Корисні копалини Японії — Вікіпедія

Японія відносно бідна мінеральними ресурсами. В країні є кам'яне вугілля, нафта і газ, поліметалічні руди, гірничохімічна сировина, нерудні будівельні матеріали. Значна частина потреб Японії в мінеральній сировині покривається за рахунок імпорту залізної руди, вугілля, міді, свинцю і цинку. Більша частина корисних копалин зосереджена у дрібних родовищах. Запаси основних корисних копалин, за винятком руд свинцю, цинку, срібла, сірки і бариту, складають менше 1% сумарних запасів розвинених країн світу. Водночас у Японії розвідані значні запаси вапняку, доломіту, кварцового піску, піриту.

Копалини[ред. | ред. код]

Нафта та газ[ред. | ред. код]

У Японії відкрито понад 200 дрібних родовищ нафти і газу, а також 10 на шельфі. Понад 150 родовищ розташовані на північному заході острова Хонсю і акваторії Японського моря в басейні Уецу, приуроченому до неоген-четвертинного прогину, заповненого вулканогенно-осадовими комплексами потужністю до 6 км. Нафтогазоносні середньоверхньоміоценові і нижньопліоценові, газоносні пліоцен-четвертинні відклади залягають на глибині 0,02 — 3,0 км.

Найбільші родовища басейну — Аґі-Окі та Кубікі, початкові добувні запаси яких до 10 мільйонів т вуглеводнів. У Ісікарі-Західно-Сахалінському басейні, приуроченому до крайового кайнозойського прогину острова Хоккайдо, де відкрито понад 10 родовищ, є нафтогазоносні утворення нижнього та середнього міоцену, глинисті товщі олігоцену і нижнього міоцену.

У басейні Абукума, розташованому на східному краї Японської острівної дуги, відомо понад 40 родовищ — нафтогазоносні відклади нижнього і середнього міоцену, газоносні олігоценові і пліоцен-четвертинні гірські породи.

Вугілля[ред. | ред. код]

Запаси вугілля в Японії відносно невеликі. Найбільший вугільний басейн — Ісікарі. Тут вугленосність пов'язана з палеогеновими г.п. Вугілля від суббітумінозного до коксівного. У басейні Кусіро на сх. узбережжі о. Хоккайдо вугленосність приурочена до відкладів еоцен-олігоцену. Тут вугільні пласти частково залягають під морським дном. Друге місце за запасами займають вугільні басейни о. Кюсю (Чікухо, Фукуока, Міїке, Сакіто-Мацусіма, Такасіма, Сасебо).

Уран[ред. | ред. код]

Родовища уранових руд розташовані на о. Хонсю — в районі Тоно 4 родовища із запасами урану 5 тис. т, рудна мінералізація пов'язана з конґломератами і пісковиками міоцену. Район Нінгьо-Того в префектурі Тотторі включає 5 родовищ із запасами 2,1 тис. т. Тут уранова мінералізація в аркозових пісковиках міоцену представлена нінгіоїтом, уранінітом, кофінітом, а в зоні окиснення — отенітом. Виявлені також дрібніші гідротермальні жильні родовища (Курайосі та ін.).

Залізо[ред. | ред. код]

Приблизно 20% загальних запасів залізняку країни укладено в корінних родовищах, серед яких найбільше промислове значення мають метасоматичні родовища на о. Хонсю, Камаїсі (префектура Івате) і Акатані (префектура Ніїгата). На родовищі Камаїсі магнетитові руди, пов'язані зі скарнами, розвинені в палеозойських відкладах, прорваних крейдовими гранітоїдами. Відомо понад 15 рудних тіл. Є вулканогенні родовища мінеральних джерел — Куттян на о. Хоккайдо, Гумма і Уракава (префектура Гумма) на о. Хонсю. Руди складені лімонітом і ґьотитом. Прибережно-морські розсипи залізистих пісків четвертинного віку широко розвинені в районах Сендай, Саппоро, Токіо, Фукуока. Промислове значення мають також підводні розсипи залізистих пісків з високим вмістом Fe і ТіО2, розвинені в прибережних частинах моря на глибині 25 м.

