Коноплянка Євген Олегович — Вікіпедія

Ф
Євген Коноплянка
Євген Коноплянка
Євген Коноплянка
Особисті дані
Народження 29 вересня 1989(1989-09-29)[1] (34 роки)
  Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Зріст 178 см[2]
Вага 70 кг[2]
Прізвисько Конопа, Коно[3], Козацька ракета
Громадянство Україна Україна
Позиція лівий вінгер
Юнацькі клуби
2002—2004
2004–2005
2006 		Україна «Олімпік» (Кіровоград)
Україна ДЮСШ-2 (Кіровоград)
Україна «Дніпро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007–2015 Україна «Дніпро» 157 (35)
2015–2017 Іспанія «Севілья» 32 (4)
2016–2017 → Німеччина «Шальке 04» 17 (1)
2017–2019 Німеччина «Шальке 04» 40 (5)
2019–2022 Україна «Шахтар» (Донецьк) 28 (4)
2022–2023 Польща «Краковія» 36 (2)
2023–2024 Румунія ЧФР (Клуж) 3 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007–2008 Україна Україна (U-17) 3 (2)
2007–2008 Україна Україна (U-19) 9 (3)
2008–2011 Україна Україна (U-21) 17 (5)
2010– Україна Україна 87 (21)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 березня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 червня 2023.

Євге́н Оле́гович Конопля́нка (нар. 29 вересня 1989, Кіровоград, Україна) — український футболіст, лівий вінгер збірної України. Віце-капітан збірної України (2015—2019). Переможець Ліги Європи (2015/16).

Дитинство[ред. | ред. код]

Вихованець школи кропивницького футбольного клубу «Олімпік». Перший тренер Коноплянки, Юрій Кевлич, розповідав, що хлопчик змалечку здивував його силою удару, швидкістю і витривалістю (паралельно з футболом Євген довгий час займався карате). На відміну від однолітків, Коноплянка мав характер і багато працював над собою, зокрема над технікою та обводками лівою ногою, що дозволяло йому прогресувати і ставати кращим гравецем на всіх турнірах. Тренування майбутнього капітана збірної України проходили у спортивному залі від заводу «Зірка», де було холодніше, ніж на вулиці, а замість футбольних полів були асфальтовані баскетбольні майданчики[4]. В дитячо-юнацькій футбольній лізі України виступав за ДЮСШ-2 м. Кропивницького.

Взимку 2005 року 16-річного Коноплянку почали запрошувати до таких грандів українського футболу, як «Шахтар» (Донецьк) та «Динамо» (Київ). 5 січня 2006 року він мав проходити медогляд у київський клуб, але Юрій Кевлич влаштував перегляд футболіста у «Дніпро»[5]. Спортивний директор та тренери дніпропетровського клубу були вражені грою молодого півзахисника, в підсумку він опинився у команді.

У юнацьому віці грав у нападі та на позиції правого півзахисника, але вже в «Дніпрі» тренери почали ставити Євгена на лівий фланг[4].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Дніпро»[ред. | ред. код]

Коноплянка під час виступу за «Дніпро»

Сезон 2007/2008[ред. | ред. код]

На початку кар'єри грав у клубі під 42 номером. З квітня 2006 року почав залучатися до ігор дублювального складу «Дніпра», а 26 серпня 2007 року дебютував у вищій лізі Чемпіонату України в матчі «Дніпро» — «Закарпаття». Але грав ще мало й ігрової практики в основній команді майже не отримав: зіграв 2 гри в чемпіонаті України і 1 в Кубку України.

Сезон 2008/2009[ред. | ред. код]

З цього сезону Євген грав більше, ніж у минулому. Початок сезону Коноплянка провів більше в дублючному складі. Але коли головного тренера, Олега Протасова, змінив Володимир Безсонов, молодий Євген став грати за клуб більше: зіграв 12 матчів у чемпіонаті України, провівши на полі 304 хвилини, голами не відзначився.

Сезон 2009/2010[ред. | ред. код]

Першою результативною дією у чемпіонаті України відзначився у матчі з «Таврією» (гольова передача). Закріпився у складі першої команди «Дніпра» від початку весняної частини сезону 2009/10, коли почав регулярно виходити у стартовому складі, відзначатися забитими голами, а також високою технікою володіння м'ячем. Перший гол в Прем'єр-Лізі забив у матчі з «Зорею» (2:2), після цього його порівнювали з Ліонелем Мессі, Рафаелем ван дер Вартом та Дієго[6][7]. Також забивав у ворота київського «Динамо», маріупольського «Іллічівця» та запорізького «Металурга», проти останнього ще відзначився асистом. На офіційному сайті клубу проводилося традиційне голосування «Герой сезону», в якому вболівальники визначали найкращого гравця сезону — за результатами сезону 2009/10 нагороду отримав Євген[8].

Сезон 2010/2011[ред. | ред. код]

У цьому сезоні «Дніпро» очолив новий тренер — іспанець Хуанде Рамос, при якому Євген остаточно закріпився в основі команди та почав ставати її лідером. Футболіст вперше зіграв у єврокубках, але до групового етапу «Дніпро» не дійшов. Провів 31 матч (кілька ігор пропустив через травму) та забив 6 голів: у ворота «Іллічівця», донецького «Металурга», «Ворскли», «Волині», а також зробив дубль у принциповому для дніпропетровської команди дербі з харківським «Металістом». Віддавав гольові передачі у матчах з «Іллічівцем», київським «Динамо» та запорізьким «Металургом». У матчі 3-го кола Кубка України віддав гольову передачу проти «Таврії», а в матчі 1/4 фіналу цього ж турніру реалізував одинадцятиметровий удар в серії пенальті (перемога «Дніпра»)[9]. Отримав нагороду «Футболіст року в Україні» за версією видання «Український футбол» у 2010 році, а також звання кращого молодого гравця 2010 за версією Sport.ua[10]. Був обраний найкращим молодим гравцем чемпіонату України 2010/11, знову став «Героєм сезону» за версією вболівальників «Дніпра»[11][12].

У 2011 році київське «Динамо» запропонувало дніпропетровцям 15 млн євро за молодого таланта, але клуб відповів, що віддасть Коноплянку за 50-60 млн євро[13]. Звісно, кияни не купили Євгена, який потім дуже сильно знадобився клубу.

Сезон 2011/2012[ред. | ред. код]

Перший гол у сезоні забив в матчі 10-го туру чемпіонату, зі штрафного вразивши ворота сімферопольської «Таврії». У 12 турі оформив дубль у матчі з «Олександрією». У наступному матчі, проти «Оболоні», відзначився голом і гольовим пасом. У кубковому матчі проти «Волині» відзначився голом, а потім, проти тієї ж команди, в 18 турі чемпіонату віддав гольовий пас. Віддав асисти у домашньому (14-й тур) та виїздному (29-й тур) матчах проти донецького «Металурга». У першому матчі весняного кола чемпіонату, з «Шахтарем» (21-й тур), а також у матчі проти луганської «Зорі» (24-й тур) відзначався гольовими передачами. В двох поспіль матчах оформив дублі: як і в першому колі, проти «Олександрії», а також проти «Оболоні». В останньому матчі сезону, проти «Карпат», відзначився 2 гольовими передачами. Євген став кращим гравцем чемпіонату України 2011/2012[14].

Сезон 2012/2013[ред. | ред. код]

Євген Коноплянка в «Дніпрі», 2011 рік

У матчі 1 туру проти «Таврії» покинув поле вже на 30-й хвилині матчу, отримавши червону картку. Відбув дискваліфікацію, та вже в першому матчі (проти донецького «Металурга») оформив дубль. У кваліфікації до Ліги Європи забив два голи «Словану» у двох матчах, у домашньому матчі також заробив пенальті і віддав гольову передачу. У першому колі чемпіонату віддав 3 гольові передачі: у матчі проти «Шахтаря», «Металіста» і «Таврії». В поєдинах групового етапу Ліги Європи забив красивий гол у ворота ПСВ та відзначився гольовим пасом проти шведського клубу АІК. Декілька поєдинків осінньої та весняної частини сезону пропустив через травму. У 24 турі віддав дві гольові передачі в матчі проти «Чорноморця». За підсумками виступів команди у Лізі Європи сезону 2012/2013 потрапив до символічної збірної групового етапу турніру[15]. Також УЄФА включила Євгена у список 8 кращих молодих футболістів Ліги Європи 2012/2013[16]. Знову став футболістом року в Україні у 2012 році за версією видання «Український футбол».

