Консалтинг — Вікіпедія

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (жовтень 2019)

Конса́лтинг (англ. consulting — консультування) — діяльність з консультування керівників, управлінців з широкого кола питань у сфері фінансової, комерційної, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності. Мета консалтингу — допомогти системі управління (менеджменту) в досягненні заявлених цілей.

Іншими словами: консалтинг — це управлінське консультування з широкого кола питань у сфері фінансової, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності, що надається зовнішніми консультантами, для рішень тієї чи іншої проблеми^[1]. Консалтингові компанії спеціалізуються за окремими напрямами діяльності (наприклад, фінансовому, кадровому, організаційному, стратегічному)^[2][3].

Основне завдання консалтингу полягає в аналізі, обґрунтуванні перспектив розвитку та використанні науково-технічних та організаційно-економічних рішень з урахуванням предметної області та проблем клієнта.

Визначення поняття[ред. | ред. код]

Термін «консалтинг» означає здійснення управлінського консультування будь-якого масштабу. Консалтинг, або управлінське консультування, може стосуватися як локальних суто економічних питань (фінансовий аналіз, бухгалтерія, аудит, оподаткування), так і глобальних управлінських проблем (стратегічний розвиток, реорганізація, інноваційний процес).

В широкому сенсі цього слова консалтинг — це вид інтелектуальної діяльності, основне завдання якого полягає в аналізі, обґрунтуванні перспектив розвитку і використання науково — технічних і організаційно-економічних інновацій з урахуванням предметної області і проблем клієнта.

Консалтинг — це комплекс знань, пов'язаних з науковим пошуком, проведенням досліджень, постановкою експериментів з метою розширення наявних та отримання нових знань, перевірки наукових гіпотез, встановлення закономірностей, наукових узагальнень, наукового обґрунтування проектів для успішного розвитку організації. Консалтинг — дуже складне багатофакторне соціальне явище, значення якого в міру розвитку суспільства, ринкових відносин постійно зростає.

У страхуванні під консалтинговими послугами розуміють надання повного спектра інтелектуальних послуг, спрямованих на отримання покупцями якісного страхового продукту.

Основна мета консалтингу полягає в поліпшенні якості керівництва, підвищенні ефективності діяльності компанії в цілому та збільшенні індивідуальної продуктивності праці кожного працівника.

Історія розвитку консалтингу[ред. | ред. код]

Нова область професійних послуг — консультування з економіки і управління почала розвиватися на початку 20 століття. Перші консультантами були: Фредерік Тейлор, Гаррінгтон Емерсон і Артур Д. Літтл. Перша консалтингова фірма («Служба діловіх досліджень») з'явилась на початку ХХ ст. в Чикаго. У 1914 році Едвіном Бузом була організована служба ділових досліджень, що стала однією з перших консалтингових компаній в світі - «Booz Allen Hamilton», а в 20-х роках такі фірми з'явилися в Європі (в першу чергу в Англії та Німеччині).

Наступним етапом розвитку ринку консалтингових послуг можна вважати кінець 20-х-початок 30-х років. У 1926 році Джеймс МакКінсі і Ендрю Томас Карні заснували фірму, яка дала початок двом найбільшим консалтинговим компаніям світу — «McKinsey & Company» і «AT Kearney».

В умовах прискореного повоєнного розвитку консалтинг здобуває неймовірну актуальність, популярність і займає важливе місце в ринковій інфраструктурі. Подальший розвиток консалтингу зберігає стійкий темп, з кожним роком нарощуючи обсяги.

Істотний внесок у розвиток ринку консалтингових послуг внесла аудиторська діяльність. З початку 60-х років (цей час прийнято називати «золотим століттям» консалтингу) найбільші аудиторські компанії поступово розширили список своїх послуг. Нарівні з аудиторськими послугами вони стали пропонувати своїм клієнтам і послуги в сфері управлінського консалтингу.

Консалтингові послуги диференціювалися, їх перелік згідно з класифікацією Європейської Федерації консультантів по Управлінню становить понад 100 видів.

Класифікація консалтингових послуг[ред. | ред. код]

Консалтингова послуга — інтелектуальний продукт, що залишається у володінні клієнта після завершення консультування.

Існує два основних види класифікації консалтингових послуг:

• з точки зору предмету консультування — попредметна класифікація;
• з точки зору методу консультування методологічна класифікація.