Марганець[ред. | ред. код]

Численні дрібні родов. марганцевих руд є на о-вах Хоккайдо, Хонсю і Сікоку. Осн. промислове значення мають гідротермальні родов. о. Хоккайдо (Інакураісі, Якумо, Охе, Дзекоку), представлені родохрозитовими жилами в міоценових туфах, андезитах і ріолітах. Менше значення мають родовища карбонатних руд, що залягають в палеозойських і мезозойських метаосадових породах – Хамайокогава (префектура Нагано) та Іно (префектура Коті). На півд-зах. о-ва Хоккайдо відомі також осадові родов. (Піріка, Менну).

Титан[ред. | ред. код]

Титанові руди представлені в осн. титаномагнетитовими пісками з ільменітом, серед яких виділяються гірські, прибережні і річкові піски. Гірські піски із вмістом TiO2 від 7 до 19% розвинені в районах Сімокіта (префектура Аоморі), Кудзі (префектура Івате), Ундзьо (префектура Івате). Найбільші розсипи прибережних пісків розташовані в районах Момбецу (о. Хоккайдо), Сома і Камедзі (о. Хонсю) та Вадзіро (о. Кюсю). Річкові піски мають обмежений розвиток. У префектурі Міе відоме родов. корінних осадових руд Набарі із вмістом TiO₂ 47-49%.

Ванадій[ред. | ред. код]

Родов. ванадієвих руд пов'язані з розсипами ванадієносних Fe-Ti пісків із вмістом V2О5 0,3-0,5%, розвиненими в префектурах Аоморі та Івате.

Хром[ред. | ред. код]

Корінні родов. хромових руд металургійних сортів локалізуються г.ч. на о. Хоккайдо, в районі Юбарі. Родов. Хатта представлене трубоподібними масивними рудними тілами в серпентинітах. Корінні родов. вкраплених вогнетривких руд, пов'язані з серпентинітами, відомі на о. Хонсю, в префектурах Тотторі, Окаяма, Хіросіма (родов. Вакамацу). Розсипи хромітів поширені в центр. частині о. Хоккайдо, де вони залягають в руслах річок, на терасах і в конусах винесення.

Вольфрам[ред. | ред. код]

Запаси вольфрамових руд зосереджені г.ч. на о-вах Хонсю і Кюсю, де розвинені численні дрібні вольфрамітові і шеєлітові кварцово-жильні родовища в пізньомезозойських і ранньотретинних гранітах і метаосадових палеозойських і мезозойських породах: Отані, Каніуті (префектура Кіото), Есібу (префектура Гіфу), Такаторі (префектура Ібаракі), Якусіма (префектура Кагосіма). У префектурі Ямагуті відомі шеєлітові скарнові родов. Куга і Фудзігатані. Як попутний компонент вольфрам присутній в рудах поліметалічних родов. Акенобе, Ікуно та ін.

Золото[ред. | ред. код]

Ресурси золота 32-х основних родов. Я. оцінюють в 450 т. Золотоносні території структурно суміщені з молодими вулканогенними поясами, представлені г.ч. гідротермальними кварцовими жилами з Au, кварц-кальцитовими жилами з Au, Ag, а також з сульфідами кольорових металів: Cu, Pb, Zn, Mn, рідше Sn, W, Bi, Mo, Sb. Серед найбільших золото-срібних родов. виділяються Кусікіно і Хісікарі на о. Кюсю, в префектурі Кагосіма, а також Каномай на о. Хоккайдо, в префектурі Момбецу.

Кобальт[ред. | ред. код]

Запаси кобальтових руд обмежені. Родов. представлені Co-As і колчеданно-поліметалічними рудами на о. Хонсю, в префектурах Вакаяма (родов. Сані, Тайсьо), Нара (Догатані) і Ямагуті (Наганоборі), де Cu-Со-кварцові жили пов'язані з міоценовими граніт-порфірами.

Літій[ред. | ред. код]

Родов. літієвих руд, представлені пегматитами з лепідолітом і цинвальдитом, відомі на о. Кюсю, в префектурі Фукуока, і на о. Хонсю, в префектурі Івате.

