Контррозвідка — Вікіпедія

Контррозвідка (нім. Spionageabwehr)  — уповноважені державні органи (підрозділи спецслужб), що здій­снюють агентурно-оперативну, розшукову, режимну, оператив­но-технічну та іншу роботу із по­передження, виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці конкретної держави[1].

Мета[ред. | ред. код]

Контррозвідка (КР) відноситься до діяльності розвідувальних організацій по запобіганню успішного дізнання та збору розвідінформації для керівництва держав ворожими чи закордонними розвідувальними організаціями.

Функції[ред. | ред. код]

Національні розвідувальні програми, і, як наслідок, загальна обороноздатність країни, є вразливими для атак. І роль контррозвідки полягає в захисті розвідувального процесу. Однією з проблем КР, є широкий діапазон потенційних загроз, повна оцінка якого є складним завданням.

В Україні[ред. | ред. код]

В Україні, згідно чинного законодавства, контррозвідувальну діяльність здійснюють:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]