Копитні — Вікіпедія

? Копитні Час існування: Пізня крейда - Останній
Лама (Llama), мають два пальці, є парнокопитними.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Інфраклас: Плацентарні (Eutheria) Надряд: Копитні
Ряди й клади
Ряд Непарнокопитні (Perissodactyla) Eparctocyona Ряд Arctostylopida (вимер) Ряд Mesonychia (вимер) Китопарнокопитні (Cetartiodactyla) Ряд Китоподібні (Cetacea) Ряд Парнокопитні (Artiodactyla) Bulbulodentata (вимер) Родина Hyopsodontidae Meridiungulata (вимер) Ряд Litopterna (вимер) Ряд Notoungulata (вимер) Ряд Pyrotheria (вимер) Ряд Astrapotheria (вимер)

Копи́тні — велика нетаксономічна група ссавців, у яких замість кігтів на кінцях пальців ростуть рогові копита. За своїм змістом це не таксон, але за складом він близький до надряду Ungulata (унгуляти).

Опис[ред. | ред. код]

Більшість копитних — рослиноїдні тварини, рідше всеїдні. Від хижаків вони рятуються втечею. Малята копитних ссавців народжуються зрячими, з волосяним покривом і вже через кілька годин можуть іти за матір'ю.

Пальців від 1 до 5. Розміри від дрібних — із зайця (дамани) — до дуже великих (слони).

Поширення[ред. | ред. код]

Поширені на всіх материках, окрім Антарктиди (до Австралії і Нової Зеландії завезені), а також в прибережних водах деяких морів (сирени). Мають походження від древніх копитних. Багато копитних — об'єкт промислу. До надряду копитних відносяться найкоштовніші домашні тварини — коні, рогата худоба, свині, верблюди і олені.

Класифікація і зв'язки[ред. | ред. код]

Копитні — узагальнена назва родів плацентарних ссавців:

• Парнокопитні
• Непарнокопитні
• Стародавні копитні †
• Південноамериканські копитні †
• Мезоніхії †

Непарнокопитні і парнокопитні становлять більшу частину копитних тварин, і таким чином, включають більшість великих наземних ссавців. Ці дві групи вперше з'явився в кінці палеоцену і раннього еоцену (близько 54 мільйонів років тому), швидко поширювалися на широкий спектр видів на численні континенти, і розвивалися паралельно з того часу.

Хоча кити і дельфіни (Cetacea) не володіють найтиповішими морфологічними характеристиками копитних, останні відкриття вказують, що вони походять від ранніх парнокопитних, і таким чином безпосередньо пов'язані з іншими, навіть клишоногі копитні розглядаються як велика рогата худоба, з їхніми найближчими живих родичами бегемотами. У результаті цих відкриттів, новий порядок був запропонований для включення Cetartiodactyla членів парнокопитних і китоподібних, щоб відобразити їх спільне походження, проте, щиро кажучи, це лише питання номенклатури, так як вона можна просто визнати Cetacea як підгрупу парнокопитних.

Література[ред. | ред. код]

• McKenna, Malcolm C.; Bell, Susan K. (1997). Classification of Mammals Above the Species Level. New York: Columbia University Press. ISBN 0231110138 (англ.)
• Банников А., Флинт В. Копытные // Банников А., Флинт В. Мы должны их спасти. — М:. 1982. — С.64—91. (рос.)
• Черепанов Г. О., Иванов А. О. Ископаемые высшие позвоночные. — Изд. СПбГУ. 2001 (2007). (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Біологія. Копитні ссавці [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Стародавні копитні були сучасниками динозаврів^{[недоступне посилання]}