Мідь[ред. | ред. код]

Запаси мідних руд також обмежені. Осн. промислове значення мають колчеданні пластові і жильні родовища. Вони зосереджені в кристалічних сланцях на півд.-заході о. Сікоку і палеозойських породах на півн.-заході о. Хонсю. Найбільші родовища: Бессі в префектурі Ехіме (запаси 280 тис. т міді) і Хітаті в префектурі Ібаракі (10 млн т руди). У рудах вулканогенних жильних родов. (Асіо, Осарідзава, Огоя, Ікуно та ін.) вміст Cu досягає 12%. Родовища типу Куроко представлені плитними і лінзовими покладами протяжністю до 1500 м за простяганням і до 900 м за падінням, потужністю від 1-5 до 10 м і залягають в глинистих сланцях, туфобрекчіях і пірокластичних відкладах неогену (о-ви Хоккайдо і Хонсю). Руди складені агрегатом сфалериту, ґаленіту, бариту з халькопіритом, тетраедритом і піритом, важкозбагачувані.

Молібден[ред. | ред. код]

Родовища власне молібденових жильних і штокверкових кварц-молібденітових руд невеликі. Основні родовища розташовані у районах Тайо префектури Сімане, Хірасе префектури Ґіфу та інших.

Нікель[ред. | ред. код]

Дрібні родов. нікелевих руд, представлені сульфідними і латеритними рудами із вмістом Ni 0,1-0,5%, виявлені в префектурах Хіого, Ойта, Сідзуока.

Олово[ред. | ред. код]

Запаси олов'яних руд пов'язані г.ч. з родов. комплексних руд, які приурочені до зовнішньої зони системи острівних дуг півд.-зах. Японії і тісно пов'язані з гранітоїдними комплексами ільменітової серії міоцену. Найбільші родовища каситерит-сульфідних Cu-Zn-Sn руд Акенобе в префектурі Хіого представлені численними розгалуженими жилами. Руди містять Sn 0,26-0,46%; Cu 1,33-1,42%; Zn 4,28-5,75%. Суттєво менше промислове значення мають каситерит-сульфідні руди родов. Судзутама в префектурі Кагосіма, а також скарнові (W-Cu-Zn-Sn) руди родов. Куга в префектурі Ямагуті.

Ртуть[ред. | ред. код]

Родов. ртутних руд, представлені епітермальними жилами або вкрапленими рудами, зосереджені г.ч. на о. Хоккайдо. Родов. Ітомука в префектурі Камікава включає 7 рудних тіл із вмістом ртуті 0,2-0,4%.

Руди розсипних і рідкісних елементів[ред. | ред. код]

Пром. концентрації ґерманію виявлені в деяких вугільних родов., де його вміст становить 0,01-0,05%; в сульфідних родов. – до 0,03-0,1%. У вугільних родов. часто присутній ґалій 0,0003-0,0015%. Ґалій встановлений в деяких свинцево-цинкових родов. Поліметалічні руди часто містять індій і талій (родов. Такаока).

Поліметали[ред. | ред. код]

Осн. промислове значення серед свинцевих і цинкових руд мають жильні (понад 60% видобутку Pb і 50% Zn) та скарнові (понад 30% видобутку Pb і 40% Zn) родовища. Найбільші жильні родов. – Хосокура і Тайсю на о. Хонсю та Тойоха на о. Хоккайдо). Запаси родов. Хосокура становлять 100 тис. т Pb і 500 тис. т Zn при вмісті в рудах Pb 1,0-1,7%; Zn 4,2-5,9%. Ґаленіт містить пром. концентрації Ag. У родов. типу Куроко (Косака, Ханава, Утінотаї, Ятані та ін.) вміст в рудах Pb 0,9-3,7%; Zn 4,2-1,7%. На найбільшому скарновому родов. Каміока в префектурі Гіфу міститься понад 50% запасів Pb і Zn країни. Зруденіння, представлене складними трубоподібними тілами, пов'язане з вапняками палеозою і мезозою, прорваними кислими гранітами. Великі контактово-метасоматичні родов. відомі також в префектурі Фукуй (Накаяма, Хітокато, Сєнно).

На глибині 1600 м далі на захід за о.Окінава, в межах трогу Окінава на початку XXI ст. виявлено велике поліметалічне родовище Санрайс (Sunrise), що займає площу 660 тис. кв.м. Вміст свинцю в рудах в середньому становить 4%, цинку - 7.7%, підвищені вмісти міді, золота і срібла. Прогнозні ресурси поліметалічних руд цього родовища оцінюються в 9 млн т, що в перерахунку на метали становить близько 360 тис. т свинцю і 700 тис. т цинку.

