Конституція Ірану — Вікіпедія

Конституція Ісламської республіки Іран набрала чинності 3 грудня 1979, після схвалення на референдумі 99,5 % людей, що брали участь у голосуванні[1]. У 1989 до конституції були внесені серйозні поправки.

Преамбула[ред. | ред. код]

У преамбулі описується шлях Ірану до Ісламської революції. Там також зазначається, що «Конституція створює умови для продовження революції в країні та за її межами та намагається шляхом розвитку відносин з іншими ісламськими та народними рухами знайти шлях утворення єдиної світової ісламської умми».

Зміст[ред. | ред. код]

  • Глава I — Основні принципи
  • Глава II — Мова, алфавіт, історія та державний прапор країни
  • Глава III — Права народу
  • Глава IV — Економіка та фінанси
  • Глава V — Суверенітет народу й органи влади, засновані на ньому
  • Глава VI — Законодавча влада
  • Глава VII — Ради
  • Глава VIII — Лідер країни або Рада з керівництва країною
  • Глава IX — Виконавча влада
  • Глава X — Зовнішня політика
  • Глава XI — Судова влада
  • Глава XII — Телерадіомовлення
  • Глава XIII — Вища рада національної безпеки
  • Глава XIV — Перегляд Конституції

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nohlen, D, Grotz, F & Hartmann, C (2001) Elections in Asia: A data handbook, Volume I , p72 ISBN 0 -19-924958-X

Посилання[ред. | ред. код]