Корнеліс Кетель — Вікіпедія

Корнеліс Кетель
нід. Cornelis Ketel

При народженні Cornelis Ketel
Народження 18 березня 1548(1548-03-18)
Гауда
Смерть 8 серпня 1616(1616-08-08) (68 років)
  Амстердам
Національність нідерландець
Країна Нідерланди Нідерланди
Жанр історичний живопис, алегорія, портрет
Діяльність художник, скульптор, архітектор
Напрямок маньєризм, реалізм
Відомі учні Pieter Isaacszd
Твори Portrait of Paulus van Vianen (1550-1613)d, Portrait of Jacob Cornelisz Banjaert, called van Neck (1564-1638). Admiral & mayor of Amsterdamd і Portrait of Griete Jacobsdr van Rhijn (1585-1652). Wife of Jacob Cornelisz Banjaert, called van Neckd
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Маєра ван дер Берга, Амстердамський музейd, Рейксмузей, Ермітаж, Єльський центр британського мистецтваd, Музей історії мистецтв, Художня галерея Південної Австралії, Музей Валкгоф-Кам[1], Музей образотворчих мистецтв, Museum Goudad і Музей Ґетті

CMNS: Корнеліс Кетель у Вікісховищі

Корнеліс Кетель (нід. Cornelis Ketel; 18 березня 1548(15480318), Гауда — 8 серпня, 1616, Амстердам) — північнонідерландський мандрівний майстер (художник, письменник, менше — скульптор і архітектор[2]) доби маньєризму.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Життєпис Корнеліса Кетеля був створений історіографом Карелом ван Мандером[3]. Згідно записів Карела ван Мандера художник починав як прихильник стилю маньєризм і намагався заробити славу, створюючи алегоричні композиції та твори в історичнму жанрі. Більшість картин початкового періоду була втрачена або знищена. Але відомі його малюнки в стилі маньєризму, що свідчать про тверду руку майстра і віртуозність у виконанні. Відомо, що пізніше він зосередився на створенні портретів, що мимоволі стали єдиною галуззю, котра дозволила оцінити внесок митця в історію.

Життєпис[ред. | ред. код]

Корнеліс Кетель був позашлюбною дитиною і народився у місті Гауда. Мати Єлизавета Якобс Кетель. Первісну художню освіту отримав в майстерні його дядька, художника Корнеліса Якобса Кетеля. Дядько помер, коли підлітку було 11 років. Розпочався етап мандрів і навчання у різних художників. Навчався у вітражного майстра Дірка Крабета, потім у місті Делфт у Антоніса Блокланда.

Французький період[ред. | ред. код]

Близько 1565 року відбув у Париж, де працював помічником у майстерні вітражного майстра Жана де ля Хейма, що обслуговував короля Карла IX[4]. Можливість заробити на життя примусила перебратися у Фонтенбло, де діяли різноманітні майстерні, котрі обслуговували королівський двір. Перебування у школі Фонтенбло сприяло наверненню до стилю маньєризм і прагненню працювати з престижними на той час історичним та алегоричним жанрами. 1567 року у Франції розпочалися гоніння на вихідців з Південних (Габсбурзьких) Нідерландів і Кореліс Кетель вимушено покинув Фонтенбло.

Лондонський період[ред. | ред. код]

Молодий художник повернувся у місто Гауда, економічне життя котрого значно постраждало від окупації міста у 1572 р. та місцевого повстання. Місто бідувало і стан справ погіршила епідемія чуми, що забрала життя у 20% мешканців. 1573 року художник перебрався до Лондона, де був одним із нідерландських майстрів, що працювали на той час у Британії. Його алегоричні твори в стилістиці маньєризму не мали попиту в пихатій Британії. Він почав заробляти на життя створенням портретв англійських аристократів. Митця помітили і він створив низку портретів по замовам — "Сер Мартин Фробішер ",, 1577, "Річард Гудрик ",1578, «Едвард Джил в парадних обладунках», 1578, портрети шляхетних жінок та їх дітей. Його манера в портретах ще скута, але він намагався точно відтворювати потретованих і без намагання їх ідеалізувати. 1578 року він отримав дозвіл на портретування королеви Єлизавети І, котрий теж не ідеалізував.

Серед творів цього періоду — «Автопортрет» Кетеля, котрий переводив у гравюру Хендрік Барі.

