French
DeutschКонцептуальне мистецтво — Вікіпедія
Концептуальне мистецтво — мистецький рух постмодернізму, що теоретично базується на засадах філософії концептуалізму, склався в кінці 1960-х років під впливом дадаїстів, майстрів поп-арту й мінімального мистецтва. Концептуалісти ставлять своїм завданням перехід мистецтва від виконання художніх творів до вільних від матеріального втілення «художніх ідей» (т. з. концептів — загальних уявлень). Творчість осмислюється концептуалістами як близький по духу хеппенінгу, але статично зафіксований процес залучення глядача в «гру ідей». Це оформляється у вигляді графіків, діаграм, схем, цифр, формул, написів тощо.
Помітний вплив на поширення ідей концептуалізму в різних країнах мали представники московського концептуалізму Ілля Кабаков, Віктор Півоваров та Едуард Гороховський та інші, які працювали значну частину життя в еміграції.
Одним з перших концептуалістів в Україні вважають Вілена Барського, який почав створювати концептуальні колажі у 1960-х роках.[1] У 70-і роки вирізнялись епатажні роботи харків'янина Вагріча Бахчаняна, а також значна частина робіт киян Валерія Ламаха, Федора Тетянича , Миколи Тригуба.[2]Серед Одеських художників своєрідне концептуальне мистецтво у 1970-80-х створювали Олексій Коцієвський, Володимир Федоров, Юрій Лейдерман, Леонід Войцехов, Ігор Чацкін, Людмила Скрипкіна, Лариса Резун-Звєздочотова (група «АПТАРТ») та ін.
Починаючи з 1990-х концептуальні практики використовують Фонд Мазоха та Олег Тістол (що деякі мистецтвознавці вважають неоконцептуалізмом). Риси концептуалізму притаманні творчості Бориса Михайлова, Анатоля Степаненко, Алевтини Кахідзе та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ложкіна. Вілен Барський: Перший київський концептуаліст//Art Ukraine, №1(20) 2011, ст.118-127.
- ↑ Олена Голуб. Свято непокори та будні андеграунду. Київ, Видавничий Дім «Антиквар», 2017, ISBN 978-617-7285-11-2
Джерела[ред. | ред. код]
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
- Гліб Вишеславський, Олег Сидор-Гібелинда . Концептуальне мистецтво. Термінологія сучасного мистецтва// Paris-Kyiv: Terra Incognita. 2010, ст.165-168. ISBN 978-966-96839-2-2
- Леся Смирна. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві// К.: «Фенікс», 2017, ст.452. ISBN 978-966-131-499-2
- ENFANT TERRIBLE. Одесские концептуалисты [1] [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Концептуальне мистецтво // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 521-522.
- Галина Скляренко . «Пунктир концептуалізму» . До картини українського мистецтва другої половини ХХ сторіччя.Сучасне мистецтво.К.: ІПСМУ. 2010, вип.7,С. 209-230. [2]
|