Сезон 2013/2014[ред. | ред. код]

Відкрив рахунок своїм голам у новому сезоні вже у 1 турі, зі штрафного забивши київському «Арсеналу». У наступному матчі забив м'яч у ворота «Іллічівця». У «Дніпра» було 2 важливих матчі: проти «Нимме Калью» в кваліфікації Ліги Європи і проти «Шахтаря» в чемпіонаті країни, в обох матчах Євген відзначився гольовими передачами. Також віддав асист у поєдинку з «Пандурієм» в груповому етапі Ліги Європи. 2 матчі поспіль відзначався голами, проти «Буковини» в Кубку України і «Чорноморця» в чемпіонаті. У виїздному матчі групового етапу Ліги Європи проти «Пасуш де Феррейра» віддав гольову передачу і забив гол. У наступних 3 матчах теж відзначився голами: проти «Ворскли», «Металурга» і того самого «Пасуш де Феррейра» (вдома). В наступному матчі, проти «Іллічівця», відзначився двома гольовими передачами. Забив гол у останньому матчі групового етапу Ліги Європи, проти «Фіорентіни».

Знову отримав нагороду від видання «Український футбол» як найкращий футболіст України у 2013 році, аналогічне звання також отримав від газети «Команда». Гол Євгена у ворота «Чорноморця» було визнано найкращим голом в Україні у 2013 році[17]. Взимку 2014 року так і не відбувся трансфер Коноплянки у «Ліверпуль», який всі очікували впродовж всього трансферного вікна. Керуючий директор «Ліверпуля» Ян Ейр особисто прилітав в Україну, але в останній момент, коли гравець вже навіть пройшов медобстеження, англійці не змогли домовитися з президентом клубу Ігорем Коломойським. Пізніше футболіст розповідав:

Тоді до Дніпра приїхала делегація серйозних людей із «Ліверпуля». Ми вечеряли. «Угода закрита», – стверджували вони. Вони мали заплатити стільки, скільки хотів Ігор Коломойський. Мартін Шкртел навіть написав мені повідомлення: «Ми чекаємо на тебе». Стівен Джеррард також висловив своє благословення. Потім я їздив до Коломойського. «Будь ласка, будь ласка, відпустіть мене, я здійсню свою мрію», – просив я. «Ліверпуль» запропонував 25 мільйонів євро. Це великі гроші, але Ігор Коломойський був невблаганний[18].

— https://sport24.ua/ru/football/news/19739-konopljanka-ja-plakal-prosil-otpustit-v-liverpul-no-kolomojskij-byl-neumolim

У першому матчі 1/16 фіналу Ліги Європи забив переможний гол у ворота «Тоттенгема» і став кращим гравцем матчу за версією статистичного порталу Whoscored[19]. На жаль, «Дніпро» все ж поступився у матчі-відповіді. У грі 21 туру (проти «Севастополя») забив м'яч на 85-й хвилині. У перенесеному матчі 20 туру, проти «Говерли», забив гол зі штрафного та віддав гольовий пас, це ж саме (гол зі штрафного та асист) зробив і у матчі проти «Ворскли». В останньому матчі сезону, проти донецького «Металурга», відзначився гольовим пасом. Ця перемога гарантувала команді срібло чемпіонату України 2013/2014, а сам Євген вдруге став кращим гравцем чемпіонату. Вболівальники також високо відзначили дії футболіста і втретє присвоїли йому звання «Герой сезону»[20].

Сезон 2014/2015[ред. | ред. код]

Євген Коноплянка й інші гравці «Дніпра» перед фінальним матчем Ліги Європи 2015

Як і в минулому сезоні, почав чемпіонат голом зі штрафного у 1 турі, тепер у ворота донецького «Металурга». Грав у кваліфікації до Ліги чемпіонів. Віддав гольовий пас у матчі з «Карпатами». Декілька поєдинків, у тому числі вересневі матчі збірної України, пропустив через травму меніска. У першому після травми матчі (проти «Металіста»), відзначився гольовим пасом та голом. Віддав гольову передачу в матчі 9 туру проти «Чорноморця» й у кубковому матчі проти «Волині». Віддав асист у матчі Ліги Європи проти «Інтернаціонале», але в тому ж поєдинку не реалізував пенальті. В матчах чемпіонату, проти «Зорі» та донецького «Металурга», забив по голу. У матчі 1/16 фіналу Ліги Європи, в грі проти «Олімпіакоса», віддав гольовий пас на 93-й хвилині. У наступному матчі, проти «Волині», відзначився голом. Через два матчі, в грі 1/8 фіналу Ліги Європи проти «Аяксу», віддав гольову передачу. В матчі-відповіді вивів команду з капітанською пов'язкою і врятував дніпропетровський клуб, забивши вирішальний м'яч на 97-й хвилині. Портал Whoscored назвав Євгена кращим гравцем поєдинку, оцінивши його гру в 9.7 балів з 10[21]. У матчі з «Ворсклою» віддав гольову передачу і забив гол. У 20 турі, в грі проти «Олімпіка», також забив гол. У півфіналі Ліги Європи, в домашньому матчі проти «Наполі», віддав гольову передачу на Євгена Селезньова, дніпропетровці перемогли з мінімальним рахунком. Грав у фіналі турніру проти «Севільї». Увійшов у символічну збірну єврокубку[22].

За часи виступів у «Дніпрі» Євген забив 45 голів та віддав 40 результативних передач у 212 матчах у всіх турнірах. Він займає 8 місце у списку кращих бомбардирів і 2 місце у списку кращих асистентів клубу за всю історію його існування (поступаючись двома передачами лише Руслану Ротаню, котрий зіграв вдвічі більше матчів)[23].

«Севілья»[ред. | ред. код]

Сезон 2015/2016[ред. | ред. код]

Улітку 2015 року, після закінчення контракту в «Дніпрі», навколо трансферу Коноплянки в західноєвропейський клуб розвернулася справжня сага. На нього претендували такі імениті клуби, як «Ліверпуль», «Тоттенгем», «Інтернаціонале», «Ювентус», «Мілан», «Рома», «Парі Сен-Жермен», мадридський «Атлетіко» і «Севілья»[24]. Урешті-решт, Євген і його батько, який є агентом гравця, обрали останній варіант, уклавши угоду з андалусійцями. 3 липня про перехід було оголошено офіційно. 20 липня відбулася презентація гравця[25]. Згодом у офіційному Твітері гравець повідомив, що буде виступати під 22 номером.

Офіційний дебют у новій команді відбувся 11 серпня у матчі за Суперкубок УЄФА 2015 проти переможця Ліги чемпіонів УЄФА 2014/2015 «Барселони»[26]. Коноплянка вийшов на поле на 68-й хвилині при рахунку 4:2 на користь «каталонців». На 81-й хвилині гравець забив свій перший гол за новий клуб, зробивши рахунок 4:4, після прострілу від ще одного новачка команди Чіро Іммобіле[27]. Однак «Севілья» не змогла здобути єврокубок, пропустивши гол у додатковому часі[28]. Коноплянка увійшов в історію як четвертий українець, що відзначався у суперкубку УЄФА, до нього це робили легенди українського футболу Олег Блохін (у 1975 році — 3 м'ячі «Баварії»), Олексій Михайличенко (м'яч «Мілану» у першому матчі Суперкубка-1990) та Андрій Шевченко[29].