Стибій[ред. | ред. код]

Родов. стибієвих руд виявлені на півд.-зах. Я. Найбільше родов. Накасе в префектурі Хіого має середній вміст Sb в рудах 4,6%.

Арсен[ред. | ред. код]

Запаси арсену в арсенопіритових рудах, виявлених на о-вах Кюсю і Хонсю, оцінюють в 300 тис. т. Вулканогенні гідротермально-метасоматичні родов. самородної сірки залягають в андезитах, туфах і туфобрекчіях на о. Хонсю (Мацуо, Угуїсудзава, Нісіадзума) і на о. Хоккайдо (Хоробецу, Сіретоко, Атосаноборі).

Гірничохімічна сировина[ред. | ред. код]

представлена баритом, арсеном, сіркою самородною, піритом, фосфоритом. Барит є одним з осн. мінералів родовищ типу Куроко. На найбільших родов. рудника Ханаока, сер. вміст BaSO4 в рудах складає: Мацумайн (80% запасів) 8,65%, Фукусава 8,99%, Едзурі 17%.

На родов. Мацуо (префектура Івате) і Хоробецу (округ Ібурі) розвідані також великі запаси піриту. Рудні поклади протяжністю понад 1 км містять самородну сірку, пірит і марказит. Одним з найбільших піритових родов. є Янахара в префектурі Окаяма. Пірит присутній в мідних родов. (Бессі, Хітаті) і як попутний компонент в родов. типу Куроко (Ханаока, Йосіно, Камікіта, Оаге, Абесіро). Нерудна індустріальна сировина представлена азбестом, вермікулітом, гіпсом, графітом, флюоритом, каоліном, бентонітом та ін. Понад 80% запасів азбесту припадає на хризотил-азбест. Виявлені ресурси 10-и родов. оцінюються в 1500 тис. т. Осн. родов. зосереджені на оо. Хоккайдо та Хонсю. Промислові родов. вермікуліту виявлені в префектурі Фукусіма. Запаси гіпсу перевищують 2 млн т. Осн. промислове значення мають гідротермально-метасоматичні родов., що залягають спільно з рудами типу Куроко; найбільші родов. – Ванібуті та Івамі в префектурі Сімане, Ното в префектурі Ісікава, Йонаїхіта та Ісігаморі в префектурі Фукусіма. Численні дрібні родов. лускатого графіту розташовані на кордоні префектур Гіфу і Тояма. На о. Хоккайдо, на найбільшому родов. Осірабецу протяжність рудних тіл, приурочених до габро, становить 200-300 м, сер. вміст вуглецю 9%.

Будівельні матеріали[ред. | ред. код]

Я. має унікально різноманітні види глин: каолін, бентоніт, “гером", “розекі", “тозекі", “кібуші" та ін. Гідротермальні родов. каоліну залягають г.ч. серед третинних андезитів, ріолітів і туфів. Найбільше родов. Ітая в префектурі Ямагата. Серед родов. вивітрювання, утворених за рахунок кварцових порфірів, пегматитів та ін. полевошпатових порід, в префектурах Гіфу, Нагоя, Сімане, Хіросіма, найбільше промислове значення мають родовища району Нагоя (Сето, Фудзіока, Таямі, Токі, Ямаока). Тут ниж. горизонти глинистих товщ складені глинами “кібуші" (каолініт, кварц, слюда, монтморилоніт), верхні – каоліном. Родов. бентоніту та ін. кислих глин розташовані в префектурах Аоморі, Ніїгата, Ямагата, Сімане та ін. Запаси бентоніту складають бл. 1 млн т.

Запаси вогнетривких глин перевищують 70 млн т і зосереджені в префектурах Івате, Гіфу, Кобе, Хіросіма. Осн. запаси глин “кібуші" (теж вогнетривких) зосереджені в префектурі Гіфу. Найзначніші запаси глин “розекі" (воскоподібна глина з високим вмістом пірофіліту) розвідані в районі Міцуїсі, на захід м. Кобе.

