Довжина хвоста 40-60 см. Закінчується чорною китичкою. Ноги довгі з чорними мітками. Шия коротка, вуха загострені, форма голови подовжена. Роги є і у самиць, і у самців. Їх довжина доходить до 70 см.

Найбільшими є тварини, що живуть на заході африканського континенту. Колір шерсті варіюється від світло-сірого до червоно-коричневого залежно від підвиду. У червоного бубала лоб чорний і є контрастна світла смуга між очей. У інших підвидів теж є характерні індивідуальні риси. Це довжина хвоста, темні смуги, більш пологі лоби.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Живляться тварини трав'янистою рослинністю, часто пасуться на місцях колишніх пожеж. Вони регулярно відвідують водопої, але можуть кілька днів обходитися без води. Великими стадами конгоні зустрічаються рідко: зазвичай можна спостерігати групи по 10-20 тварин. Самиці і самці тримаються окремо.

Шлюбний ритуал відрізняється від інших антилоп. Зазвичай самець, піднявши хвіст, витягнувши вперед шию і притиснувши вуха, спрямовується назустріч самиці, яка перейшла межі його ділянки, потім повертається і робить кілька кроків геть, до центру ділянки, як би запрошуючи самицю слідувати за собою. Якщо самиця скористається запрошенням, партнери стають парою. Вагітність триває близько 8 місяців, а пологи збігаються з початком сезону дощів. Самиця народжує щороку одне дитинча.

Загрози

[ред. | ред. код]

Конгоні часто стають жертвою левів, гієнових собак та інших хижаків, проте головний їхній ворог - людина. М'ясо конгоні за смаком значно перевершує м'ясо більшості африканських копитних, і переслідування конгоні мисливцями завжди було досить інтенсивним. Судячи з давніх фресок, єгиптяни тримали конгоні північноафриканської підвиду як напівдомашню тварину.

Посухи і хвороби можуть швидко скоротити популяцію конгоні, особливо якщо є конкуренція з боку інших стад антилоп.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IUCN SSC Antelope Specialist Group (2008). Alcelaphus buselaphus: інформація на сайті МСОП (англ.) 11 February 2009

Література

[ред. | ред. код]
  • Chris & Tilde Stuart: Field Guide to the Larger Mammals of Afrika. Struik, 2000, ISBN 1-86872-534-0
  • Jean Dorst и Pierre Dandelot: Säugetiere Afrikas, Paul Parey Verlag, 1970. ISBN 3-490-01018-3
  • Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3-е издание. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4.