Перед початком сезону портал Whoscored помістив Коноплянку на обкладинку нового сезону Прімери, разом із Мессі, Роналду та Грізманном. Дебют Євгена в чемпіонаті Іспанії відбувся у матчі з «Малагою» (0:0). 25 вересня Коноплянка зі штрафного забив свій перший гол в іспанській лізі, який став вирішальним у домашньому матчі з «Райо Вальєкано», що закінчився з рахунком 3:2. У своєму першому матчі в Лізі чемпіонів (проти менхенгладбагської «Борусії») Коноплянка забив один із найшвидших голів серед футболістів, які виходили на заміну — для цього йому знадобилося лише 19 секунд; а от серед дебютних голів це взяття воріт є найшвидшим у історії[30][31]. Також у Лізі чемпіонів 2015/16 забив на виїзді у ворота «Манчестер Сіті». 22 жовтня 2015 року підписав контракт із іспанською футбольною агенцією Promoesport. У матчі Прімери проти «Хетафе» заробив пенальті та забив з нього гол, отримав другу в команді після Гамейро (автор хет-трику) оцінку 9.8 з 10 від порталу Whoscored[32]. У матчі з «Вільярреалом» віддав гольовий пас і став найкращим гравцем матчу у складі своєї команди[33]. За версією всіх світових футбольних ЗМІ став найкращим гравцем домашнього матчу проти мадридського «Реала», віддавши у ньому дві гольові передачі[34]. У матчі Ліги чемпіонів із «Ювентусом» віддав гольову передачу, «Севілья» перемогла з мінімальним рахунком, що дозволило їй продовжити виступи в єврокубках та вийти з третього місця з групи Ліги чемпіонів до Ліги Європи, яку вона в результаті виграла. У матчі чемпіонату зі «Спортінгом» також віддав гольовий пас і був визнаний найкращим гравцем матчу[35].

Наприкінці 2015 року міг потрапити до команди року за версією УЄФА, проте йому все ж таки не вистачило голосів. До своєї символічної збірної Коноплянку включив, наприклад, легендарний нідерландський футболіст Патрік Клюйверт[36]. Суперниками Євгена серед півзахисників були такі гравці, як Андрес Іньєста, Іван Ракитич, Хамес Родрігес, Поль Погба, Кевін Де Брейне та інші.

31 січня 2016 року забив гол в дев'ятку у матчі чемпіонату з «Леванте». Гравець дуже полюбився іспанським уболівальникам, але тренер команди Унаї Емері викликав обурення у вболівальників «Севільї» і українських фанатів гравця через те, що мало випускав Євгена на поле. Забив гол у півфінальному кубковому матчі проти «Сельти». У важливому матчі чемпіонату проти «Вільярреалу» забив красивий гол з дальньої дистанції, віддав гольову передачу (зробив простріл, після якого гравець суперника зрізав м'яч у свої ворота) і став кращим гравцем у складі своєї команди[37]. У цьому ж матчі отримав невелике пошкодження, через що пропустив березневі товариські матчі збірної України та матч 1/8 фіналу Ліги Європи. Грав в 1/4 фіналу Ліги Європи, де впевнено реалізував одинадцятиметровий удар у серії післяматчевих пенальті проти «Атлетік» (Більбао). Другий рік поспіль грав у півфіналі турніру (проти донецького «Шахтаря»). Сидів у запасі в фіналі Ліги Європи, але на полі не з'явився. В результаті «Севілья» перемогла «Ліверпуль» з рахунком 1:3. А через декілька днів став першим українцем-фіналістом Кубка Іспанії, в якому отримав жовту картку на 106-й хвилині.

В кінці сезону Євген став другим гравцем у команді за статистикою гол + пас.

Сезон 2016/2017[ред. | ред. код]

На початку сезону «Севілью» очолив новий тренер — Хорхе Сампаолі, котрий відразу почав міняти стиль гри та склад команди. Після того, як пішов багаторічний капітан Хосе Антоніо Реєс, Євген отримав 10-й номер. У своєму другому матчі Суперкубка УЄФА відзначився голом з пенальті у ворота мадридського «Реалу» після виходу на заміну, але «Севілья» вдруге поспіль програла. Хорхе Сампаолі, незважаючи на результативність Євгена у передсезонній підготовці, не побачив його у складі команди на майбутній сезон, тому Коноплянка зайнявся пошуком нового клубу.

«Шальке 04»[ред. | ред. код]

Сезон 2016/2017[ред. | ред. код]

30 серпня 2016 року підписав контракт із німецьким «Шальке 04», де мав виступати до кінця сезону 2016/17 в оренді з правом викупу. Отримав номер «11».

Дебютував у матчі чемпіонату проти мюнхенської «Баварії». Дебютним взяттям воріт відзначився у матчі із «Краснодаром» у третьому раунді групового етапу Ліги Європи, що завершився перемогою «королівсько-білих» із рахунком 1:0. Коноплянка також потрапив до символічної збірної туру[38]. У матчі Кубку Німеччини оформив дубль (голи на 20-й та 44-й хвилинах), в результаті «Шальке 04» здобув перемогу над «Нюрнбергом» з рахунком 3:2. Після гри Коноплянка отримав нагороду кращого гравця матчу[39]. В матчі 5 туру Ліги Європи проти «Ніцци» забив свій четвертий гол за німецьку команду; знову потрапив в символічну збірну і претендував на звання кращого гравця туру[40]. У поєдинку чемпіонату Німеччини проти «Дармштадта» віддав гольовий пас. Дебютним взяттям воріт в чемпіонаті відзначився в домашньому матчі проти «Фрайбурга» на 74-й хвилині. Забив гол «Зандхаузену» у матчі 1/8 фіналу Кубку Німеччини.

«Шальке 04» завершив сезон на 10 місці в Бундеслізі. У червні 2017 року було оголошено про викуп контракту Євгена Коноплянки у «Севільї» за €15 млн[41].

Сезон 2017/2018[ред. | ред. код]

На початку сезону Коноплянка розкритикував головного тренера «Шальке», адже той, за його словами, не пояснював гравцям причини їхньої відсутності в стартовому складі або заявці на матч, через що футболіст не отримував стабільної ігрової практики протягом довгого часу[42]. За це Євген мав заплатити штраф, але 9 червня стало відомо, що Маркуса Вайнцирля таки звільнено, а на його місце прийшов італієць Доменіко Тедеско, який після розмови з Коноплянкою заявив, що для нього все почнеться з нуля[43][44]. За підсумками передсезонних зборів був визнаний кращим гравцем «Шальке» за версією видання kicker[45].

Перший офіційний матч сезону в Кубку Німеччини проти берлінського «Динамо» почав в стартовому складі і приніс команді перемогу, оформивши дубль на 78-й і 91-й хвилинах. Чемпіонат Німеччини 2017/2018 «Шальке 04» починав домашньою грою проти віце-чемпіона минулого сезону «РБ Лейпциг» — Коноплянка вийшов з перших хвилин, відзначився голом та отримав місце у символічній збірній туру Бундесліги[46]. У важливому матчі проти «Герти» заробив пенальті та віддав гольову передачу, «кобальтові» перемогли 2:0 та вперше за 5 років піднялися на 2 місце у Бундеслізі. За версією kicker Євген також став кращим гравцем матчу[47].

У 13-му турі підопічних Доменіко Тедеско чекав непростий виїзд найпринциповішого у Німеччині Рурського (за назвою регіону Рур) дербі — «Боруссія» не перемагала у чемпіонаті майже 2 місяці, проте в перші 25 хвилин гри команда з Дортмунда змогла забити 4 м'ячі. «Шальке» не збирався здаватися так просто: у другому таймі «гірники» відзначилися у воротах суперника стільки ж разів, скільки і він — 4. Коноплянка став одним із героїв зустрічі, активно провівши весь матч та віддавши дві гольові передачі, у тому числі — вирішальну на Налду, який забив 8-й гол у матчі на останніх хвилинах, таким чином встановивши найрезультативнішу нічию у протистояннях цих двох команд[48]. Цей матч увійшов у історію футболу як один з найяскравіших камбеків. Забив гол з дальньої дистанції в матчі з «Вердером», однак поєдинок закінчився поразкою 1:2, а Євген став гравцем матчу за версією Whoscored[49].