В Я. є великі запаси діатоміту. Родовища неогену мор. походження відоме в префектурах Ісікава (Ното), Акіта (Таканосу), Міягі (Енда) і Сімане (Окі); вони представлені покладами потужністю понад 10 м. Родов. озерного генезису розвинені в префектурах Окаяма (Яцука) і Міягі (Онікобе).

Осн. родов. кварцових пісків локалізуються на тер. префектур Тотігі, Фукусіма, Міе, Гіфу, Фукуока. Запаси кварцу високої чистоти (SiO2 94-96%), пов'язані з пегматитами (префектура Фукусіма), а також із зонами окварцювання андезитів (префектура Сідзуокі, родов. Ідзу), складають понад 460 млн т. Найбільші родовища діаспору розташовані в префектурі Нагасакі на о. Кюсю. Осн. родов. польового шпату, пов'язані з гранітними пегматитами і аплітами, виявлені в префектурах Фукусіма, Ніїгата, Нара, Хіросіма, Сімане. Гол. родов. пірофіліту, розташовані на о. Хонсю (преф. Хіого, Окаяма, Хіросіма, Ямагуті) і на о. Кюсю (преф. Нагасакі), локалізовані в ріолітах і штоках кварцових порфірів третинного і крейдового віку. Запаси тальку складають бл. 700 тис. т. Родов. дрібні і приурочені до серпентинітів (преф. Ібаракі, Гумма, Хіого). Основна частина родов. флюориту зосереджена на о. Хонсю, де відомі жильні родов. Хотару в преф. Фукусіма і Хіраїва в преф. Гіфу. Родов. метасоматичних руд: Ігасіма в преф. Ніїгата, Дзімму і Міхара в преф. Хіросіма. Пром. поклади цеолітів відомі на о. Хонсю, в районах розвитку вулканічних і вулканокластичних порід.

Нерудні будівельні матеріали[ред. | ред. код]

Нерудні будівельні матеріали Японії представлені г.ч. вапняками, доломітом, туфами, пемзою, перлітом, мармуром, гранітом, андезитом.

Більшість родовищ вапняків приурочена до кам’яновугільних і пермських формацій, рідше зустрічаються родовища тріасу, юри і третинного віку. Найбільші родовища доломіту розташовані в районах Кудзуу префектури Тотіґі і Касуґа префектури Ґіфу. Потужність продуктивних горизонтів 50 — 100 м.

На території Японії поширені численні родовища інших нерудних будівельних матеріалів:

туфів у префектурах Тотіґі, Фукуй, Фукусіма і Сідзуока;
пемзи у префектурах Ґумма і Каґосіма;
перліту у префектурах Акіта, Фукусіма і Наґано;
граніту, андезиту, мармуру у префектурах Ямаґуті, Івате,Окаяма і Ґіфу.

Дорогоцінні і напівдорогоцінні камені виявлені в наступних префектурах:

опал у префектурах Фукусіма та Ісікава;
жадеїт у префектурі Ніїґата;
аметист у префектурах Міяґі, Ніїґата і Тотторі.

Відомі також родовища рубіну, сапфіру, берилу, хризоберилу, топазу, гірського кришталю, рожевого кварцу, карнеолу і сардоніксу.

Таблиця[ред. | ред. код]

Основні корисні копалини Японії станом на 1998-1999 роки.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Барит, тис. т	2000	3000	24 – 85 (BaSO₄)	0,6
Вольфрам, тис. т	2	5	0,5 (WO₃)	0,1
Залізні руди, млн т	1	215	26 (Fe)
Золото, т	240	570	9 г/т	0,5
Марганцеві руди, млн т	1	5	25 (Mn)
Мідь, тис. т	950	1530	2 (Cu)	0,1
Молібден, тис. т	5	5	0,1 (Мо)	0,1
Нафта, млн т	8,3
Олово, тис. т	20	40	0,35
Плавиковий шпат, млн т	0,06	0,08	60 (CaF₂)
Природний горючий газ, млрд м³	39
Свинець, тис. т	1765	1765	1 (Pb)	1,5
Срібло, т	16000	17500	150 г/т	2,9
Вугілля, млн т	8654	8654
Хромові руди, млн т	0,2		26 (Cr₂O₃)
Цинк, тис. т	6733	7433	4,9 (Zn)	2,4
Кобальт, тис. т	3	6		0,1

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.