Попредметно класифікація більш поширена, оскільки вона зрозуміліше споживачам консалтингових послуг. Відповідно до неї консалтингові послуги кваліфікуються в залежності від тих розділів (елементів) менеджменту, на які вони спрямовані: загальний менеджмент, фінансовий менеджмент, виробничий менеджмент і т.д.

Методологічна класифікація професійно орієнтована на самих консультантів, так як кваліфікує їх в залежності від методів роботи. Відповідно до цієї класифікації розрізняють експертне, процесне і навчальне консультування.

• Процесне консультування (проектного) полягають у спільній роботі консультанта з персоналом і керівництвом компанії-замовника. Дана взаємодія зводиться до розробки та впровадження рішень по оптимізації процесів в компанії, необхідних для досягнення конкретних цілей.
• Експертне консультування передбачає розробку рішень і рекомендацій з їх упровадження після проведення діагностики в компанії-замовнику. При цьому роль клієнта зводиться тільки до забезпечення консультанта необхідною інформацією (доступі до неї) для оцінки ситуації.
• Навчальне консультування полягає в тому, що роль консультанта зводиться до надання клієнту необхідної теоретичної або (та) практичної інформації у формі семінарів, лекцій, тренінгів, методичних посібників.

Види консалтингових послуг[ред. | ред. код]

Відповідно до класифікації Європейського довідника консультантів, існує 84 види консалтингових послуг, об'єднаних у 8 найголовніших груп:^[4]

1. Загальне управління:

• Визначення ефективності системи управління.
• Оцінка бізнесу.
• Управління нововведеннями.
• Визначення конкурентоспроможності / вивчення кон'юнктури ринку.
• Диверсифікація чи становлення нового бізнесу.
• Міжнародне управління.
• Оцінка управління.
• Злиття та придбання.
• Організаційна структура та розвиток.
• Приватизація.
• Управління проектом.
• Управління якістю.
• Реорганізація інженерних служб.
• Дослідження і розвиток.
• Стратегічне планування.

2. Адміністрування:

• Аналіз роботи канцелярії.
• Розміщення і переміщення відділів.
• Управління офісом.
• Організація та методи управління.
• Регулювання ризику.
• Гарантії безпеки.
• Планування робочих приміщень і їхнє оснащення.

3. Фінансове управління:

• Системи обліку
• Оцінка капітальних витрат.
• Оборот фірми.
• Зниження собівартості.
• Неплатоспроможність (банкрутство).
• Збільшення прибутку.
• Збільшення доходів.
• Оподаткування.
• Фінансові резерви.

4.Управління кадрами:

• Професійний рух і скорочення штатів.
• Культура корпорації.
• Рівні можливості.
• Пошук кадрів.
• Відбір кадрів.
• Здоров'я та безпека.
• Програми заохочення.
• Внутрішні зв'язки.
• Оцінка робіт.
• Трудові угоди і зайнятість.
• Навчання менеджменту.
• Планування робочої сили.
• Мотивація.
• Пенсії.
• Аналіз функціонування.
• Психологічна оцінка.
• Винагороду.
• Підвищення кваліфікації працівників.

5. Маркетинг:

• Реклама і сприяння збуту.
• Корпоративний образ і відносини з громадськістю.
• Післяпродажне обслуговування замовників.
• Дизайн.
• Прямий маркетинг.
• Міжнародний маркетинг.
• Дослідження ринку.
• Стратегія маркетингу.
• Розробка нової продукції.
• Ціноутворення.
• Роздрібний продаж і дилерство.
• Управління збутом.
• Навчання збуту.
• Соціально-економічні дослідження і прогнозування.

6. Виробництво:

• Автоматизація.
• Використання обладнання та його технічне обслуговування.
• Промисловий інжиніринг.
• Переробка матеріалів.
• Регулювання внутрішнього розподілу матеріалів.
• Упаковка.
• Схема організації робіт на підприємстві.
• Конструювання й удосконалювання продукції.
• Управління виробництвом.
• Планування і контроль за виробництвом.
• Підвищення продуктивності.
• Закупівлі.
• Контроль якості.
• Контроль за постачанням вузлів і деталей.

7. Інформаційна технологія:

• САПР / АСУ.
• Застосування комп'ютерів в аудиті й оцінці.
• Електронна видавнича діяльність.
• Інформаційно-пошукові системи.
• Адміністративні інформаційні системи.
• Проектування і розробка систем.
• Вибір і установка систем.