У другому в сезоні надважливому у щільній боротьбі за срібло матчі Рурського дербі 11-й номер відкрив рахунок потужним ударом з лівої ноги на 50-ій хвилині. Цей гол вийшов ще й історичним для «Шальке», адже став ювілейним, 2500-м голом команди у Бундеслізі[50]. Авторитетне видання Bild надало Коноплянці позитивні відгуки та включило у свою збірну туру[51]. Грав у півфіналі Кубка Німеччини 2017/18 проти «Айнтрахту», але вийти у фінал «Шальке 04» не вдалося — поразка 0:1. У матчі з «Кельном» забив гол і віддав гольову передачу, проте матч закінчився нічиєю 2:2. Став найкращим гравцем матчу за версією Whoscored і потрапив до команди тижня від kicker[52][53]. У наступному турі Чемпіонату Німеччини проти «Борусії» (Менхенгладбах) теж відзначився результативною дією — заробив пенальті. Грав і у матчі проти «Аугсбургу», де «шалькери» перемогли і достроково гарантували собі срібло.

За підсумками сезону «Шальке 04» посів друге місце у чемпіонаті Німеччини 2017/2018, Коноплянка потрапив до топ-70 гравців Бундесліги за версією kicker[54].

Сезон 2018/2019[ред. | ред. код]

Коноплянка пропустив кілька матчів старту сезону через травму, а у матчі проти «Герти» отримав червону картку на останніх хвилинах за зрив атаки[55]. Загалом «Шальке» почав сезон погано: після дев'яти турів «кнаппен» мали лише сім очок і одне очко відриву від зони вильоту. Віддав гольову передачу в матчі 6-го туру проти «Майнца» — в результаті «Шальке» переміг 1:0 і отримав перші 3 очки в новому сезоні Бундесліги. Незважаючи на хороші відгуки преси (kicker довгий час називав Євгена найкращим польовим гравцем «Шальке») та дані статистичних порталів (найкращий гравець команди з просування м'яча вперед, за ключовими передачами та іншими характеристиками), Коноплянка все частіше опинявся на лаві запасних у чемпіонаті Німеччини, тоді як у Лізі Чемпіонів переважно виходив зі стартового складу[56][57].

У Лізі чемпіонів 2018/19 «Шальке» потрапив до групи з «Порту», «Галатасараєм» та московським «Локомотивом». У домашньому матчі із «Порту» вийшов на заміну. Зустріч із «Локомотивом» почав з перших хвилин і віддав вирішальну гольову передачу на 88-й хвилині. Виїзні матчі з «Галатасараєм» та «Порту», а також домашній поєдинок 6-го туру з «Локомотивом» провів на хорошому рівні, заслуживши позитивні оцінки ЗМІ та статистичних сайтів[58][59][59]. У виїзному матчі чемпіонату Німеччини з берлінською «Гертою» забив фірмовий гол із дальньої дистанції, матч закінчився з рахунком 2:2. Через незадовільні результати команди головного тренера Доменіко Тедеско відправили у відставку, його місце тимчасово посів Губ Стевенс, а наприкінці сезону — Давід Вагнер. Сезон «Шальке» закінчив на 14 місці, що після успіху попереднього сезону було дуже поганим результатом.

«Шахтар»[ред. | ред. код]

Сезон 2019/2020[ред. | ред. код]

2 вересня 2019 року перейшов в донецький «Шахтар»[60].

Дебютував за нову команду матчем чемпіонату України проти луганської «Зорі», віддавши в кінці другого тайму вирішальну гольову передачу (перемога «Шахтаря» 4:3). 18 вересня дебютував за донецький клуб в Лізі чемпіонів. Перший гол за «гірників» у чемпіонаті України забив 27 вересня у матчі проти «Ворскли». Забив гол у матчі чемпіонату з «Колосом», а також — у домашньому матчі Ліги чемпіонів проти загребського «Динамо». Заробив пенальті у матчі проти «Маріуполя» (1:1). У матчі весняної частини сезону з СК «Дніпро-1» віддав асист і забив гол. Далі чемпіонат України та інші турніри (зокрема, Ліга Європи, куди вибув «Шахтар») були тимчасово зупинені через пандемію COVID-19. У 27 турі чемпіонату України проти «Олександрії» віддав вирішальну гольову передачу, «Шахтар» у цьому матчі оформив чемпіонство. В «українському класико» проти київського «Динамо» забив фірмовий гол після зміщення в центр, «Шахтар» переміг 2:3. Віддав гольову передачу в перенесеному матчі 1/8 фіналу Ліги Європи проти «Вольфсбурга».

За підсумками сезону 2019/2020 «Шахтар» зайняв перше місце в турнірній таблиці, Коноплянка вперше в кар'єрі став чемпіоном України.

Сезон 2020/2021[ред. | ред. код]

Практично всю осінню частину сезону пропустив через травму. З цієї ж причини пропустив весняні матчі «Шахтаря» і перенесений з 2020 на 2021 рік чемпіонат Європи. Вдруге став срібним призером чемпіонату України з футболу (вперше — у сезоні 2013/14 у складі «Дніпра»).

Сезон 2021/2022[ред. | ред. код]

Відновився від тривалої травми і взяв участь у передсезонних зборах команди з новим тренером Роберто Де Дзербі. Вперше після травми вернувся на поле в матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти бельгійського «Генка», так же взяв участь у наступному матчі кваліфікації проти «Монако». Однак далі низка з кількох пошкоджень знову вибила Коноплянку з основної обійми гравців клубу[61].

«Краковія»[ред. | ред. код]

11 лютого 2022 року в статусі вільного агента перейшов до польського клубу «Краковія» (Краків), з яким уклав контракт на 6 місяців. 20 травня 2022 року продовжив контакт із клубом до літа 2023 року[62].

Брав участь у передсезонних літніх зборах команди, де отримав м'язове ушкодження, через що пропустив кілька матчів початку чемпіонату Польщі 2022/23. Перший гол за команду забив 31 серпня у матчі Кубка Польщі проти ЛКС «Лагув», «Краковія» виграла з рахунком 1:3. Дебютний гол в Екстракласі забив у наступному ж матчі, 3 вересня, зі штрафного вразивши ворота віце-чемпіона Польщі минулого сезону «Ракув» Ченстохова. Забив гол із пенальті у кубковому матчі з «Ресовією», проте «Краковія» не змогла пройти далі, сенсаційно програвши з рахунком 4:3. У передостанньому матчі року, з «Ягеллонією», віддав гольову передачу через чверть поля, цей гол став єдиним у протистоянні та допоміг команді з Кракова здобути 3 очки. У матчі другого кола зі «Сталлю» віддав асист (перемога 2:1). У матчі проти «Медзі» забив гол, який врятував для команди нічию 1:1.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Молодіжні збірні[ред. | ред. код]

Почав викликатися до збірних України навесні 2006 року (збірна юнаків віком до 17 років). У 2007—2008 роках грав за юнацьку збірну України U19, здебільшого виходячи на заміну.

14 жовтня 2008 року дебютував в іграх за молодіжну збірну України U21 в матчі проти португальських однолітків. У складі української «молодіжки» був учасником фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, в рамках якого взяв участь в усіх трьох матчах команди на турнірі.

Національна збірна України[ред. | ред. код]

Коноплянка у грі за збірну України на Євро-2012

У квітні 2010 року Мирон Маркевич вперше викликав Коноплянку до складу національної збірної України на контрольні матчі наприкінці травня та на початку червня проти Литви, Румунії та Норвегії[63]. Взяв 19 номер. У матчі проти Литви заробив пенальті, а першим голом відзначився вже у другому матчі за національну команду, проти Румунії. У матчі проти Норвегії віддав гольову передачу. У листопаді 2010 року забив м'яч у товариському матчі проти збірної Швейцарії. У 2011 році забивав збірним Уругваю та Німеччини, віддав гольову передачу у матчі проти збірної Болгарії. Відзначився голом у першому матчі збірної України у 2012 році (проти збірної Ізраїлю).