Повернення у Північні Нідерланди[ред. | ред. код]

1581 року Кетель повернувся у Північні Нідерланди і оселився у місті Амстердам. 1593 року він придбав власний будинок біля так званої Старої церкви. Продовжив працювати портретистом. З його ім'ям пов'язують зміцнення голландької традиції творення групових портретів. Серед них груповий портрет "Військовий підрозділ капітана Дірка Розекранца", 1588. Працював він і над створенням вигаданих портретів тоньє, що подавали портретні зображення реальних і вигаданих історичних і міфологічних перонажів (портретів котрих ніколи не існувало) або персонажів з незвичним виразом обличчя.

Творчі експериманти митця простяглися до спроб у письменстві, спроб у архітектурі і в скульптурі. Є свідоцтва, що він непогано ліпив, пам'ятаючи про універсальність майстрів школи Фонтенбло. Його рахували поряд з художником Пітером Пітерсом старшим серед найбільш майстерних митців Амстердама на зламі 16-17 ст.

Власна родина[ред. | ред. код]

Корнеліс Кетель був двічі одружений. Перший раз він узяв шлюб у 1573 році з Елтген Геррітс. 1581 року у них народився син Рафаель. Елтген померла у 1602 році і художник одружився вдруге у 1607 році з Елтген Янс. Їх син помер молодим.

Смерть[ред. | ред. код]

1613 року у віці 65 років майстер переніс інсульт. 1616 року він помер у Амстердамі.

Одна з вулиць у місті Гауда названа на честь Корнеліса Кетеля у 1903 році.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

"Алегорія Істини " (Дзеркало Істини), малюнок до композиції, Музей Гетті, Каліфорнія
  • "Алегорія Істини " (Дзеркало Істини), малюнок до композиції, Музей Гетті, Каліфорнія
  • Алегорія « Перемога Мудрості і Справдливості над Силою», 1580
  • «Філософи Демокріт і Геракліт»
  • « Самогубство Саула», 1584, Каунас, Литва
  • "Дірк Барендц ", художник
  • "Річард Гудрик ", 1578, Картинна галерея Південної Австралії
  • "Портрет англійської королеви Єлизавети І "
  • "Велетень Портер, слуга Єлизавети І ", 1580, палац Хемптон Корт, Велика Британія.
  • « Томас Рід»
  • "Сер Мартин Фробішер ", 1577, Бодліанська бібліотека, Оксфордський університет
  • «Едвард Джил в парадних обладунках», 1578
  • "Елізабет Сміт у сім років ", 1579
  • "Томас Сесіл, 1-й граф Ексетер ", кінець 16 ст.
  • "Шляхетна пані у віці 56 років "
  • « Самогубство Саула», 1584, Каунас, Литва
  • "Військовий підрозділ капітана Дірка Розекранца ", 1588, Державний музей (Амстердам)
  • "Подвійний портрет малих брата і сестри з шляхетної родини " бл. 1604
  • "Якоб Корнеліс Баньярт ", 1605, Державний музей (Амстердам)
  • « Портрет родини», Утрехт, музей
К. Кетель. «Едвард Джил в парадних обладунках», 1578

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Het Raadsel van Nijmegen
  2. Rudolf Ekkart, Cornelis Ketel, Grove Art Online, accessed January 31st, 2008
  3. K. van Mander, Het Schilder-boeck, Haarlem, 1604 (reprinted Utrecht 1969, translated as The Lives of the Netherlandish and German PaintersH. Miedema, ed. 1994-99).
  4. James, Painters and Their Works, p. 38

Джерела[ред. | ред. код]

  • Joseph Eduard Wessely: Ketel, Cornelis. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, S. 664 f.
  • Slive, Seymour, Dutch Painting, 1600–1800, Princeton: Yale University Press, 1995, ISBN 0-300-07451-4
  • Ekkart, Rudi, and Quentin Buvelot, eds. Dutch Portraits, The Age of Rembrandt and Frans Hals, Zwolle: Mauritshuis/National Gallery/Waanders Publishers 2007, ISBN 978-1-85709-362-9
  • Franits, Wayne. Dutch Seventeenth-Century Genre Painting, Princeton: Yale University Press, 2004, ISBN 0-300-10237-2
  • [1] [Архівовано 5 січня 2015 у Wayback Machine.] твори художника в Державному музеї, Амстердам
  • [2] [Архівовано 5 січня 2015 у Wayback Machine.] твори художника в музеї Тиссена-Борнеміси

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корнеліс Кетель