8.Консалтинг в міжнародному бізнесі:

• Експортний консалтинг.
• Імпортний консалтинг.
• Дослідження іноземних ринків.
• Консультування з міжнародних фінансових розрахунків.
• Консультування з тарифного та нетарифного регулювання.

9. Спеціалізовані послуги:

• Навчальне консультування.
• Консалтинг з управління електроенергетикою.
• Інженерний консалтинг.
• Екологічний консалтинг.
• Інформаційний консалтинг.
• Юридичний консалтинг.
• Консалтинг по управлінню розподілом матеріалів і матеріально-технічному постачанню.
• Консалтинг у державному секторі.
• Консалтинг з телекомунікацій.

У яких випадках клієнти звертаються по допомогу в консалтингову компанію?[ред. | ред. код]

Згідно з поширеною думкою, до послуг зовнішніх консультантів звертаються в основному в першу чергу ті організації, які опинилися в критичному положенні. Проте допомога в критичних ситуаціях — зовсім не основна функція консалтингу. Хто і чому звертається по допомогу в консалтингову компанію?

1. По-перше, в тих випадках, коли підприємство, що має статус надійного, намічає перебудову всієї системи, пов'язану або з розширенням, або із зміною форми власності, або докорінною зміною спектру діяльності підприємства і переорієнтацією її на перспективніші і/або вигідніші напрями бізнесу.
2. По-друге, у випадках, коли підприємство, що має статус надійного, з метою затвердження своїх позицій на ринку і створення необхідного іміджу в очах потенційних партнерів, звертається до послуг консультанта (наприклад, аудитора), проводить ревізію своєї діяльності (наприклад, аудиторську перевірку) і потім робить її результати надбанням гласності.
3. І, нарешті, по-третє, в тих випадках, коли підприємство знаходиться в критичному стані (або навіть на межі краху) та своїми силами з такої ситуації вибратися не в змозі, зважаючи на відсутність досвіду і внутрішніх ресурсів для адекватної і своєчасної реакції на ситуацію, що створилася. Послуги консультанта (консалтингової фірми) в цьому випадку носять характер криза-консалтингу.

Напрямки консалтингу[ред. | ред. код]

1. В економічній сфері:

• управлінське консультування;
• консультування з кадрових питань, з проблем матеріально-технічного забезпечення; технологічне консультування; консультування з ресурсів(паливних,сировинни); консультування зі структурно-функціональних проблем організації; консультування з суспільних(політичниих,соціально-психологічних та ін.);
• психоаналітичний консалтинг розвинений Манфредом Кетс де Врісом

1. У соціальній сфері:

• консультування з проблем громадських організацій ( у системі освіти,культури, охорони здоров′я,фізичної культури і спорту;
• консультування щодо місця організації в системі суспільних відносин;

1. У політичній сфері в її взаємозв'язку з соціальною:

• з проблем функціонування політичних організацій;
• консультування всіх типів організацій з політичних проблем;

1. У сфері правових відносин:

• щодо формування правових основ діяльності організації;
• правове консультування з питань функціонування організації;

1. В культурній сфері:

• з загальних питань функціонування соціокультурної сфери;
• з проблем діяльності культурної установи;

1. В екологічній сфері:

• екологія природи;
• соціальна екологія;
• екологія людини.

Див. також[ред. | ред. код]

• Аудит
• Дреберіс

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Блинов А.О., Бутырин Г.Н., Добренькова Е.В. Управленческий консалтинг корпоративных организаций: Учебник. - М: ИНФРА-М, 2002. - 192 с.
• Верба В.А. Організація консалтінгової діяльності — КНЕУ, 2009, 299 с.
• Посадский А.П. Основы консалтинга — ГУ ВШЭ, 1999 г.
• Васильев Г.А. Управленческое консультирование — 2004 г., с. 5-6.
• В. И. Алешникова Проблемы управленческого консультирования — 2005 г.

Посилання[ред. | ред. код]

• Консалтинг [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Інтернет-журнал «Консалтинг в Україні» [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Асоціація консалтингових фірм [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Всеукраинской ассоциации консультантов по управлению (IMC-Ukraine) [Архівовано 28 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Маркетингові консалтингові послуги
• Консалтинг зовнішньоекономічної діяльності

Нормативний контроль GND: 4005565-6