Останній гол Андрія Шевченка, з подачі Євгена Коноплянки.

Грав у стартовому складі у всіх трьох матчах збірної України на домашньому Євро-2012. У першому матчі (проти збірної Швеції) став одним із творців гола, який приніс збірній України перемогу — Коноплянка віддав гольову передачу на Андрія Шевченка, який забив свій останній гол у професійній кар'єрі. Після Євро-2012 виступає у національній команді під 10 номером.

11 вересня 2012 року у виїзному матчі відбору на чемпіонат світу 2014 проти збірної Англії Коноплянка забив дуже красивий гол з-за меж штрафного майданчика, поціливши в дальню дев'ятку воріт Джо Гарта. Також у тому відборі забив гол у ворота збірної Чорногорії. Грав в історичному матчі збірної України (найбільша перемога — 9:0) проти збірної Сан-Марино, де забив гол, віддав гольову передачу та отримав звання гравця матчу. У важливому матчі проти збірної Польщі віддав гольову передачу, яка стала вирішальною у поєдинку. На жаль, збірна України не отримала путівку на мундіаль, програвши у плей-оф збірній Франції з загальним рахунком 2:3.

У матчі 2-го туру відбору на чемпіонат Європи 2016 зробив гольову передачу (автогол гравця збірної Білорусі). Відзначився забитими голами у трьох матчах поспіль: у товариському поєдинку проти збірної Грузії, а також у матчах відбору на Євро-2016 проти збірних Люксембургу та Білорусі. 14 листопада 2015 року у першому стиковому матчі плей-офф кваліфікації Євро-2016 проти збірної Словенії вперше вивів українську команду на поле з капітанською пов'язкою. Коноплянка став капітаном у віці 26 років і 46 днів, за цим показником він входить до десятки наймолодших капітанів збірної України (а серед футболістів, які вперше ставали капітанами саме у офіційних матчах — посідає третє місце)[64][65].

У контрольному матчі перед Євро-2016 проти збірної Румунії забив гол та віддав гольову передачу, цими ж діями відзначився у наступному матчі зі збірною Албанії. З перших хвилин виходив на поле у всіх матчах збірної на Євро-2016. Після невдало проведеного турніру головним тренером збірної був призначений Андрій Шевченко, при якому Коноплянка продовжував бути одним із капітанів збірної.

У матчі 4-го туру відбору на чемпіонат світу 2018 проти збірної Фінляндії віддав гольовий пас, який дозволив команді здобути мінімальну перемогу, у матчі-відповіді проти цієї ж команди (6-й тур) забив переможний гол. У наступному турі, у матчі зі збірною Туреччини, віддав гольову передачу. У матчі 9-го туру проти збірної Косова зробив гольову передачу (гол у свої ворота зрізав гравець суперника). Забив переможний гол у ворота Словаччини в останньому поєдинку команди у 2017 році. У двох перших матчах 2018 року (товариських зустрічах зі збірними Саудівської Аравії та Японії) відзначився гольовими передачами. Забив два голи та віддав гольовий пас у товариському матчі зі збірною Албанії. Став автором першого гола збірної України у Лізі націй, вразивши ворота збірної Чехії. Забив гол у матчі 5-го туру Ліги націй зі Словаччиною. У важливому матчі відбору на чемпіонат Європи 2020, незважаючи на фактично відсутність ігрової практики в клубі, зробив дубль проти збірної Сербії.

У 2021 році, через тривалу травму, не потрапив у заявку збірної України на перенесений через пандемію чемпіонат Європи 2020[66]. Багаторічний лідер збірної України та один із найрезультативніших гравців: станом на лютий 2022 року має в активі 86 матчів, 21 забитий м'яч та 15 гольових передач за збірну[67]. За кількістю голів посідає третє місце в історії збірної України, поступаючись Андрію Шевченку та Андрію Ярмоленко.

Стиль гри[ред. | ред. код]

Робоча нога — права, але забиває і лівою (наприклад, у ворота дортмундської «Боруссії» в 2018 році). Має хороший дриблінг і сильний удар, часто ефективно виконує штрафні. Має високу швидкість (у матчі проти «Чорноморця» у сезоні 2013/2014 розігнався з м'ячем до 35 км/год)[17]. Чотириразовий чемпіон Англії Кайл Вокер, який славиться своїми швидкісними даними, зізнавався, що в матчі відбору на чемпіонат світу 2014 року Україна — Англія Коноплянка ледь не завершив його кар'єру в національній команді: захисник 60 хвилин не міг навіть відібрати м'яч в українця[68]. Улюблений фінт — зміщення в центр і удар правою з-за меж штрафного майданчика в дальній верхній або нижній кут. Проте, багато футбольних експертів часто критикують Коноплянку за недостатню гру в обороні.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Дніпро»[ред. | ред. код]

«Севілья»[ред. | ред. код]

«Шальке 04»

«Шахтар» (Донецьк)[ред. | ред. код]

Збірна України[ред. | ред. код]

Збірна України (до 21 року)[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

  • Герой сезону (голосування на офіційному сайті ФК «Дніпро») (3): 2009/10, 2010/11, 2013/14[8][12][20]
  • Список 33 найкращих футболістів України (за версією газети «Команда») (7): 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016
  • Найкращий молодий футболіст України: 2010[10]
  • Найкращий молодий гравець чемпіонату України: 2010/11[11]
  • Український футболіст року (за версією видання «Український футбол») (3): 2010, 2012, 2013
  • Найкращий гравець чемпіонату України (2): 2011/12, 2013/14[14]
  • Символічна збірна групового етапу Ліги Європи: 2012/13[15]
  • Список 8 кращих молодих футболістів Ліги Європи від УЄФА: 2012/13[16]
  • Футболіст року в чемпіонаті України (за версією газети «Команда»): 2013
  • Найкращий гол року в Україні: 2013[17]
  • Символічна збірна року Ліги Європи: 2014/15[22]
  • Спортсмен року в Україні: 2015
  • Претендент на потрапляння в Команду року УЄФА: 2015
  • Список 100 найкращих футболістів року за версією The Guardian: 2015[69]
  • Список 10 найкращих вінгерів світу (за версією ESPN)[70]
  • Топ-70 гравців чемпіонату Німеччини 2017/18 (за версією kicker)[54]
  • Автор найшвидшого дебютного голу після виходу на заміну в історії Ліги Чемпіонів (19 секунд)[31].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина Вікторія (дівоче прізвище — Шиманська) — майстер спорту з бадмінтону. Познайомились ще на початку професійної кар'єри Євгена, в 2008 році, в мережі Інтернет, святкують день народження в один день — 29 вересня[71]. Одружилися 26 жовтня 2014 року, весілля мало статус приватної події і за бажанням самого подружжя ніде не розголошувалося[72][73]. 26 серпня 2015 року у пари народилась донька Злата, якій Євген присвятив забитий гол у матчі відбору на чемпіонат Європи 2016 Україна — Білорусь, а 4 травня 2017 року — син Дамір[74][75].

Має молодшу сестру Тетяну.

Євген є хрещеним батьком дітей Дениса Олійника та молодшої доньки Руслана Ротаня[76].

