Коньонков Сергій Тимофійович — Вікіпедія

Коньонков Сергій Тимофійович
Конёнков Сергей Тимофеевич
Народився 28 червня (10 липня) 1874(1874-07-10)
с. Караковичі, Смоленська область
Помер 9 грудня 1971(1971-12-09) (97 років)
Москва
Національність Росія Росія
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Навчання Московське училище живопису, скульптури і архітектури (в майстерні Волнухіна). в Петербурзькій Імператорській академії (в майстерні Беклемішева В. О.)
Напрямок реалізм
Працював у містах в Москві, в США, в Петрозаводську
Основні роботи казкова (лісова) серія, монументальна скульптура, портрети, створення скульптурних меблів
Нагороди

орден Леніна (1956)

Коньонков Сергій Тимофійович (28 червня (10 липня) 1874(18740710) — 9 грудня, 1971) — відомий російський і радянський скульптор.

Життєпис. Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині в селі Караковичі (тоді Єльнинський повіт, Смоленська обл., Російська імперія. Родичі Коньонкових були кріпаками. Чисельна родина роками заробляла гроші й до реформи 1861 р. і скасування кріпацтва викупила волю. Тоді ж за сільським прізвиськом (працюють як коні, Конята) отримали прізвище — Коньонкови. Здібний Сергій, один з небагатьох, якому родина спромоглася дати первісну освіту. Закінчив гімназію в місті Рославль, знав латину.

Навчання в Москві і Петербурзі[ред. | ред. код]

  • 18921899 — навчання в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури (майстерня С. Іванова, С. Волнухіна).Закінчив повний курс навчання і отримав звання позакласного художника.

Отримав право на закордонну подорож на кошти відсотків з премії імені Сергія Михайловича Третьякова, брата засновника художньої галереї — Третьякова Павла Михайловича. Відвідав Німеччину, Францію, Італію.

  • 18991902 рр. — завершив художнє навчання в Петербурзькій імператорській академії (майстерня скульптора Беклемішева В. О.)
  • 1902 р. — отримав звання скульптора за скульптуру «Самсон розриває ланцюги».

Подальше життя[ред. | ред. код]

Купальщиця, 1917, пофарбоване дерево, Російський музей, Петербург.
Жебраки, 1917, дерево, Російський музей.
  • 1909 р. — член Спілки російських художників.
  • 1912 р. — подорож у Грецію та арабський Єгипет.
  • 1916 р. — перша персональна виставка скульптур в Москві.
  • 1918 р. — Участь у ленінському Плані монументальної пропаганди, відкриття меморіальної дошки «Загиблим у боротьбі за мир і братерство народів», Сенатська вежа Кремля, Москва.
  • 19181922 — викладач в студії Пролеткульту та у ВХУТЕМАСі.
  • 1919 р. — відкриття монументу Степану Разіну в Москві.
  • 1923 р. — виконав декоративні скульптури («Робочий», «Селянин», «Текстильщиця» та ін.) для оздоб приміщень Всеросійської сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки у Москві.
  • 1924 р. — відбув у відрядження у США як учасник виставки російського мистецтва. Персональна виставка у місті Нью-йорк. Розпочався етап закордонного життя скульптора (19251945), мешкав переважно у США.
  • Грудень 1945 р. — повернення у СРСР.
  • 1951 р. — Сталінська премія за скульптурні портрети.
  • 19531954 рр. — архітектор Бродський Савва Григорович запросив скульптора на роботи по оздобленню музично-драматичного тетру в місті Петрозаводськ(проект -Бродського С. Г.)
  • 1954 р. — персональні виставки у Москві і Ленінграді з нагоди 80-річчя скульптора.
  • 1955 р. — звання Народний художник РРФСР.
  • 1956 р. — орден Леніна
  • 28 лютого -7 березня 1957 р. — участь в створенні і роботі 1-го Всерадянського з'їзду радянських художників. Коньонков запропонував щорічні урочистості з нагоди підписання Леніним Плану монументальної попаганди (робились у вигляді Тижня образотворчих мистецтв у квітні).
  • 1957 р. — Ленінська премія за «Автопортрет» 1954 р.

Медальєрний твір[ред. | ред. код]

Скульптор практично не займався медальєрним мистецтвом. Але саме йому доручили створення радянської медалі — премії імені М. В. Ломоносова, закінчив у 1960 р.

Останні роки[ред. | ред. код]

  • 19591964 р. — проект монументу Леніну та ін.
  • 1964 р. — звання Героя Соціалістичної Праці.
  • 1965 р. — урочистості з нагоди 90-річчя скульптора.
  • 1967 р. — участь у виставках з нагоди 50-річчя радянської влади.
  • 1970 р. -участь у виставках з нагоди 100-річчя з дня народження Леніна.
  • 1971 р.- смерть в Москві. Поховання відбулося на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Книги спогадів[ред. | ред. код]

  • Конёнков С. Т. " Земля и люди " (1968)
  • Конёнков С. Т. " Мой век " (1971)

Музей-майстерня скульптора[ред. | ред. код]

У 1974 р. з нагоди 100-річчя з дня народження скульптора збережена майстерня митця в Москві на Тверському бульварі перетворена на музей. До музейного закладу увійшли -

  • житлові приміщення
  • майстерня
  • меблі, створені скульптором власноруч
  • ескізи його творів в гіпсі
  • частка готових скульптур в дереві, мармурі, тонованому гіпсі.

Серед експонатів музею-майстерні — «Автопортрет» скульптора, погруддя дружини, «Самсон, що розриває ланцюги», голова, ескіз до скульптури «Самсон», «Паганіні багаторукий», проект монументу письменнику Л. М. Толстому, композиція «Космос» та ін. Експозиції доповнені меморіальними речами і документами доби.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

  • Вулицю Коньонкова мають міста Москва та Рославль.
  • Смоленський музей образотворчих мистецтв — носить ім'я С. Т. Коньонкова.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Коненков С. Т. Мой век. Воспоминания. — М., Политиздат, 1971 (рос)
  • Бычков Ю. А. «Конёнков С. Т.», серия «Жизнь замечательных людей», М. «Молодая гвардия», 1982 (рос)
  • ж «Художник», № 12, 1970, стаття " Первая всесоюзная медальерная ", с. 2-5 (рос)
  • ж « Юный художник», № 12, 1987, статья «Творческий союз накануне съезда», с. 1.(рос)
  • ж « Юный художник»,№ № 12, 1987, статья Т. Крауц « В мастерской Конёнкова», с. 5-7 (рос)

Посилання[ред. | ред. код]