У 2013 році Євген Коноплянка знявся у епізоді популярного українського телесеріалу «Віталька», а у 2021 — у фільмі «Велика прогулянка», який мав вийти на екрани 24 лютого 2022 року. Футболіст брав участь у телерекламі Nissan та знімався у спільній рекламі Pepsi та Lay's (футбольний челендж «#зацінискіл»), обидві рекламні інтеграції були присвячені розіграшу квитків на фінал Ліги Чемпіонів 2017/18 та 2019/20 відповідно.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 5 березня 2023

Сезон Команда Чемпіонат Кубок країни Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2007-08 Україна «Дніпро» Д ВЛ 2 0 КУ 1 0 — — — — — — 3 0
2008-09 УПЛ 12 0 КУ 0 0 — — — — — — 12 0
2009-10 УПЛ 22 4 КУ 2 0 — — — — — — 24 4
2010-11 УПЛ 25 6 КУ 3 0 ЛЄ 3 0 — — — 31 6
2011-12 УПЛ 28 8 КУ 2 1 ЛЄ 2 0 — — — 32 9
2012-13 УПЛ 20 2 КУ 3 0 ЛЄ 9 3 — — — 32 5
2013-14 УПЛ 27 8 КУ 1 1 ЛЄ 8 4 — — — 36 13
2014-15 УПЛ 21 7 КУ 4 0 ЛЧ/ЛЄ 2+17 0+1 — — — 42 8
Загалом за «Дніпро» 157 35 16 2 39 8 212 45
2015-16 Іспанія «Севілья» ЛЛ 32 4 КІ 7 1 ЛЧ/ЛЄ 6+6 2+0 СКУ 1 1 52 8
2016-17 ЛЛ 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СКУ 1 1 1 1
Загалом за «Севілью» 32 4 7 1 12 2 2 2 53 9
2016-17 Німеччина «Шальке 04» БЛ 17 1 КН 2 3 ЛЄ 8 2 — — — 27 6
2017-18 БЛ 27 4 КН 3 2 — — — — — — 30 6
2018-19 БЛ 13 1 КН 2 0 ЛЧ 6 0 — — — 21 1
Загалом за «Шальке 04» 57 6 7 5 14 2 — — 78 13
2019-20 Україна «Шахтар» УПЛ 20 4 КУ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 4+5 1+0 — — — 30 5
2020-21 УПЛ 8 0 КУ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 0+4 0 СКУ 1 0 14 0
2021-22 УПЛ 0 0 КУ 0 0 ЛЧ 2 0 СКУ 0 0 2 0
Загалом за «Шахтар» 28 4 2 0 15 1 1 0 46 5
2021-22 Польща «Краковія» ЕК 10 0 — — — — — — — — — 10 0
2022-23 ЕК 26 2 КП 2 2 — — — — — — 28 4
Загалом за «Краковію» 36 2 2 2 — — — — 38 4

Матчі у складі збірної України[ред. | ред. код]

Станом на 26 березня 2023 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Україна Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
25/05/2010 Харків Україна Україна 4 – 0 Литва Литва товариський матч -
29/05/2010 Львів Україна Україна 3 – 2 Румунія Румунія товариський матч 1
02/06/2010 Осло Норвегія Норвегія 0 – 1 Україна Україна товариський матч - Замінений на 90-ій хвилині 90'
11/08/2010 Донецьк Україна Україна 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
07/09/2010 Київ Україна Україна 2 – 1 Чилі Чилі товариський матч - Замінений на 71-ій хвилині 71'
17/11/2010 Женева Швейцарія Швейцарія 2 – 2 Україна Україна товариський матч 1 Замінений на 87-ій хвилині 87'
08/02/2011 Паралімні Румунія Румунія 2 – 2 д.ч.
(2 - 4 п.п.)		 Україна Україна товариський матч - Замінений на 62-ій хвилині 62'
09/02/2011 Нікосія Швеція Швеція 1 – 1 д.ч.
(4 - 5 п.п.)		 Україна Україна товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
10/08/2011 Харків Україна Україна 0 – 1 Швеція Швеція товариський матч - Вийшов на заміну на 55-ій хвилині 55'
02/09/2011 Харків Україна Україна 2 – 3 Уругвай Уругвай товариський матч 1 Замінений на 79-ій хвилині 79'
06/09/2011 Прага Чехія Чехія 4 – 0 Україна Україна товариський матч - Замінений на 52-ій хвилині 52'
07/10/2011 Київ Україна Україна 3 – 0 Болгарія Болгарія товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
11/10/2011 Таллінн Естонія Естонія 0 – 2 Україна Україна товариський матч -
11/11/2011 Київ Україна Україна 3 – 3 Німеччина Німеччина товариський матч 1 Замінений на 90-ій хвилині 90'
15/11/2011 Львів Україна Україна 2 – 1 Австрія Австрія товариський матч - Замінений на 85-ій хвилині 85'
29/02/2012 Петах-Тіква Ізраїль Ізраїль 2 – 3 Україна Україна товариський матч 1
28/05/2012 Куфштайн Україна Україна 4 – 0 Естонія Естонія товариський матч -
01/06/2012 Інсбрук Австрія Австрія 3 – 2 Україна Україна товариський матч - Замінений на 59-ій хвилині 59'
05/06/2012 Інгольштадт Туреччина Туреччина 2 – 0 Україна Україна товариський матч -
11/06/2012 Київ Україна Україна 2 – 1 Швеція Швеція ЧЄ 2012 - 1-й етап - Замінений на 90-ій хвилині 90'
15/06/2012 Донецьк Україна Україна 0 – 2 Франція Франція ЧЄ 2012 - 1-й етап -
19/06/2012 Донецьк Україна Україна 0 – 1 Англія Англія ЧЄ 2012 - 1-й етап -
15/08/2012 Львів Україна Україна 0 – 0 Чехія Чехія товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
11/09/2012 Лондон Англія Англія 1 – 1 Україна Україна Відбір до ЧС 2014 1
16/10/2012 Київ Україна Україна 0 – 1 Чорногорія Чорногорія Відбір до ЧС 2014 -
06/02/2013 Севілья Україна Україна 2 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46' Замінений на 86-ій хвилині 86'
02/06/2013 Київ Україна Україна 0 – 0 Камерун Камерун товариський матч -
07/06/2013 Подгориця Чорногорія Чорногорія 0 – 4 Україна Україна Відбір до ЧС 2014 1
14/08/2013 Київ Україна Україна 2 – 0 Ізраїль Ізраїль товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
06/09/2013 Львів Україна Україна 9 – 0 Сан-Марино Сан-Марино Відбір до ЧС 2014 1
10/09/2013 Київ Україна Україна 0 – 0 Англія Англія Відбір до ЧС 2014 -
11/10/2013 Харків Україна Україна 1 – 0 Польща Польща Відбір до ЧС 2014 -
15/10/2013 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино 0 – 8 Україна Україна Відбір до ЧС 2014 - Замінений на 77-ій хвилині 77'
15/11/2013 Київ Україна Україна 2 – 0 Франція Франція Відбір до ЧС 2014 -
19/11/2013 Париж Франція Франція 3 – 0 Україна Україна Відбір до ЧС 2014 -
05/03/2014 Ларнака Україна Україна 2 – 0 США США товариський матч - Замінений на 65-ій хвилині 65'
22/05/2014 Київ Україна Україна 2 – 1 Нігер Нігер товариський матч - Замінений на 62-ій хвилині 62'
09/10/2014 Мінськ Білорусь Білорусь 0 – 2 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 -
12/10/2014 Львів Україна Україна 0 – 2 Північна Македонія Північна Македонія Відбір до ЧЄ 2016 -
15-11-2014 Люксембург (місто) Люксембург Люксембург 0 – 3 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 - Замінений на 76-ій хвилині 76'
18-11-2014 Київ Україна Україна 0 – 0 Литва Литва товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46' ЖК 72'
27-03-2015 Севілья Іспанія Іспанія 1 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 -
31-03-2015 Львів Україна Україна 1 – 1 Латвія Латвія товариський матч - Вийшов на заміну на 59-ій хвилині 59'
09-06-2015 Лінц Грузія Грузія 1 – 2 Україна Україна товариський матч 1 Замінений на 76-ій хвилині 76'
14-06-2015 Львів Україна Україна 3 – 0 Люксембург Люксембург Відбір до ЧЄ 2016 1
05-09-2015 Львів Україна Україна 3 – 1 Білорусь Білорусь Відбір до ЧЄ 2016 1
08-09-2015 Жиліна Словаччина Словаччина 0 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 - ЖК 79'
09-10-2015 Скоп'є Північна Македонія Північна Македонія 0 – 2 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 -
12-10-2015 Київ Україна Україна 0 – 1 Іспанія Іспанія Відбір до ЧЄ 2016 -
14-11-2015 Львів Україна Україна 2 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧЄ 2016 -
17-11-2015 Марибор Словенія Словенія 1 – 1 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2016 - ЖК 4'
29-05-2016 Турин Румунія Румунія 3 – 4 Україна Україна товариський матч 1
03-06-2016 Аталанта Албанія Албанія 1 – 3 Україна Україна товариський матч 1
12-06-2016 Лілль Німеччина Німеччина 2 – 0 Україна Україна ЧЄ 2016 - 1-й етап - ЖК 68'
16-06-2016 Ліон Україна Україна 0 – 2 Північна Ірландія Північна Ірландія ЧЄ 2016 - 1-й етап -
21-06-2016 Марсель Україна Україна 0 – 1 Польща Польща ЧЄ 2016 - 1-й етап -
05-09-2016 Київ Україна Україна 1 – 1 Ісландія Ісландія Відбір до ЧС 2018 -
06-10-2016 Конья Туреччина Туреччина 2 – 2 Україна Україна Відбір до ЧС 2018 - Замінений на 82-ій хвилині 82'
09-10-2016 Краків Україна Україна 3 – 0 Косово Косово Відбір до ЧС 2018 - Замінений на 79-ій хвилині 79'
12-11-2016 Одеса Україна Україна 1 – 0 Фінляндія Фінляндія Відбір до ЧС 2018 - Замінений на 83-ій хвилині 83'
24-03-2017 Загреб Хорватія Хорватія 1 – 0 Україна Україна Відбір до ЧС 2018 -
06-06-2017 Грац Україна Україна 0 – 1 Мальта Мальта товариський матч - Вийшов на заміну на 45-ій хвилині 45'
11-06-2017 Тампере Фінляндія Фінляндія 1 – 2 Україна Україна Відбір до ЧС 2018 1 ЖК 55'
02-09-2017 Харків Україна Україна 2 – 0 Туреччина Туреччина Відбір до ЧС 2018 -
05-09-2017 Рейк'явік Ісландія Ісландія 2 – 0 Україна Україна Відбір до ЧС 2018 -
06-10-2017 Шкодер Косово Косово 0 – 2 Україна Україна Відбір до ЧС 2018 - Замінений на 88-ій хвилині 88'
09-10-2017 Київ Україна Україна 0 – 2 Хорватія Хорватія Відбір до ЧС 2018 -
10-11-2017 Львів Україна Україна 2 – 1 Словаччина Словаччина товариський матч 1 Замінений на 89-ій хвилині 89'
23-03-2018 Марбелья Саудівська Аравія Саудівська Аравія 1 – 1 Україна Україна товариський матч -
27-03-2018 Льєж Японія Японія 1 – 2 Україна Україна товариський матч - Замінений на 79-ій хвилині 79'
31-05-2018 Лансі Марокко Марокко 0 – 0 Україна Україна товариський матч - Замінений на 76-ій хвилині 76'
03-06-2018 Евіан-ле-Бен Албанія Албанія 1 – 4 Україна Україна товариський матч 2
06-09-2018 Угерске Градіште Чехія Чехія 1 – 2 Україна Україна ЛН 2018—19 1 Замінений на 77-ій хвилині 77'
09-09-2018 Львів Україна Україна 1 – 0 Словаччина Словаччина ЛН 2018—19 - Замінений на 78-ій хвилині 78' ЖК 64'
18-10-2018 Генуя Італія Італія 1 – 1 Україна Україна товариський матч - Замінений на 73-ій хвилині 73'
16-10-2018 Харків Україна Україна 1 – 0 Чехія Чехія ЛН 2018—19 - Замінений на 70-ій хвилині 70'
16-11-2018 Трнава Словаччина Словаччина 4 – 1 Україна Україна ЛН 2018—19 1

Замінений на 65-ій хвилині 65'

20-11-2018 Анталья Туреччина Туреччина 0 – 0 Україна Україна товариський матч - Замінений на 64-ій хвилині 64'
22-03-2019 Лісабон Португалія Португалія 0 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2020 - Замінений на 87-ій хвилині 87'
25-03-2019 Люксембург Люксембург Люксембург 1 – 2 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2020 -
07-06-2019 Львів Україна Україна 5 – 0 Сербія Сербія Відбір до ЧЄ 2020 2 Замінений на 76-ій хвилині 76'
10-06-2019 Львів Україна Україна 1 – 0 Люксембург Люксембург Відбір до ЧЄ 2020 - Замінений на 80-ій хвилині 80'
10-09-2019 Дніпро (місто) Україна Україна 2 – 2 Нігерія Нігерія товариський матч - Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
11-10-2019 Харків Україна Україна 2 – 0 Литва Литва Відбір до ЧЄ 2020 - Вийшов на заміну на 59-ій хвилині 59'
14-10-2019 Київ Україна Україна 2 – 1 Португалія Португалія Відбір до ЧЄ 2020 - Вийшов на заміну на 63-ій хвилині 63'
03-09-2020 Львів Україна Україна 2 – 1 Швейцарія Швейцарія Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап - Замінений на 54-ій хвилині 54'
26-03-2023 Лондон Англія Англія 2 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2024 - Вийшов на заміну на 90-ій хвилині 90'
Усього Матчів (7 місце) 87 Голів (3 місце) 21

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ а б Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Краковія». 12 грудня 2022. (англ.)
  3. ↑ Дружини футболістів збірної України роздяглися для журналу. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 21 листопада 2013.
  4. ↑ а б К дню рождения Коноплянки. Эксклюзивная история о том, как он не перешел в Шахтер. Команда №1 (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  5. ↑ "Женя тренувався у спортзалі, де було холодніше, ніж на вулиці". Як Коноплянка прийшов у футбол і чому він кращий від Ярмоленка - Футбол 24. web.archive.org. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 26 грудня 2022.
  6. ↑ Коноплянка: "Пока склоняюсь к тому, чтобы остаться в Днепре". football.ua. Процитовано 24 грудня 2022.
  7. ↑ Коноплянка: "Готов играть даже опорного хавбека". football.ua. Процитовано 24 грудня 2022.
  8. ↑ а б Gazeta.ua (1 липня 2010). Фаны "Днепра" вручили Коноплянке эксклюзивную вышиванку. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  9. ↑ Заря – Днепр – 1:1 (пенальти 4:5). СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 22 січня 2023.
  10. ↑ а б Коноплянка - обладатель звания Лучшего молодого игрока 2010. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  11. ↑ а б Украинская Премьер-лига определила лучших футболистов сезона. КП в Украине | КП в Україні | KP in Ukraine (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  12. ↑ а б Коноплянка стал Героем сезона по версии болельщиков "Днепра". dp.vgorode.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  13. ↑ football24.ua. Хуанде Рамос: Когда "Динамо" захотело Коноплянку, я назвал цену 50-60 миллионов евро. Футбол 24. Процитовано 25 грудня 2022.
  14. ↑ а б Коноплянка – лучший игрок чемпионата Украины 2011/2012. dp.vgorode.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  15. ↑ а б football24.ua. Тайсон и Коноплянка попали в символическую сборную Лиги Европы. Футбол 24. Процитовано 26 грудня 2022.
  16. ↑ а б Коноплянка попал в список лучших молодых игроков Лиги Европы — Delo.ua. delo.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  17. ↑ а б в Лобода вручила приз Коноплянке. КП в Украине | КП в Україні | KP in Ukraine (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  18. ↑ Коноплянка: Я плакал, просил отпустить в Ливерпуль, но Коломойский был неумолим. Спорт 24 (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
  19. ↑ Dnipro 1:0 Tottenham. www.whoscored.com. Процитовано 26 грудня 2022.
  20. ↑ а б Коноплянке вручили эксклюзивную вышиванку. КП в Украине | КП в Україні | KP in Ukraine (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  21. ↑ www.whoscored.com https://www.whoscored.com/Matches/935544/Live/Europe-Europa-League-2014-2015-Ajax-Dnipro. Процитовано 24 грудня 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  22. ↑ а б UEFA.com (28 травня 2015). Сборная Лиги Европы УЕФА. UEFA.com (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  23. ↑ Днепр Днепропетровск (-2020) - Лучшие бомбардиры (Подробный обзор). www.transfermarkt.world (рос.). Процитовано 27 грудня 2022.
  24. ↑ Сапожников, Александр (19 червня 2015). Футбольная скретч-карта от Евгения Коноплянки. www.ua-football.com (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  25. ↑ Як «Севілья» проводить презентацію Коноплянки. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  26. ↑ Коноплянка дебютировал в официальном матче за Севилью. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  27. ↑ Коноплянка забиває в дебютному офіційному матчі за «Севілью». Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  28. ↑ Рятівний гол Коноплянки не завадив «Барселоні» виграти Суперкубок УЄФА. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  29. ↑ Коноплянка — третій українець, який забиває в Суперкубку УЄФА. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  30. ↑ Коноплянка увійшов до історії Ліги чемпіонів у першому ж матчі. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.
  31. ↑ а б Влахович не смог побить рекорд Коноплянки. champions.football.ua (англ.). Процитовано 2 лютого 2023.
  32. ↑ Sevilla 5-0 Getafe. www.whoscored.com.
  33. ↑ Villarreal 2-1 Sevilla. www.whoscored.com. Процитовано 24 грудня 2022.
  34. ↑ источники, Внешние (9 листопада 2015). Коноплянка назван игроком матча Севилья - Реал. www.ua-football.com (рос.). Процитовано 24 грудня 2022.
  35. ↑ Sevilla 2-0 Sporting Gijon. www.whoscored.com. Процитовано 24 грудня 2022.
  36. ↑ Патрик Клюйверт выбрал Евгения Коноплянку в свою сборную 2015 года (Фото). Footboom.com (рос.). Процитовано 24 грудня 2022.
  37. ↑ football24.ua. Коноплянка стал лучшим игроком в составе "Севильи" в матче с "Вильярреалом". Футбол 24. Процитовано 24 грудня 2022.
  38. ↑ Квиткин, Илья. Марлос и Коноплянка попали в сборную тура Лиги Европы. SPORTARENA.com (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  39. ↑ Коноплянка забил два мяча и принес Шальке победу в Кубке Германии - видео. sport.nv.ua (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  40. ↑ Сажко, Олександр. Коноплянка вошел в число претендентов на звание лучшего игрока тура в Лиге Европы. ua.tribuna.com (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  41. ↑ Шальке викупив контракт Коноплянки у Севільї. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  42. ↑ Он трус: Коноплянка эмоционально высказался в адрес главного тренера "Шальке". Апостроф (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  43. ↑ источники, Внешние (9 червня 2017). Шальке уволил главного тренера. www.ua-football.com (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  44. ↑ Для Коноплянки все начинается с нуля - новый тренер "Шальке". ТСН.ua (рос.). 21 червня 2017. Процитовано 25 грудня 2022.
  45. ↑ Семененко, Владимир. Коноплянка — лучший игрок межсезонья Шальке по версии kicker. SPORTARENA.com (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  46. ↑ Коноплянка попал в символическую сборную 1-го тура Бундеслиги. football.ua. Процитовано 25 грудня 2022.
  47. ↑ football24.ua. Коноплянка – лучший игрок матча Шальке – Гамбург по версии Kicker. Футбол 24. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 19 квітня 2022.
  48. ↑ Квиткин, Илья (25 листопада 2017). Коноплянка сыграл лучше Ярмоленко, Босу пора на выход и другие итоги сумасшедшего рурского дерби. SPORTARENA.com (рос.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 19 квітня 2022.
  49. ↑ Schalke 1 : 2 Werder Bremen. www.whoscored.com. Процитовано 25 грудня 2022.
  50. ↑ Коноплянка принес победу Шальке, забив исторический гол. OBOZREVATEL NEWS (рос.). 15 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2022.
  51. ↑ Коноплянка — в команде недели Бундеслиги по версии Bild. football.ua. Процитовано 24 грудня 2022.
  52. ↑ Коноплянка – лучший игрок матча «Кельн» − «Шальке». XSPORT.ua.
  53. ↑ Коноплянка попал в сборную 31-го тура Бундеслиги. football.ua. Процитовано 24 грудня 2022.
  54. ↑ а б Коноплянка занял 70 место в рейтинге лучших футболистов Бундеслиги - Kicker. www.ukrinform.ru (рос.). Процитовано 26 грудня 2022.
  55. ↑ football24.ua. Коноплянка получил красную карточку в матче против Герты – видео эпизода. Футбол 24. Процитовано 25 грудня 2022.
  56. ↑ Евгений Коноплянка -- лучший полевой игрок Шальке по оценкам Kicker. Команда №1 (рос.). Процитовано 24 грудня 2022.
  57. ↑ Коноплянка – проблеск света в застойной атаке «Шальке». Sports.ru. Процитовано 24 грудня 2022.
  58. ↑ football24.ua. Коноплянка против Галатасарая в ЛЧ: хорошая игра на непривычной позиции, прекрасные оценки и похвала от немецких СМИ. Футбол 24. Процитовано 24 грудня 2022.
  59. ↑ а б Заявление Рината Ахметова относительно активов Медиа Группа Украина. Телеканал Футбол (рос.). Процитовано 24 грудня 2022.
  60. ↑ Євген Коноплянка — гравець «Шахтаря». shakhtar.com. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 вересня 2019.
  61. ↑ Коноплянка получил ушиб грудной клетки на тренировке. football.ua. Процитовано 25 грудня 2022.
  62. ↑ ОФИЦИАЛЬНО. Коноплянка продлил контракт с Краковией. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 25 грудня 2022.
  63. ↑ Маркевич назвал состав сборной Украины. www.unian.net (рос.). Процитовано 27 грудня 2022.
  64. ↑ Ляховецкий, Юрий. Зинченко стал самым молодым капитаном. Но обошел Коноплянку, а не Тимощука. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 27 грудня 2022.
  65. ↑ Олександр Зінченко — наймолодший капітан збірної України в офіційних матчах і третій за всю історію - Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. uaf.ua (uk-UA) . Процитовано 13 листопада 2023.
  66. ↑ УАФ підтвердила, що Коваленко і Коноплянка пропустять Євро-2020. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
  67. ↑ Бомбардири збірної України з футболу. Команда №1 (рос.). Процитовано 27 грудня 2022.
  68. ↑ football24.ua. Уокер: Коноплянка был очень близок, чтобы завершить мою карьеру в сборной Англии. Футбол 24. Процитовано 26 грудня 2022.
  69. ↑ Топ-100 футболистов 2015 года по версии The Guardian. Sports.ru. Процитовано 26 грудня 2022.
  70. ↑ Soccer Teams, Scores, Stats, News, Fixtures, Results, Tables - ESPN. ESPN.com (англ.). Процитовано 26 грудня 2022.
  71. ↑ Евгений Коноплянка: «Не считаю себя знаменитым». Gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 18 квітня 2022.
  72. ↑ Евгений Коноплянка: «Никуда не ухожу» (uk-UA) , архів оригіналу за 18 квітня 2022, процитовано 18 квітня 2022
  73. ↑ Дружина Євгена Коноплянки привітала його з річницею весілля (фото). ФОКУС (укр.). 26 жовтня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
  74. ↑ Топ-100 футболистов 2015 года по версии The Guardian. Sports.ru. 27 грудня 2015. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  75. ↑ #FC100: Best wingers in football epitomised by Dortmund's Marco Reus. ESPNFC.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 червня 2017.
  76. ↑ «Крутой крестный»: к Ротаню в Киеве наведался его кум Коноплянка. sport.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Коноплянка Євген Олегович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коноплянка Євген Олегович
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль