Коронавірусна хвороба 2019 у Венесуелі — Вікіпедія

Коронавірусна хвороба 2019 у Венесуелі
Лінія для подачі газу під час епідемії коронавірусної хвороби в штаті Міранда
Підтверджені випадки за штатами
   ≥2001 підтверджених випадків
   1001–2000 підтверджених випадків
   501–1000 підтверджених випадків
   251-500 підтверджених випадків
   101–250 підтверджених випадків
   1–249 підтверджених випадків
Хвороба COVID-19
Вірус SARS-CoV-2
Місце Венесуела Венесуела
Перший випадок штат Міранда
Поява 13 березня 2020
Походження Ухань, Хубей, КНР
Підтверджені випадки 376,311[1]
Активні випадки 4,539
Одужало 357,339[1]
Смертей
 4,056[1]
Офіційний сайт
covid19.patria.org.ve
coronavirusvenezuela.info

Спалах коронавірусної хвороби 2019 у Венесуелі — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Венесуели. Перші два випадки в країні зареєстровані 13 березня у штаті Міранда[2][3], перша смерть від коронавірусної хвороби зареєстрована 26 березня.[4] Проте перші повідомлення про осіб із симптомами коронавірусної хвороби датуються 29 лютого[5], представники уряду не виключають, що вірус проник до країни ще 25 лютого.[6]

Венесуела є особливо вразливою до важких наслідків поширення коронавірусної хвороби через тривалу соціально-економічну та політичну кризу, яка спричинила великий дефіцит продовольчих товарів та предметів першої необхідності, включаючи медичні товари. Масова еміграція венесуельських лікарів спричинила хронічну нестачу персоналу в лікарнях країни.[7]

Для запобігання проникнення коронавірусної хвороби з Венесуели уряди Бразилії та Колумбії закрили свої кордони з Венесуелою.[8][9][10] Уряд Колумбії встановив попередню дату відкриття кордону на 1 жовтня.[11]

У лютому 2021 року у Венесуелі почали щеплення російською вакциною від COVID-19 «Спутник V» і вакциною виробництва китайської компанії «Sinopharm». Країна мала на меті вакцинувати 70 % населення до кінця 2021 року. Академічне опитування показало, що до 1 вересня 2021 року 10 % населення Венесуели було повністю вакциновано.[12] До кінця 2021 року Венесуела ввела 30049714 доз вакцини, тобто близько 52,7 % населення країни.[13][14]

Передумови[ред. | ред. код]

У січні міністерство охорони здоров'я Венесуели повідомило, що Національний інститут гігієни імені Рафаеля Рангеля в Каракасі буде спостерігати за циркуляцією в країні респіраторних вірусів, які відрізняються від вірусів грипу, включно з коронавірусами, які є патогенними для людей. Це єдиний заклад охорони здоров'я в країні, який має можливість проводити диференціальну діагностику респіраторних вірусів та здійснювати логістичну діяльність у 23 штатах, столичному окрузі та Федеральних Залежних територіях Венесуели.[15]

У лютому уряд Венесуели повідомив, що у міжнародному аеропорту Сімона Болівара запроваджено епідеміологічний нагляд, обмеження на в'їзд та виявлення людей, хворих на COVID-19. Повідомлено також, що країна отримає діагностичні набори для тестування на коронавірус від Панамериканської організації охорони здоров'я.[16]

Хронологія[ред. | ред. код]

Березень[ред. | ред. код]

Представники уряду Венесуели повідомили про перші підтверджені випадки коронавірусної хвороби в країні 13 березня 2020 року.[3] Проте ще за кілька днів стало відомо про контроверсійний підозрюваний випадок коронавірусної хвороби, про який стало відомо зі слів неназваного інформатора, який лікувався у той час у лікарні.[17] 7 березня організація «Fe y Alegría» повідомила, що в штаті Сулія зареєстровано підозрілий випадок хвороби: 31-річний чоловік, який не є громадянином Венесуели, спочатку обстежувався в клініці доктора Педро Ітурбе, а згодом переведений до університетської лікарні в Маракайбо. У цього хворого були явні симптоми коронавірусної хвороби, і його виписали з лікарні за кілька днів.[18] Губернатор штату Омар Прієто звернувся до міністерства охорони здоров'я з проханням провести розслідування щодо дій професора університету Сулії Фредді Пачано в тому, що він привернув увагу до підозрюваного випадку в штаті, а громадська організація «Еспасіо Публіко» засудила Прієто за те, що він наказав провести таке розслідування.[17] 12 березня президент країни Ніколас Мадуро оголосив про заборону протестів у країні для запобігання спалаху коронавірусної хвороби ще до появи офіційно підтверджених випадків хвороби в країні, а також заборонив авіасполучення з Європою та Колумбією..[19]

Перші офіційно зареєстровані випадки хвороби в країні зареєстровані в штаті Міранда.[2][3] З наступного дня президент Колумбії Іван Дуке Маркес своїм указом закрив кордон з Венесуелою.[8][9] 14 березня виявлено 8 нових випадків хвороби, унаслідок чого загальна кількість випадків хвороби в країні зросла до 10, випадки хвороби виявлені в чотирьох штатах країни (Міранда, Апуре, Арагуа та Кохедес).[20] Міністр транспорту і зв'язку країни Хорхе Родрігес повідомив про призупинення авіасполучення з Панамою та Домініканською Республікою на 30 днів, починаючи з 15 березня.[21]

15 березня опубліковано постанову уряду про встановлення режиму домашнього карантину для мешканців 6 штатів та столиці країни Каракаса з наступного дня після виявлення в країні ще 7 випадків хвороби. Цю постанову назвали «колективним карантином», у цій постанові передбачені винятки для служби доставки їжі, транспорту та служби охорони здоров'я.[22] У перший же день запровадження карантину 16 березня посол Аргентини у Венесуелі Едуардо Порретті отримав позитивний результат тесту на коронавірус[23], а президент країни Ніколас Мадуро повідомив про виявлення в країни ще 16 випадків хвороби, унаслідок чого їх кількість зросла до 33. Після отримання нових даних про захворюваність у країні Мадуро поширив карантин на всю країну.[24]

Після оголошення локдауну у Венесуелі бразильський уряд частково закрив бразильсько-венесуельський кордон. Міністр охорони здоров'я Бразилії Луїс Енріке Мандетта закликав повністю закрити кордон у зв'язку з нездатністю системи охорони здоров'я Венесуели справитись із епідемією хвороби.[10] Віце-президент Венесуели Делсі Родрігес у той же день повідомив про виявлення ще трьох випадків хвороби.[25] У другій половині дня хворий, у якого пізніше підтвердився позитивний тест на коронавірус, утік із лікарні в районі Пропатрія у західній частині Каракасу.[26][27]

18 березня Делсі Родрігес повідомив, що кількість випадків хвороби в країні не змінилася з попереднього дня.[28] Проте вже 21 березня уряд країни повідомив про 70 підтверджених випадків хвороби в країні[29], 2 з яких перебували у важкому стані, а 15 визнані одужалими (симптоми хвороби у них були відсутні протягом 5 днів). Делсі Родрігес повідомив, що обидва критичні випадки хвороби госпіталізовані до приватних клінік штату Міранда, і що їх лікування здійснювалось безкоштовно для хворих із оплатою витрат міністерством охорони здоров'я.[30]

22 березня оголошено про економічні заходи щодо подолання епідемії коронавірусної хвороби, а також повідомлено про 7 нових випадків хвороби. Згідно заяв уряду, на шість місяців призупиняється виплата орендної плати та кредитів, з одночасною виплатою компенсації в місцевій валюті для власників нерухомості та середнього бізнесу. Також ухвалено рішення розширити дію закону від 2015 року, яка забороняє підприємствам звільняти працівників до грудня 2020 року.[31]

Перша підтверджена смерть від коронавірусної хвороби в країні зареєстрована 26 березня.[4] Наступного дня повідомлено про ще одну смерть.[32][33] 27 березня Делсі Родрігес зустрівся з прем'єр-міністром Тринідаду і Тобаго Кітом Роулі, при цьому на зустрічі основна увага надавалася стратегії, прийнятій в обох країнах для боротьби з пандемією хвороби.[34] Того ж дня виникла конфліктна ситуація, коли правозахисна організація PROVEA виявила, що близько 90 осіб, які прибули з колумбійського міста Кукута, 25 березня насильно відправлені на карантин національною гвардією в центрі штату Лара місті Баркісімето без їжі та належних санітарних умов.[35][36][37]

Квітень[ред. | ред. код]

Міністр інформації Венесуели Хорхе Родрігес повідомив, що 11 квітня вперше у Венесуелі було більше одужань, ніж нових випадків хвороби.[38][39] Делсі Родрігес та Ніколас Мадуро повідомили про продовження національного карантину та надзвичайного стану на 30 днів.[40]

Після раптового зростання кількості випадків хвороби на острові Маргарита, 19 квітня Ніколас Мадуро оголосив про комендантський час на території всього штату Нуева-Еспарта.[41] 41 випадок хвороби на цей день зареєстровано в бейсбольній академії Роберто Валіса. Частина цих хворих нещодавно прибули з Домініканської Республіки на літаку.[42]

29-річний чоловік був убитий двома пострілами в голову під час заворушень в місті Упата в штаті Болівар, які розпочалися внаслідок дефіциту продуктів харчування та палива, що посилився з початку локдауну з середини березня.[43] Біля нього залишився написаний крейдою напис Murió por hambre (з іспанської — «він помер від голоду») неподалік від калюжі його крові. У придушенні заворушень у країні, які виникли на фоні нестачі їжі та палива, разом із поліцейськими брали участь венесуельські аналоги тітушок під назвою «колективос», які пересувались на власних мотоциклах. незважаючи на нестачу палива в країні. Під час ліквідації цих заворушень поранено дві особи, ще 30 осіб заарештовано.[44]

Травень[ред. | ред. код]

Віце-президент країни Делсі Родрігес 10 травня повідомив про перші випадки коронавірусної хвороби в штатах Амасонас та Карабобо. Після цього єдиним штатом, де ще не було зафіксовано випадків коронавірусної хвороби, залишився штат Дельта-Амакуро.[45]

12 травня президент країни Ніколас Мадуро продовжив локдаун в країні ще на 30 днів.[46] Національне управління аеронавтики призупинило на 30 днів всі авіапольоти.[47]

13 травня виявлено перший випадок хвороби в штаті Дельта-Амакуро. Станом на цей день в усіх штатах Венесуели виявлено щонайменше один випадок коронавірусної хвороби.[48]

У середині травня в Маракайбо ставсявеликий спалах коронавірусної хвороби, пов'язаний з місцевим популярним ринком Лас-Пульгас, після чого ринок закрили на карантин.[49]

За 34 дні з часу останньої смерті від коронавірусної хвороби в країні 26 травня у Венесуелі знову зареєстровано смерть від коронавірусної хвороби.[50]

Червень[ред. | ред. код]

Послаблення карантинних обмежень розпочалося 1 червня, коли відкрились тренажерні зали та торгові центри. Школи, судові органи та бари залишаються закритими.[51]

9 червня уряд Венесуели обмежив в'їзд до країни до 400 осіб на добу лише три дні на тиждень, зменшивши її на 80 % від попереднього рівня.[52] 12 червня надзвичайний стан у країні продовжений ще на місяць.[53]

4 червня венесуельська опозиція та медичні працівники з Маракайбо повідомили, що лікарні міста заповнені, а десятки лікарів та медсестер заражені.[49] Вільям Баррієнтос, хірург та представник опозиції, заявив, що інфіковані коронавірусом 40 медичних працівників. У військовому госпіталі в Маракайбо померла медсестра. Влада дозволила розмістити та лікувати частину хворих у 20 малих та середніх готелях у Маракайбо. Посиленні карантинні заходи в Каракасі, Сулії та восьми інших штатах.[49]

Липень[ред. | ред. код]

Діосдадо Кабельйо, віце-президент Об'єднаної соціалістичної партії Венесуели та президент провладної Установчої національної асамблеї, заявив, що 9 липня у нього підтверджено позитивний тест на COVID-19.[54]

10 липня позитивний результат тесту на коронавірус виявлено в міністра нафтової промисловості Тарека Ель-Айсамі та губернатора провінції Сулія Омара Прієто.[55]

У члена Національних установчих зборів 2017 року і губернатора столичного округу Даріо Віваса 19 липня підтвердився позитивний тест на COVID-19.[56]

Серпень[ред. | ред. код]

13 серпня у міністра зв'язку та інформації Венесуели Хорхе Родрігеса підтверджено позитивний аналіз на COVID-19.[57] Того ж дня у віці 70 років від коронавірусної хвороби помер венесуельський політичний діяч Даріо Вівас.[56]

Лютий 2021 року[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року Венесуела почала вакцинацію медичних працівників російською вакциною від COVID-19 «Спутник V» і почала використовувати вакцину виробництва китайської компанії «Sinopharm». Країна мала на меті вакцинувати 70 % населення до кінця 2021 року.[58][59]

Березень 2021 року[ред. | ред. код]

У березні 2021 року Хуан Гуайдо та опозиційна Національна асамблея схвалили виділення 30 мільйонів доларів на імпорт вакцини Oxford–AstraZeneca. Делсі Родрігес повідомив, що дозволи на її використання не надаватимуться.[60] Венесуела вирішила не схвалювати використання вакцини Oxford–AstraZeneca після того , як кілька європейських країн призупинили свої програми вакцинації через занепокоєння щодо можливих побічних ефектів вакцини.[59]

Жовтень 2021 року[ред. | ред. код]

У жовтні 2021 року школярі та студенти почали повертатися до своїх навчальних закладів. Уряд стверджував, що 56 % населення були вакциновані, але Університет Джона Гопкінса повідомив, що менше 22 % населення на той час були повністю вакциновані. Венесуельці могли робити щеплення з 11 років.[61]

Заходи з боротьби з епідемією[ред. | ред. код]

Центральні органи влади[ред. | ред. код]

12 березня президент країни Ніколас Мадуро оголосив надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я в країні та призупинив усі авіарейси з Європи та Колумбії на 30 днів. Він також повідомив, що всі громадські заходи мають бути скасовані, уряд також розглядає питання про припинення авіасполучення з іншими країнами та регіонами найближчими тижнями. За словами Мадуро, у Венесуелі було 30 підозр на коронавірусну хворобу, проте всі вони не підтвердились.[62]

Після підтвердження перших випадків у країні віце-президент Венесуели Делсі Родрігес зобов'язав відправити усіх пасажирів двох авіарейсів на карантин, оскільки перші хворі були зареєстровані саме серед пасажирів цих двох авіарейсів.[63] Віце-президент також повідомив про припинення занять в усіх державних та приватних навчальних закладах з понеділка 16 березня на невизначений термін[64], того ж дня міністр юстиції та внутрішніх справ Нестор Реверол повідомив, що уряд забезпечить органи прикордонного контролю масками, рукавичками та термометрами, не згадуючи про забезпечення ними інших громадян та лікарень.[3] Реверол також повідомив, що оперативний контроль над усіма силами поліції буде переданий Збройним Силам для координації дій, а також дій на випадок непередбачених ситуацій.[65]

14 березня силові структури заарештувала двох осіб за поширення неправдивої інформації про коронавірус, які записали відео про фальшиві випадки хвороби у Лос-Текесі.[66] Урядова організація SUDEBAN, яка займається наглядом за банками та фінансовими організаціями, оголосила про призупинення роботи банків, яке розпочнеться з 16 березня.[67]

Міністр оборони Владимир Падріно Лопес повідомив, що, починаючи з 16 березня, збройні сили контролюватимуть в'їзд і виїзд до шести штатів і столичного району, в яких президент Ніколасом Мадуро оголосив карантин.[68]

16 березня президент країни Мадуро змінив офіційну позицію країни щодо Міжнародного валютного фонду, попросивши установу виділити 5 мільярдів доларів для боротьби з епідемією коронавірусної хвороби[69], вперше за час його президентства; до цього Мадуро був критиком цієї міжнародної фінансової установи.[70][71] У минулому МВФ також мав конфлікти з урядом Венесуели, оскільки попередник Мадуро Уго Чавес пообіцяв розірвати відносини з фондом у 2007 році, а МВФ призупинив виплату траншу позики в 400 мільйонів доларів США під час венесуельської президентської кризи в 2019 році.[72] МВФ відхилив прохання, оскільки серед його держав-членів не було одностайності, кого визнавати президентом Венесуели — Ніколаса Мадуро чи Хуана Гуайдо.[73] Згідно з даними агентства новин «Bloomberg», адміністрація Мадуро вдруге робила спробу отримати допомогу МВФ у розмірі 1 мільярда доларів після відмови у першому запиті.[74]

19 березня віце-президент країни Делсі Родрігес повідомив, що з Китаю було доставлено 4 тисячі діагностичних наборів для тестування на коронавірусну хворобу. Уряд заявив, що китайські діагностичні набори допоможуть 300 тисячам венесуельців, і подякував китайському уряду та лідеру Китаю Сі Цзіньпіну за його щедрість. Окремим заходом управління морського транспорту Венесуели заборонила висадку екіпажів зз кораблів, що швартуються в портах країни, на берег.[75] Того ж дня Мадуро повідомив, що він отримав лист від Організації Об'єднаних Націй та координатора-резидента Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй і її постійного представника Пітера Громанна, які підтверджують, що організація готова підтримати венесуельський уряд у його боротьбі з COVID-19. Також ООН надасть підтримку в отриманні достовірної та оновленої інформації про коронавірусну хворобу.

20 березня Мадуро заявив, що Росія готує надання Венесуелі значного траншу спеціальної гуманітарної допомоги, зокрема, медичного обладнання та наборів для діагностики COVID-19, які, як очікується, надійдуть наступного тижня.[76] 23 березня міністр закордонних справ Хорхе Арреаса та посол Росії Сергій Мелік-Багдасаров повідомили, що з Росії було доставлено 10 тисяч діагностичних комплектів, ще більше буде поставлено найближчим часом.[77] У своєму твіті Мадуро подякував російському уряду та президенту Володимиру Путіну за щедрість та солідарність з венесуельським народом.[78]

23 березня Мадуро оголосив про введення кількох економічних заходів для подолання безробіття, виплату за рахунок держави заробітної плати, призупинення виплати орендної плати та кредитних відсотків, випуск нових облігацій, запровадження нових гнучких позик і кредитів, заборони скорочення телекомунікаційних послуг та гарантію поставок життєво необхідних товарів.[79]

Випробування російської вакцини[ред. | ред. код]

У жовтні 2020 року уряд Венесуели отримав партію російської вакцини «Спутник V», яка розроблена як тестова вакцина проти COVID-19. Венесуела — перша країна в Латинській Америці, яка брала участь у випробуванні цієї вакцини, у країні участь у цьому випробуванні брало близько 2 тисяч осіб. Ніколас Мадуро раніше повідомляв, що кандидатам у депутати на парламентських виборах у Венесуелі 2020 року проведуть щеплення цією вакциною, включно з його сином Ніколасом Мадуро Геррою.[80] У грудні 2020 року уряд Венесуели підписав контракт на придбання достатніх доз вакцини «Спутник V» для 10 мільйонів осіб.[81]

Лікарі без кордонів[ред. | ред. код]

Міжнародна організація «Лікарі без кордонів» у зв'язку з обмеженнями, накладеними урядом Венесуели, припинила діяльність у Каракасі в листопаді 2020 року. Близько 150 лікарів, які працювали в районі Петаре, заселеному переважно бідняками, ризикують втратити роботу. Марібелсі Манчера, головна медсестра організації, заявила, що організація не розуміє урядового рішення. Мігель Пісарро, представник Венесуели в ООН, з жалем ухвалив рішення та критикував відношення уряду до неурядових організацій, які намагаються допомогти у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби.[82]

Заходи Національної Асамблеї[ред. | ред. код]

Хуан Гуайдо заявив, що країна переживає одну з найсерйозніших криз в галузі охорони здоров'я в своїй історії, спричинену бездіяльністю уряду Мадуро, і оголосив низку заходів з метою прийняття «відповідальних заходів проти пандемії».[83][84] До них належать перенесення протестів опозиції та створення Спеціальної комісії з питань охорони здоров'я.[9][83] Окрім того, Гуайдо також закликав ООН надіслати гуманітарну допомогу, зазначивши, що міжнародні санкції не впливають на отримання гуманітарної допомоги для закладів охорони здоров'я.[84]

Комітет кандидатів у виборщики, відповідальний за призначення нової Національної виборчої ради, повідомив, що припиняє свої засідання у зв'язку з епідемією.[85]

Хуліо Кастро, голова Спеціальної комісії з питань охорони здоров'я, призначений Хуаном Гуайдо, повідомив 16 березня, що захисні маски для обличчя є профілактичним заходом, що лише один день, і що після використання маска втрачає свою ефективність, та може стати джерелом інфекції; він також заявив, що венесуельці повинні вживати додаткових заходів для боротьби з епідемією хвороби.[86]

Депутат Національної Асамблеї Хесус Янес повідомив, що уряд Тайваню подарував 1000 хірургічних масок Венесуелі для запобігання поширення коронавірусної інфекції. Маски розповсюджувались на п'яти станціях метро Каракаса (Площа Сукре, Перес-Бональде, Плаза Венесуела, Чакао та Петаре). Янес підкреслив, що метро є транспортним засобом, яким користується значна частина населення, і в ньому є вища ймовірність інфікування коронавірусом у зв'язку з наявністю скупчення людей у ​​закритому приміщенні, якщо в ньому вже є інфіковані вірусом особи.[87]

16 березня Спеціальна комісія з питань охорони здоров'я при Національній Асамблеї передала 3500 комплектів засобів індивідуального захисту для співробітників п'яти лікарень.[88]

21 березня Гуайдо повідомив, що він розпочинає доставку захисних комплектів для захисту від інфікування коронавірусом для працівників охорони здоров'я. У своєму офіційному акаунті в Твіттері він поділився відео, в якому висловився: «Ми захищаємо сектор, який сьогодні дає все: сектор охорони здоров'я, наших лікарів та медсестер. Підтримувати їх — це підтримувати нас усіх. Ми повинні надати цю допомогу сотням тих, хто її потребує», та зробив висновок: «Ми можемо стримати цю надзвичайну ситуацію. Венесуела в наших руках».[89][90] Гуайдо також оголосив про створення нагляду з прав людини у відповідь на збільшення кількості порушень прав людини в країні під час наказів про соціальну ізоляцію.[91] 28 березня Гуайдо закликав створити «національний надзвичайний уряд», який не очолює Мадуро. За словами Гуайдо, США було готово надати позику в розмірі 1,2 мільярди доларів на підтримку коаліції з розподілу влади між промадурівськими чиновниками, військовими та опозицією для боротьби з поширенням епідемії у Венесуелі. Якщо б країна отримала б цю позику, гроші пішли б на допомогу сім'ям, постраждалим від епідемії та її економічних наслідків.[92]

Хуан Гуайдо оголосив про фінансову допомогу медичним працівникам під час епідемії, яку виплатять за рахунок венесуельських коштів, заморожених у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. У серпні опозиційні партії оголосили, що прохання було задоволено міністерством фінансів США. Згідно їх слів, 62 тисячі медичних працівників отримають по 300 доларів США, по 100 доларів на місяць, починаючи з 23 серпня 2020 року. Для зареєстрованих користувачів цифрової платформи для платежів AirTM кошти планувалося розподіляти через цю платформу, проте після цього оголошення доступ до платформи у Венесуелі був заблокований. Пізніше була опублікована настанова з обходу блокування Інтернету за допомогою VPN. Також повідомлено про виділення суми в 4,5 мільйонів доларів на підтримку венесуельців, які мають високий ризик смерті від коронавірусної хвороби.[93] Програма «Герої здоров'я» Гуайдо — це перший випадок, коли заморожені кошти в США в рамках санкцій проти Венесуели були безпосередньо передані венесуельським медичним працівникам. До листопада 2020 року надійшла друга черга виплат.[94]

Спільні заходи уряду та Національної Асамблеї[ред. | ред. код]

У червні 2020 року Карлос Альварадо, міністр охорони здоров'я уряду Мадуро, та Хуліо Кастро, представник Хуана Гуайдо та Національної Асамблеї, підписали безпрецедентну спільну угоду зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Панамериканською організацією охорони здоров'я. Угода передбачає співпрацю між урядом Мадуро та опозицією, представленою депутатами Національних зборів, для спільного вироблення заходів боротьби з епідемією хвороби та пошуком коштів для боротьби з епідемією.[95]

За словами опозиційних законодавців, адміністрація Мадуро порушила угоду в січні 2021 року, оскільки ресурси та обладнання для боротьби з пандемією були передані на об'єкти, які контролюються адміністрацією Мадуро.[96]

Інші заходи[ред. | ред. код]

Балтазар Поррас, апостольський адміністратор Каракасу, оголосив про призупинення церковної діяльності 15 березня, запевнивши, що храми залишатимуться відкритими, та попросив венесуельців уникати місць масового скупчення людей та зберігати спокій.[97]

Міністерство охорони здоров'я 18 березня сертифікувало мікробіологічну лабораторію Університету Анд у штаті Мерида для проведення тестів на виявлення SARS-CoV-2, коронавірусу, який спричинює COVID-19. Після отримання необхідних матеріалів лабораторія зможе проводити до 20 тестів на день і стане другою лабораторією в країні, яка проводить тести на виявлення нового коронавірусу після лабораторії Національного інституту гігієни в Каракасі; очікується, що вона буде проводити тести для штатів Мерида, Тачира, Трухільо та Баринас, а також, імовірно, інших штатів на заході країни, оскільки вона знаходиться до них ближче, ніж Інститут гігієни в Каракасі.[98]

21 березня в районі Каракаса 23 Енеро було вбито трьох чоловіків, які грали в доміно на вулиці у час дії карантину, ще двоє отримали поранення.[99] За словами сусідів та родичів загиблих, це вбивство здійснили десяток місцевих тітушок колективос з угрупування «Tres Raíces», яки приїхали під час гри; свідки звинуватили членів колективос в зв'язку з міністром народної влади та пенітенціарної служби Ірісом Варелою, а також у зв'язках з іншими органами безпеки та поліцією, повідомивши, що вони будуть протестувати у відповідь на вбивства, скоєні за недотримання карантину.[100] Колективос заперечили звинувачення у зв'язках з урядом та поліцією, заявивши що вбивства були актом помсти. Наприкінці березня угруповання колективос «Tres Raíces» та «La Piedrita» почали вводити комендантську годину під контролем озброєних груп у районі 23 Енеро, здійснюючи репресії щодо населення та самовільно зменшуючи час роботи закладів.[99]

Реакція[ред. | ред. код]

Реакція уряду[ред. | ред. код]

Ніколас Мадуро попросив населення країни не політизувати пандемію[101], одночасно висловивши занепокоєння щодо того, як країна може контролювати поширення хвороби, знаходячись під санкціями, запровадженими США.[2] Мадуро закликав президента США Дональда Трампа скасувати санкції, щоб країна могла придбати необхідні медичні засоби.[102]

Хуан Гуайдо засудив порушення прав людини адміністрацією Мадуро, які посилились з початку епідемії, згадавши вбивства в парафії 23 Енеро, арешт Дарвінсона Рохаса та порушення прав людини проти політичних в'язнів, які утримуються у в'язницях, де існує високий ризик зараження коронавірусом. У відповідь Гуайдо оголосив про створення наглядової палати прав людини.[91]

Реакція інших організацій[ред. | ред. код]

Венесуельська медична федерація висловила засудження політики влади, після того, як медик з Сулії вимушений був виїхати до Колумбії після того, як заявив про неспроможність Венесуели впоратися з епідемією[103]; він також просив звільнити політичних в'язнів у країні, які мають високий ризик захворіти коронавірусною хворобою, зокрема Роберто Марреро, Хуана Рекесенса та інших політиків.[104]

У штаті Ансоатегі медсестри протестували у зв'язку з відсутністю масок для обличчя, рукавичок та одноразових халатів.[105]

19 березня посольство Китаю у Венесуелі засудили вислови депутатів Національних зборів Венесуели, спрямованих на його думку проти Китаю, назвавши хворобу «вірусом Китаю або Уханя». У своїй заяві посольство заявило, що воно «рішуче відкидає напади та необґрунтовані та свавільні звинувачення деяких венесуельських депутатів».[106]

Організація «Transparencia Venezuela» попросила у влади країни прозорості та покращення доступу до публічної інформації щодо боротьби з надзвичайною ситуацією унаслідок епідемії хвороби.[107]

Засоби масової інформації, зокрема «El Nacional», засуджували підвищення цін на маски для обличчя.[108][109][110] Засоби масової інформації також повідомляли про порушення карантину з таких причин, як закупівля продуктів харчування, ліків, засобів для чищення та гігієни, а також криза сфери послуг у країні, включно з відсутністю питної води, електроенергії, газ для готування їжі, телефонного зв'язку та вивезення відходів.[111]

Міжнародні санкції[ред. | ред. код]

Посольство Сполучених Штатів Америки у Венесуелі відкинуло претензії Ніколаса Мадуро і Хорхе Арреаси, що санкції заважають уряду закуповувати медикаменти, та заявило, що ліки, медичні матеріали, запасні частини та компоненти для медичних пристроїв, якщо вони не закуплені з метою перепродажу третій стороні, виключені із санкцій.[112][113] За кілька днів міністр закордонних справ Хорхе Арреаса назвав ці заяви «верхом нахабства та брехні», та заявив, що активи уряду Венесуели, які перевищують 5 мільярдів доларів США, заблоковані за кордоном у зв'язку із забороною Венесуелі доступу до міжнародної банківської системи.[114]

Колишній генеральний прокурор Венесуели Луїза Ортега Діас заявила, що Мадуро збрехав, сказавши, що в країні немає ліків через санкції, заявивши, що причинами цього є некомпетентність та корупція.[115] Виконуючий обов'язки помічника державного секретаря США у справах Західної півкулі Майкл Козак також звинуватив Мадуро у брехні, заявивши, що санкції США не не поширюються на закупівлю продуктів харчування або ліків. Він підкреслив, що економічна криза у Венесуелі стала наслідком розкрадання режимом багатства країни.[116][117]

24 березня Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет закликала терміново переоцінити будь-які санкції, введені проти Венесуели та інших країн, які борються з епідемією коронавірусної хвороби, зокрема Куби, Ірану та Зімбабве, щоб уникнути перевантаження медичної системи країни та доведення її до колапсу. У своїй заяві Бачелет зазначила: «У цей вирішальний час, як із глобальних причин надзвичайної ситуації в охороні здоров'я, так і для підтримки прав та життя мільйонів людей у ​​цих країнах, секторальні санкції слід пом'якшити або призупинити».[118][119] Бачелет також наголосила на необхідності захисту медичних працівників у цих країнах, оскільки влада не повинна карати фахівців, які вказують на недоліки у заходах держави у боротьбі з епідемією.[118]

10 червня 2021 року офіційні особи Венесуели повідомили, що не змогли завершити платежі за доступні вакцини в рамках програми COVAX. Спочатку транзакція в розмірі 120 мільйонів доларів мала бути сплачена за угодою з Хуаном Гуайдо з використанням коштів, заморожених у США через санкції Вашингтона проти Мадуро, але пізніше венесуельські чиновники заявили, що використовуватимуть власні кошти. Згодом швейцарський банк UBS підтвердив, що 4 трансакції на загальну суму 4,6 мільйона доларів «були заблоковані та розслідуються». Віцепрезидент Делсі Родрігес зауважив, що виплата, що залишилася, у розмірі 10 мільйонів доларів не може бути завершена. Банк UBS не уточнив це через юридичні та нормативні причини. Уряд Мадуро місяцями заявляв, що він не в змозі оплатити програму COVAX через санкції США. Венесуела виявила зацікавленість у вакцинах Janssen і Novavax після того, як запитувана поставка вакцини AstraZeneca/Oxford так і не була схвалена владою країни.[120] Як повідомлено пізніше, у серпні 2021 року ці платежі були розблоковані, і Венесуела отримала 6,2 мільйона доз вакцини Sinopharm BIBP і «Коронавак» через програму COVAX.[121]

Занепокоєння міжнародних організацій[ред. | ред. код]

Занепокоєння ситуацією у Венесуелі висловлювалось ще до повідомлення про перші випадки хвороби в країні, оскільки система охорони здоров'я Венесуели повністю зруйнувалась унаслідок громадянського протистояння, це означає, що населення країни, виснажене політичним протистоянням, стало більш вразливим до поширення хвороби.[7]

Відповідно до Глобального індексу охорони здоров'я, система охорони здоров'я Венесуели посідає одне з найгірших місць у світі за здатністю виявляти, швидко реагувати та обмежувати поширення епідемій інфекційних хвороб.[122] Лікувальні заклади страждають від хронічної нестачі запасів, включаючи захисні окуляри, рукавички, маски та мило. Через постійну нестачу ресурсів лікувальні заклади також постійно мають справу з хронічною нестачею персоналу, що робить значно складнішим завдання лікування великої кількості хворих на коронавірусну хворобу.[123] Хворим також часто відмовляють у госпіталізації через відсутність місць, або просять принести марлю, розчин для ін'єкцій або шприци; у лікарнях часто немає таких гігієнічних приміщень, як туалети, а перебої з подачею електроенергії є звичайним явищем.[7]

Панамериканська організація охорони здоров'я повідомила, що вона буде вважати своїм пріоритетом надання допомоги Венесуелі разом з Гаїті та низкою інших країн Центральної та Південної Америки у зв'язку з проблемами в їх системі охорони здоров'я.[3]

Агентство «Associated Press» повідомило, що експерти висловили стурбованість тим, що криза біженців у Венесуелі може спричинити швидке поширення коронавірусної хвороби.[9]

Місця ув'язнення[ред. | ред. код]

Агентство «Reuters» повідомило, що найбільш відомі в'язниці Венесуели переповнені та перебувають в антисанітарніх умовах, що сприяє тому, що коронавірус може поширюватися в них «як швидкий вогонь». У в'язницях Венесуели часто бракує ванних кімнат, люди сплять на підлозі, і багато ув'язнених проводять свої дні без сорочок чи взуття, частково для боротьби з пекельною спекою у приміщеннях без вікон.[124] Це змусило державного секретаря США Майка Помпео вимагати від уряду Мадуро звільнення шести керівників нафтопереробної компанії «Citgo», які утримуються у в'язниці з 2017 року, з гуманітарних причин.[125][126] Помпео сказав, що всі шістеро мають ослаблену імунну систему, та стикаються з серйозним ризиком для здоров'я, якщо заражаться коронавірусом.[125]

18 березня 84 з 518 ув'язнених втекли з в'язниці в місті Сан-Карлос, у штаті Сулія, після оголошення карантинних обмежень у зв'язку з епідемією, включно із забороною відвідування в'язниць. Алькальд Владимир Лабрадор заявив, що під час втечі у в'язниці було вбито 10 ув'язнених, а 2 поліцейських затримано за співучасть. За словами Карлоса Ньєто Пальми з неурядової організації «Ventana a la Libertad», призупинення відвідувань безпосередньо впливає на харчування ув'язнених, враховуючи те, що відсутня державна програма годування ув'язнених.[127] Громадська організація PROVEA засудила «серйозні порушення прав людини» після того, як речник військового відомства оголосив про «знешкодження» 35 втікачів. Пізніше влада країни заявила, що загинуло 8 осіб.[128]

Слухання в справі Есекібо[ред. | ред. код]

Міжнародний суд планував обговорити прикордонну суперечку Гаяни і Венесуели за область Гаяна-Ессекібо в березні 2020 року, проте слухання було відкладено в зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби.[129] У квітні Гаяна повідомила про випадки коронавірусної хвороби на спірній території.[130]

Перше слухання було проведено 30 червня 2020 року, але Венесуела не брала в ньому участі, заявляючи, що Міжнародний суд не має юрисдикції в цій справі. Слухання було проведено в режимі відеоконференції у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби.[131]

Вплив на економіку[ред. | ред. код]

Унаслідок падіння економіки, спричиненого впливом пандемії, частина приватних підприємців вирішили компенсувати втрати свого бізнесу розгортанням служби доставки товарів, хоча точні цифри залишаються неясними, а послуги для середньостатистичних венесуельців надзвичайно дорогі. Частина венесуельців розпочала проводити доставку товарів до своїх родичів та близьких велосипедами замість мотоциклів у зв'язку з дефіцитом бензину.[132]

Дезінформація влади країни щодо COVID-19[ред. | ред. код]

У ефірі центрального національного телеканалу 27 лютого Ніколас Мадуро заявив, що COVID-19 ймовірно є біологічною зброєю американського виробництва, спрямованою проти Китаю, не надавши жодних доказів цього твердження.[133][134] Мадуро підтримав у соціальних мережах використання інфузійних розчинів як ліків від COVID-19. Twitter у березні видалив твіт Мадуро, в якому цитувалися роботи Серхіо Кінтеро, венесуельського лікаря, який стверджує, що він винайшов рослинні ліки проти COVID-19.[135] Кінтеро також стверджував, що цей коронавірус створили США як біологічну зброю.[136] Ці повідомлення також були розміщені на Facebook та урядових вебсторінках, і ними поділилися тисячі користувачів.[135] Венесуельський інститут наукових досліджень спростував твердження Кінтеро.[136] Агентство «Франс Прес» перевірило ці твердження, та класифікувало дослідження Кінтеро як оманливі та неправдиві; жоден спосіб лікування з природної сировини не був схвалений ні іншими спеціалістами, ні Всесвітньою організацією охорони здоров'я.[135][136]

Адміністрація Мадуро дозволила та підтримувала широке застосування хлорохіну та інтерферону альфа-2b для лікування коронавірусної хвороби.[137] Інтерферон альфа-2b — це противірусний засіб, який застосовувався в Китаї та просувався на Кубі, іноді як «вакцина».[138] Доведено, що хлорохін та інтерферон не є ефективними проти коронавірусної хвороби.[137][138] Хлорохін є протималярійним препаратом, застосування якого може спричинити побічні ефекти з боку серцево-судинної системи.[137]

Упродовж березня та липня 2020 року Мадуро та його адміністрація звинувачували Колумбію у сприянні «навмисному зараженню» венесуельських мігрантів, які повернулися до своєї країни, заявляючи, що вони є «біологічною зброєю» та погрожуючи направити їх до карантину. Місцеві органи влади Венесуели повторювали ці звинувачення.[139][140][141] Адміністрація Мадуро також стверджувала про існування так званого «колумбійського вірусу», який є більш агресивним штамом коронавірусу, для пояснення збільшення кількості хворих в прикордонному штаті Сулія, проте жодних медичних чи інших доказів цього не було надано.[142]

У жовтні 2020 року Мадуро повідомив Панамериканську організацію охорони здоров'я про те, що у Венесуелі виявлена ​​молекула, яка зводить нанівець здатність до реплікації нового коронавірусу, проте так і не було наведено жодного доказу цього твердження.[143]

На початку 2021 року Ніколас Мадуро розпочав просування карвативіру — перорального препарату на основі чебрецю, який, за його словами, досліджувався на хворих у Каракасі та нейтралізує COVID-19 без побічних ефектів. Він описував препарат як «сльози Хосе Ґреґоріо Ернандеса», венесуельського лікаря XIX століття, беатифікованого в 2020 році. Доктор Франсіско Марті, експерт з інфекційних хвороб в Лікарні Брігама і Жінок у Бостоні, заявив, що заяви про ефективність цього препарату були необґрунтованими.[144] Доктор Девід Болвер, професор медицини та лікар-інфекціоніст медичної школи Університету Міннесоти, зазначив відсутність наукових даних про ефективність карвативіру.[143] Національна медична академія Венесуели заявила, що Карвативір має терапевтичний потенціал проти коронавірусу, але попередила, що, згідно з міжнародними протоколами, потрібно більше даних, щоб вважати його препаратом проти COVID-19.[144][143]

У березні 2021 року сторінка Ніколаса Мадуро у Facebook була заморожена через порушення політики щодо поширення дезінформації про коронавірус на сайті.[145]

Проблеми з урядовою статистикою[ред. | ред. код]

Офіційні звіти уряду щодо ситуації з коронавірусною хворобою не завжди були послідовними, вони містять такі помилки, як неправильні дані, цифри, які не збігаються, та невідповідність звітів опублікованим даним захворюваності.[146][147][148][149] Уряд зберігає централізовану систему збору інформації, та не дозволяє приватним клінікам та університетам доступ до обробки результатів тестування на коронавірус.[150]

Венесуела отримала багато тестових комплектів з Китаю. На початку травня адміністрація Мадуро повідомила, що провела понад 400 тисяч тестувань на коронавірус, що було найбільшою кількістю тестувань у Південній Америці на той час.[151]Проте значна частина з цих тестів є ненадійними експрес-тестами, що підвищує можливість великої кількості хибнопозитивних та негативних результатів.[152]

Станом на 17 квітня лише лабораторія Національного інституту гігієни була сертифікована для проведення тестування на COVID-19. За оцінками преси, інститут гігієни має можливість аналізувати лише 100 зразків на день. На той час команда вірусологів складалася лише з трьох техніків, які працюють на застарілому обладнанні. Для порівняння, Колумбія мала на той час 38 сертифікованих лабораторій. Уряд не дозволяв університетам чи приватним клінікам проводити тестування, навіть якщо вони в змозі це зробити. Через відсутність прозорості навіть деякі найвищі медичні працівники не знали реальної швидкості поширення епідемії. За словами медичних працівників, які надали інформацію агентству «Reuters», уряд надає пріоритет організаціям, які тісно пов'язані з Об'єднаною соціалістичною партією Венесуели.[150]

Адміністрація Мадуро повідомляла про виявлення в середньому менше десятка випадків щодня до останніх тижнів травня, що було дуже низьким показником порівняно з іншими країнами Південної Америки.[152] Організація Human Rights Watch та Університет Джона Хопкінса повідомили, що лікарні Венесуели були вкрай непідготовленими до епідемії, і багато лікарень не мають проточної води. Американський оглядач з організації «Human Rights Watch» зазначив, що «статистика Мадуро є абсолютно абсурдною» в країні, «де лікарі навіть не мають води для миття рук».[152] Кетлін Пейдж з медичної школи Університету Джона Хопкінса, яка брала участь складанні звіту про ситуацію у Венесуелі, повідомила, що дехто з опитаних посадових осіб охорони здоров'я Венесуели заявили, що навіть коли вони бачили підтверджені випадки коронавірусної хвороби, вони не включалися до епідеміологічних звітів.[153] Багато жителів країни скептично ставляться до урядової статистики через тривале приховування справжньої кількості хворих адміністрацією Мадуро.[152]

Хуан Гуайдо поставив під сумнів правдивість офіційної кількості випадків хвороби, зазначивши, що в поданих даних є суперечності.[154] В інтерв'ю виданню «El Nuevo Herald» 22 березня Гуайдо заявив, що кількість підтверджених випадків у Венесуелі, за оцінками опозиції, може бути більше 200 всупереч 70 випадкам, які адміністрація Мадуро визнала на даний момент. «El Nuevo Herald» повідомив, що джерела всередині неофіційно підтвердили цю оцінку, згідно з якими зазначені джерела мали 181 підтверджений випадок хвороби вранці 21 березня та загалом 298 під час спостереження.[155]

Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет під час свого виступу закликала послабити санкції Кубі, Північній Кореї, Венесуелі та Зімбабве, для того, щоб їх медичні системи могли знайти ресурси для боротьби з епідемією COVID-19. Бачелет також сказала, що ці країни повинні надавати прозору інформацію про перебіг епідемії всередині країни, та приймати пропозиції про надання гуманітарної допомоги у випадку необхідності. Вона також повідомила, що Венесуела страждає унаслідок дефіциту багатьох товарів та технічного забезпечення, на які накладено санкції. Бачелет також закликала уряд Венесуели захистити медичних працівників, заявивши, що влада ніколи не повинна карати медичних працівників за їх вислови про недоліки заходів з боротьби з коронавірусною хворобою.[156]

Недержавні оцінки статистичних даних[ред. | ред. код]

18 березня 2020 року повідомлено, що у в'язниці «El Helicoide» зареєстровано 4 випадки хвороби у поліцейських, трьох жінок та одного чоловіка-офіцера, в моторизованій бригаді національної поліції.[157][158]

Особа, відома як член організації венесуельських тітушок колективос «Тупамаро», пересувався по району Каракаса 23 де Енеро з мегафоном, у який говорив про виявлення в цьому районі 19 березня 2020 року випадку коронавірусної хвороби, зокрема в будівлі № 39, та закликав сусідів хворого не виходити на вулицю, щоб не заражати жителів інших будинків.[159][160]

20 березня венесуельська газета «El Nacional» повідомила про 65 випадків коронавірусної хвороби в країні, посилаючись на нерозкриті джерела в міністерстві охорони здоров'я країни.[161] Того дня міністерство не повідомляло про виявлення нових випадків хвороби, кількість випадків була офіційно оновлена ​​на наступний день, та зросла з 42 до 70.[162] Подібно до цього, ще до офіційного повідомлення, 23 березня «El Nacional» повідомила про 84 випадки, згідно даних нерозкритого джерела міністерства охорони здоров'я.[163]

Академія фізико-математичних і природничих наук Венесуели повідомила, що 2 квітня епідеміологічні криві Венесуели були незвичайними, зокрема, спостерігалось лише лінійне збільшення накопичених підтверджених випадків хвороби, ця закономірність є нетиповою для початкової фази спалахів COVID-19.[164]

Лікар і опозиційний депутат Хосе Мануель Оліварес заявив, що адміністрація Мадуро приховувала щонайменше 4 випадки смерті від COVID-19, окрім 10, які оприлюднені до 27 травня 2020 року.[152] У 2 з цих додаткових випадків позитивний ПЛР-тест підтверджено вже після їх смерті, й в офіційних звітах вони не враховувалися.[165]

Цензура у Венесуелі щодо перебігу епідемії[ред. | ред. код]

13 березня лідер корінного населення штату Дельта-Амакуро і журналіст Мелкіадес Авіла, який критикував стан закладів охорони здоров'я в країні, публічно задав запитання у фейсбуку, чи будуть лікарні країни готові до епідемії коронавірусної хвороби, та висміяв заяви Мадуро про те, що 46 лікарень у країні підготовлені до прийому хворих на COVID-19. Губернатор штату та член Об'єднаної соціалістичної партії Венесуели Лізета Ернандес направила групу військовослужбовців, щоб затримати Авілу. Коли губернатора запитали про це кореспонденти «Reuters», вона сказала що військові « мали зорієнтувати» Авілу та переконатися, що він був «серйозним та відповідальним».[166]

Депутат від опозиції Тоні Хіара був заарештований 14 березня під час перекриття дороги після того, як заявив, що в одній із лікарень, яка зі слів представників боліваріанського уряду підготовлена для прийому хворих коронавірусною хворобою, не було води. Суд звинуватив Хіару в незаконному зберіганні вибухівки та зброї, проте той заперечував це звинувачення.[166]

За словами 12 медичних працівників, опитаних агентством «Reuters», представники силових структур застосовували блокпости та контрольно-пропускні пункти для перевірки медичного персоналу.[166]

15 березня Хуліо Молінос, лідер медичної профспілки та технік, який вийшов на пенсію, опублікував відео, в якому просить уряд об'єктивно повідомити про стан лікарень у країні. Сили спеціального призначення Венесуели заарештували Моліноса, якого засудили до домашнього арешту за звинуваченням у змові та розпалюванні ненависті.[166]

Національна Асамблея Венесуели опублікувала вебсторінку з інформацією про COVID-19 та рекомендаціями щодо поведінки під час епідемії та при можливому інфікуванні, але доступ до вебсайту обмежив державний інтернет-провайдер CANTV. Цензуру засудив голова Національної Асамблеї Хуан Гуайдо.[167]

65-річного юриста з прав людини Івана Віргеса заарештували у квітні за критику умов карантинних центрів для осіб, які повертаються до Венесуели. Він повідомив Human Rights Watch, що протягом двох годин його прикували до металевої труби на відстані 2 футів від землі на сонці, йому було відмовлено у наданні можливості помитися протягом 26 годин. Пізніше Віргеса утримували під домашнім арештом, звинувачуючи в громадських порушеннях, зневазі та наклепі на владу, та підбурюванні до повстання.[168]

За даними «Human Rights Watch», працівник управління охорони здоров'я Андреа Саяго була змушена звільнитися з роботи після того, як у квітні в соціальних мережах опублікували фотографії, якими вона поділилася відомостями про перші випадки коронавірусної хвороби через службу обміну повідомленнями WhatsApp. Її фотографії описали як «тероризм», і їй інкримінували зловживання привілейованою інформацією.[168]

Арешт Дарвінсона Рохаса[ред. | ред. код]

У ніч на 21 березня 2020 року журналіста Дарвінсона Рохаса заарештували у своєму будинку в Каракасі співробітники Боліваріанської національної поліції та близько 15 озброєних співробітників сил спеціальних дій Венесуели.[169][170] За повідомленням національної спілки працівників преси, арешт був пов'язаний з висвітленням Рохасом у його останніх публікаціях ситуації з COVID-19 у Венесуелі.[171]

Комітет із захисту журналістів закликав до негайного звільнення Рохас. Координатор комітету Наталі Саутвік,, заявила, що «насильне затримання журналіста та допит його щодо його джерел щодо такої важливої ​​проблеми охорони здоров'я, як спалах COVID-19, має незаперечний охолоджуючий ефект, який лише спричинить відмову інших журналістів висвітлювати перебіг епідемії»".[172] «Amnesty International» вимагала негайного і безумовного звільнення Рохаса.[173]

Міжнародна журналістська організація 24 березня засудила «незаконний та підпільний арешт» Дарвінсона Рохаса.[174] Після 12 днів ув'язнення Дарвінсона Рохаса звільнили 3 квітня 2020 року, залишивши під наглядом правоохоронців.[175]

Реакція щодо доповіді наукового співтовариства Венесуели[ред. | ред. код]

Академія фізико-математичних та природничих наук Венесуели опублікувала оцінку росту кількості випадків коронавірусної хвороби у Венесуелі в травні 2020 року. Звіт прогнозує, що кількість інфікованих у Венесуелі може досягти 4 тисяч випадків приблизно у червні. У менш населеній Болівії було зареєстровано понад 5 тисяч випадків захворювання вже в травні. У звіті також зазначено, що кількість смертей, про які повідомлялось до цього часу, не відповідала темпам поширення хвороби.[176] Академія закликала збільшити кількість ПЛР-тестів і висловила занепокоєння труднощами у згладжування кривої випадків на день публікації звіту.[177][176]

Віце-президент Об'єднаної соціалістичної партії Венесуели та президент провладної Установчої національної асамблеї Діосдадо Кабельйо критикував академію за провокацію терору серед населення, дискредитував звіт академії та вимагав від сил безпеки розслідування щодо роботи її фахівців. Академія у своїй заяві відповіла, що її представників, як науковців, турбує, що їх переслідують і засуджують за технічний звіт, призначений для поліпшення боротьби з епідемією.[177][176] Національні збори підтримали академію і відповіли, що надання неупереджених наукових фактів для покращення добробуту населення нашої країни, яке переживає найгіршу кризу в нашій історії, є героїчним актом, який заслуговує на визнання усіма венесуельцями.[176]

Звіт «Human Rights Watch»[ред. | ред. код]

У звіті за серпень 2020 року правозахисна організація «Human Rights Watch» описала, як уряд Венесуели використовує епідемію для контролю та репресій проти журналістів, медичних працівників, юристів з прав людини та політичних опонентів, що є критично важливим для діяльності уряду. У звіті перераховано 162 зареєстровані випадки фізичного насильства та катувань, скоєні владою в період з березня по червень, що підтверджуються інтерв'ю з жертвами, повідомленнями в засобах масової інформації та правозахисними групами.[168]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Coronavirus en Venezuela: cuatro fallecidos y 492 casos nuevos este #14Nov. Efecto Cocuyo (ісп.). 8 січня 2021. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 8 січня 2021.
  2. ↑ а б в Régimen de Maduro confirma dos primeros casos de coronavirus. NTN24.com (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  3. ↑ а б в г д Venezuela confirms coronavirus cases amid public health concerns. Reuters. 13 березня 2020. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  4. ↑ а б Venezuela confirms first coronavirus death: official. Reuters. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. (англ.)
  5. ↑ María Victoria Fermín (29 березня 2020). Tercer fallecido por coronavirus en el país era un taxista de Antímano. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  6. ↑ Souquett Gil, Mariana (1 квітня 2020). De marzo a febrero: versiones sobre la llegada del coronavirus a Venezuela. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  7. ↑ а б в Venezuela Conducts 'Tens' of Virus Tests and Bans Europe Flights. Bloomberg (англ.). 12 березняh 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  8. ↑ а б Duque ordena cerrar los pasos fronterizos con Venezuela. El Tiempo (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  9. ↑ а б в г Smith, Scott (13 березня 2020). Venezuela, already in crisis, reports 1st coronavirus cases. Associated Press. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  10. ↑ а б Brazil partially closing Venezuela border, allowing trucks. Reuters. 18 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  11. ↑ Dinero. Fronteras de Colombia se mantendrán cerradas en septiembre. ¿Cuándo se abrirán las fronteras terrestres en Colombia? (ісп.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  12. ↑ Venezuela has fully vaccinated around 10% of its population, doctors group says. Reuters (англ.). 2 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  13. ↑ Venezuela (Bolivarian Republic of): WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard With Vaccination Data. covid19.who.int (англ.). WHO. Процитовано 3 січня 2022.
  14. ↑ Venezuela: the latest coronavirus counts, charts and maps. Reuters (англ.). Процитовано 3 січня 2022.
  15. ↑ Souquett Gil, Mariana (31 січня 2020). Venezuela sin kits de diagnóstico ni condiciones para enfrentar el nuevo coronavirus. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  16. ↑ Venezuela imposes entry restrictions over coronavirus. Prensa Latina. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 4 лютого 2020. (англ.)
  17. ↑ а б Omar Prieto pide investigar a profesor por denunciar casos sospechosos de coronavirus. Efecto Cocuyo (ісп.). 9 березня 2020. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  18. ↑ Detectan un caso sospechoso de Coronavirus en Maracaibo. Fe y Alegría (ісп.). 7 березня 2020. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  19. ↑ Digital, Periodista (12 березня 2020). El sátrapa Nicolás Maduro prohíbe las manifestaciones en su contra "para evitar el coronavirus". Periodista Digital (ісп.). Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 20 квітня 2020. (ісп.)
  20. ↑ Jorge Rodríguez confirma ocho nuevos casos de coronavirus en Venezuela (ісп.). El Caraboreño. 13 березня 2020. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  21. ↑ Torrealba, Diego (14 березня 2020). Suben a 10 los casos por coronavirus en Venezuela. El Pitazo (ісп.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  22. ↑ Venezuela orders 'collective quarantine' in response to coronavirus. Reuters. 15 березня 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  23. ↑ Embajador de Argentina en Venezuela contrajo coronavirus. El Nacional (ісп.). 16 березня 2020. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  24. ↑ Maduro confirma 33 casos de coronavirus en Venezuela y ordena "cuarentena total" #16Mar. Runrunes (ісп.). 17 березня 2020. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
  25. ↑ Quarantine threatens to deepen Venezuelan crisis as roadblocks snarl food supplies. Reuters. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  26. ↑ Paciente portador de COVID-19 huyó de CDI en Propatria donde permanecía aislado. El Carabobeño (ісп.). 19 березня 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  27. ↑ Paciente con coronavirus huye del hospital en Caracas. Diario Las Américas (ісп.). 19 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  28. ↑ Delcy Rodríguez: No se confirmaron nuevos casos de coronavirus en las últimas 24 horas. El Nacional (ісп.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  29. ↑ Venezuela usará cuartos de hotel para aislar casos suaves de coronavirus: ministro – Reuters. Reuters (ісп.). 21 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  30. ↑ Venezuela registra 70 casos confirmados de Covid-19 y 15 de ellos se han recuperado satisfactoriamente. Venezolana de Televisión (ісп.). 21 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  31. ↑ Venezuela prohibits company layoffs and suspends credit collections over coronavirus. Reuters. 23 березня 2020. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 23 березня 2020. (англ.)
  32. ↑ Rodríguez Rosas, Ronny (27 березня 2020). Segunda muerte por COVID-19 y suben a 113 los contagiados. Efecto Cocuyo. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. (ісп.)
  33. ↑ Venezuela reporta segunda muerte por COVID-19, casos ascienden a 113 en el país. Reuters (ісп.). 27 березня 2020. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  34. ↑ Prime Minister Meets with Venezuelan Vice President. gov.tt. 27 березня 2020. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. (англ.)
  35. ↑ Sarmiento, Mabel (27 березня 2020). En Lara la GNB somete a cuarentena forzosa a más de 60 personas que regresaron de Cúcuta. Crónica Uno (ісп.). Архів оригіналу за 28 березня 2020.
  36. ↑ Provea: Aislan a 90 personas de manera forzosa en Barquisimeto. El Carabobeño (ісп.). 27 березня 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  37. ↑ ONG denuncia "confinamiento forzado" de 90 venezolanos por COVID-19. Diario las Américas (ісп.). Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  38. ↑ Leonett, Vanessa (11 квітня 2020). Jorge Rodríguez: Venezuela no reporta nuevos casos de COVID-19 este #11abril. El Pitazo (ісп.). Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  39. ↑ Ibis León (11 квітня 2020). Rodríguez asegura que en Venezuela se hacen "25.000 pruebas diarias" para COVID-19. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  40. ↑ Venezuela extiende 30 días más el estado de alarma y cuarentena por coronavirus – Reuters. Reuters (ісп.). 12 квітня 2020. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  41. ↑ Venezuela impone nuevo toque de queda en una isla por salto de casos de coronavirus – Reuters. Reuters (ісп.). 19 квітня 2020. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
  42. ↑ Maria Souquett Gil (19 квітня 2020). Venezuela reporta 29 casos nuevos y decreta toque de queda en Nueva Esparta #19Abr. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
  43. ↑ Venezuelan man shot dead amid protests over shortages, NGO says. Reuters (англ.). 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  44. ↑ Primer muerto en Venezuela durante los saqueos y protestas por el hambre. El Mundo (ісп.). 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  45. ↑ Shari Avedaño (10 травня 2020). Cifra de personas con COVID-19 en Venezuela llega a 414 este #10May. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  46. ↑ Ronny Rodríguez (12 травня 2020). Maduro extiende alarma nacional por un mes más y anuncia un caso de COVID-19. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  47. ↑ Ronny Rodríguez (12 травня 2020). Inac extienden hasta el 12 de junio restricción de vuelos nacionales. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  48. ↑ Rodríguez Rosas, Ronny (13 травня 2020). Se reportan 17 nuevos casos de coronavirus en Venezuela este #13May. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  49. ↑ а б в Sánchez, Fabiola (26 червня 2020). Virus hits Venezuelan city, raising fears of broader crisis. Associated Press. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 27 червня 2020. (англ.)
  50. ↑ Casos de coronavirus en Venezuela: un muerto y 34 nuevos contagios este #26May. Efecto Cocuyo (ісп.). 26 травня 2020. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  51. ↑ Carvajal, Johnny (17 червня 2020). Some Venezuelans welcome relaxing of lockdown after 14 weeks inside. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020. (англ.)
  52. ↑ Hundreds of Venezuelans camp in northern Bogota, await return home. Reuters. 9 червня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 червня 2020 — через www.reuters.com. (англ.)
  53. ↑ Gobierno de Maduro extiende estado de alarma por un mes más. Efecto Cocuyo (англ.). 12 червня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  54. ↑ Venezuela socialist party boss announces he has COVID-19. AP NEWS. 9 липня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 10 липня 2020. (англ.)
  55. ↑ Venezuela oil minister El Aissami tests positive for COVID-19. Reuters. 10 липня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. (англ.)
  56. ↑ а б Governor of Venezuela's capital district, key Maduro ally, dies of COVID-19. Reuters (англ.). 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  57. ↑ Close adviser to Venezuela’s president has coronavirus. Associated Press. 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020. (англ.)
  58. ↑ Venezuela kicks off Covid vaccine program. au.news.yahoo.com (англ.). 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  59. ↑ а б Venezuela won't authorise AstraZeneca vaccine due to safety fears. www.aljazeera.com (англ.). 16 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  60. ↑ Vacuna AstraZeneca: Guaidó la compra y Maduro la prohíbe. El Estímulo (ісп.). 19 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  61. ↑ Venezuelan students return to class after COVID-19 closures. Aljazeera (англ.). 25 жовтня 2021. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  62. ↑ Venezuela's Maduro suspends flights from Europe, Colombia over coronavirus concerns. Reuters. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 13 березня 2020 — через www.reuters.com. (англ.)
  63. ↑ Gobierno convoca a viajeros del vuelo 6673 presentarse para cumplir la cuarentena. El Pitazo (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  64. ↑ Anuncian suspensión de clases tras llegada del Coronavirus a Venezuela. Noticias de Venezuela y el Mundo – Caraota Digital (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  65. ↑ Reverol: "No puede entrar ninguna persona al territorio nacional sin tapabocas". Panorama (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  66. ↑ Dos detenidos por difundir información falsa sobre el Covid 19. El Universal (ісп.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  67. ↑ Sudeban informó que actividades bancarias estarán suspendidas desde el lunes (+Comunicado). El Tiempo (ісп.). 15 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  68. ↑ Padrino López: Fuerza Armada controlará acceso a los estados en cuarentena. El Pitazo (ісп.). 16 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  69. ↑ Maduro le pide al FMI 5 mil millones de dólares para actuar contra el COVID-19. EFE (ісп.). eldiario.es. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 30 травня 2020.
  70. ↑ Berwick, Angus (17 березня 2020). Quarantine threatens to deepen Venezuelan crisis as roadblocks snarl food supplies. Reuters. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  71. ↑ Venezuela seeks emergency $5 billion IMF loan to fight virus. AP NEWS. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  72. ↑ Venezuela Requests $5 Billion from IMF to Fight Coronavirus. Bloomberg.com (англ.). 17 березня 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  73. ↑ IMF rejects Maduro's bid for emergency loan to fight virus. AP NEWS. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  74. ↑ Vasquez, Alex (21 березня 2020). Rejected Venezuela Returns to IMF Seeking $1 Billion in Aid. Bloomberg.com. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  75. ↑ Venezuela lifts coronavirus cases to 42, thanks China for aid. Reuters. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 20 березня 2020. (англ.)
  76. ↑ Fermín Kancev, María Victoria (20 березня 2020). Maduro: Rusia enviará ayuda humanitaria a Venezuela por el coronavirus. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  77. ↑ Ariza, Joselyn (23 березня 2020). Rusia envía insumos médicos a Venezuela para detectar Covid-19 (ісп.). Venezuelan Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  78. ↑ @NicolasMaduro (24 березня 2020). Llegaron a Venezuela 10 mil kits de pruebas diagnðsticas procedentes de la Federaciðn de Rusia para el despistaje del COVID-19. En nombre de nuestro pueblo, agradezco la solidaridad y la cooperaciðn del hermano Presidente Vladímir Putin y del pueblo ruso. ¡Un Abrazo! (Твіт) — через Твіттер. (ісп.)
  79. ↑ Hernández, Erika (23 березня 2020). Medidas económicas populistas anunciadas por Maduro podrían enterrar al sector privado. El Nacional (ісп.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  80. ↑ Staff, Reuters (2 жовтня 2020). Venezuela receives shipment of Russian Sputnik-V coronavirus vaccine. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.
  81. ↑ Reuters Staff (29 грудня 2020). Venezuela signs contract with Russia to acquire coronavirus vaccine. Reuters (англ.). Процитовано 31 грудня 2020. (англ.)
  82. ↑ Doctors Without Borders ends COVID care in Venezuela clinic. AP NEWS. 25 листопада 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. (англ.)
  83. ↑ а б Guaidó anunció una redefinición de la agenda de protestas por el coronavirus: "Es momento de que el régimen deje entrar la ayuda humanitaria". Infobae (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  84. ↑ а б Rodríguez Rosas, Ronny (13 березня 2020). Guaidó anuncia redefinición de las convocatorias de calle por el coronavirus. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  85. ↑ Murillo, Yuskerli (16 березня 2020). Comité para designar nuevo CNE suspenderá reuniones. El Universal (ісп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  86. ↑ Escalona, José (16 березня 2020). Julio Castro: La mascarilla solo sirve para un día, puede ser un foco de infección si se usa varias veces #16Mar. El Impulso (ісп.). Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  87. ↑ Mil venezolanos recibieron donación de Taiwán para prevenir el coronavirus. La Patilla (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  88. ↑ Berwick, Angus (17 березня 2020). Venezuela expands quarantine as number of coronavirus cases climbs to 33. Reuters. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  89. ↑ EN VIDEO: Guaidó entrega kits para proteger al sector salud del brote de coronavirus. La Patilla (ісп.). 21 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  90. ↑ Juan Guaidó [@jguaido] (21 березня 2020). Estamos protegiendo a un sector que hoy está dándolo todo: el sector salud, nuestros médicos y enfermeras. Apoyarlos es apoyarnos todos. Esta ayuda debemos llevarla a cientos que la necesitan. Podemos contener esta emergencia. Venezuela está en nuestras manos. #AuxilioParaVzla (Твіт) — через Твіттер. (ісп.)
  91. ↑ а б Guaidó denuncia un aumento de las violaciones de los DDHH en Venezuela desde el estallido de la pandemia. Europa Press (ісп.). 23 березня 2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  92. ↑ Goodman, Joshua (29 березня 2020). Guaido urges unity government backed by loans to fight virus. Associated Press. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  93. ↑ U.S. unfreezing Venezualan assets to help opposition fight COVID-19: Guaido. Reuters (англ.). 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2020.
  94. ↑ Sequera, Brian Ellsworth, Vivian (12 листопада 2020). Funds seized in U.S. help Venezuela health workers survive crisis. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2020.
  95. ↑ Smith, Scot (3 червня 2020). Virus forges rare accord among bitter Venezuelan rivals. Associated Press. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 3 червня 2020. (англ.)
  96. ↑ Reuters Staff (22 січня 2021). Venezuelan opposition says Maduro government violated COVID response agreement. Reuters (англ.). Процитовано 24 січня 2021. (англ.)
  97. ↑ Suspendieron actividades eclesiásticas en Venezuela tras brote de coronavirus. VPItv (ісп.). 15 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  98. ↑ Fern Rodríguez, María (18 березня 2020). Laboratorio de microbiología de la ULA hará pruebas para detectar coronavirus. El Pitazo (ісп.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  99. ↑ а б Galaviz, Daisy (23 березня 2020). Colectivos imponen toque de queda en el 23 de Enero por el coronavirus. El Pitazo (ісп.). Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  100. ↑ Familiares señalan colectivos por asesinato tres vecinos del 23 de Enero. El Pitazo (ісп.). 22 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  101. ↑ Maduro pide no politizar el tema del coronavirus mientras apunta el dedo a los EEUU y la oposición (VIDEOS). Entorno Inteligente (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  102. ↑ Laya, Patricia (12 березня 2020). Venezuela Conducts 'Tens' of Virus Tests and Bans Europe Flights. Bloomberg. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 23 березня 2020. (англ.)
  103. ↑ FMV denunció amedrentamiento a médicos tras estado de alarma por coronavirus. La Patilla (ісп.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  104. ↑ Presidente de la FMV exhorta a que se liberen a presos políticos por coronavirus. La Patilla (ісп.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  105. ↑ Pellicani, Giovanna (16 березня 2020). Enfermeras denuncian falta de mascarillas, guantes y bata desechable en Anzoátegui. El Pitazo (ісп.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  106. ↑ Embajada china rechaza acusaciones de parlamentarios venezolanos. El Universal (ісп.). 19 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  107. ↑ Transparencia Venezuela exige información veraz. Runrun.es (ісп.). 7 квітня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  108. ↑ Villarreal, Karina (13 березня 2020). Coronavirus en Venezuela: encarecimiento de las mascarillas. El Nacional (ісп.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 27 березня 2020. (ісп.)
  109. ↑ Coronavirus en Venezuela: $ 140 mil por caja de tapabocas. El Tiempo (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 27 березня 2020. (ісп.)
  110. ↑ Tapabocas desechables se elevan de 7.000 a 80.000 bolívares tras confirmación de coronavirus. Diario Versión Final (ісп.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  111. ↑ Brito, Estefani (26 березня 2020). La necesidad obliga: el pueblo en la calle a pesar de la cuarentena. El Nacional (ісп.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  112. ↑ Embajada virtual de EEUU en Venezuela se las cantó clarito a Maduro tras llorantina por sanciones. La Patilla (ісп.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  113. ↑ Embajada Virtual de los EE.UU., Venezuela [@usembassyve] (13 березня 2020). Medicinas, insumos médicos, piezas de repuesto y componentes para productos sanitarios en Venezuela, o a personas de terceros países que compran específicamente para reventa a Venezuela quedan excluidos de las sanciones estadounidenses. Para que sepan @NicolasMaduro @jaarreaza (Твіт) — через Твіттер. (ісп.)
  114. ↑ Jorge Arreaza: bloqueo económico contra Venezuela afecta adquisición de insumos. Diario 2001 (ісп.). Agencia Venezolana de Noticias. 21 березня 2020. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  115. ↑ Pitazo, Redacción El (16 березня 2020). Ortega Díaz: Maduro miente al decir que no hay medicinas por las sanciones. El Pitazo (ісп.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  116. ↑ Michael G. Kozak [@WHAAsstSecty] (19 березня 2020). More lies from #Maduro, author of the #MaduroCrisis, about #Venezuela’s tragedy. U.S. sanctions NEVER block food or medicine. Shortages in Venezuela result from the regime’s theft of the nation’s wealth. #EstamosUnidosVE (Твіт) — через Твіттер. (англ.)
  117. ↑ Kozak reiteró que las sanciones de EEUU al régimen de Maduro 'no bloquean comida o medicinas'. AlbertoNews (ісп.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  118. ↑ а б Ease sanctions against countries fighting COVID-19: UN human rights chief. UN News. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  119. ↑ Bachelet calls for easing of sanctions to enable medical systems to fight COVID-19 and limit global contagion. ReliefWeb. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  120. ↑ "Venezuela says payments to COVAX vaccine system have been blocked" (англ.)
  121. ↑ "Venezuela to receive COVAX vaccines in coming days, Maduro says" (англ.)
  122. ↑ 2019 Global Health Security Index (PDF). 22 жовтня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  123. ↑ Buckets for toilets, recycled gloves: Venezuelan hospitals await coronavirus unprepared. Reuters (англ.). 10 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
  124. ↑ Ellsworth, Brian; Sequera, Vivian (18 березня 2020). Overcrowded and unsanitary, Venezuela's prisons brace for coronavirus. Reuters. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  125. ↑ а б US demands Venezuela free Citgo executives as virus hits. France 24. Agence France-Presse. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  126. ↑ Secretary Pompeo [@SecPompeo] (19 березня 2020). It is past time for the Maduro regime to release the #Citgo6 who are currently languishing in the notorious Helicoide prison in #Venezuela. 2+ years in prison with no evidence brought against them; 18 hearings cancelled. Unacceptable (Твіт) — через Твіттер. (англ.)
  127. ↑ Las restricciones por el coronavirus provocan una fuga de presos que deja 10 muertos en Venezuela. «El Mundo» (ісп.). AFP. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  128. ↑ Provea denuncia asesinato de 35 presos fugados de retén en Zulia. Tal Cual (ісп.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  129. ↑ Guyana: Hearing of border controversy matter postponed. St. Lucia News Online (англ.). 17 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  130. ↑ Joseph, Sharine (8 квітня 2020). Guyana: 33 test positive for COVID-19. St. Lucia News Online. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  131. ↑ Venezuela boycotts UN court hearing on Guyana border row. The Jakarta Post. Agence-France Presse. 1 липня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 24 січня 2021. (англ.)
  132. ↑ For struggling Venezuelans in quarantine, an opportunity in delivery services. Reuters. 16 квітня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 25 січня 2021. (англ.)
  133. ↑ Wyss, Jim (28 лютого 2020). As coronavirus lands in Latin America, Venezuela's Maduro amps up conspiracy theories. Miami Herald. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 31 травня 2020. (англ.)
  134. ↑ Fisher, Max (8 квітня 2020). Why Coronavirus Conspiracy Theories Flourish. And Why It Matters. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  135. ↑ а б в Según expertos, el "remedio" con saúco, jengibre, pimienta y miel que difundió el presidente de Venezuela no cura el COVID-19. AFP Factual (ісп.). 25 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  136. ↑ а б в Gutierrez, Jeanfreddy (25 березня 2020). ¿Quién es Sirio Quintero, el "científico" antivacunas que Maduro respaldó?. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  137. ↑ а б в Torres del Cerro, Antonio (22 травня 2020). Bolsonaro y Maduro, dos líderes enfrentados unidos por la cloroquina. Agencia EFE (ісп.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  138. ↑ а б El antiviral cubano Interferón Alfa 2B se usa en China para tratar a enfermos del nuevo coronavirus, pero no es ni una vacuna ni una cura. AFP Factual (ісп.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  139. ↑ El Gobierno de Maduro llama 'armas biológicas' a venezolanos retornados y amenaza con recluirlos en cuarentena. El Comercio. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 3 червня 2020. (ісп.)
  140. ↑ Herrero, Ana Vanessa; Faiola, Anthony; Zuñiga, Mariana (19 липня 2020). As coronavirus explodes in Venezuela, Maduro's government blames 'biological weapon': the country's returning refugees. The Washington Post. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 3 лютого 2021. (англ.)
  141. ↑ Returning home, Venezuelans face accusations of spreading COVID-19. Reuters (англ.). 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  142. ↑ Sequera, Vivian (15 липня 2020). Venezuela coronavirus cases spike, opposition warns healthcare system may be overwhelmed. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  143. ↑ а б в Maduro's 'miracle' treatment for COVID-19 draws skeptics. AP NEWS. 26 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. (англ.)
  144. ↑ а б Doctors skeptical as Venezuela's Maduro touts coronavirus 'miracle' drug. Reuters (англ.). 26 січня 2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  145. ↑ Venezuela: Facebook freezes Maduro's page over COVID misinformation. Deutsche Welle. 27 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021. (англ.)
  146. ↑ Cifras de coronavirus presentadas por el gobierno de Maduro revelan incongruencias. Runrun (ісп.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  147. ↑ ¿"Importados" o locales?, contradicciones del chavismo en torno a los casos de COVID-19. Efecto Cocuyo. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 3 травня 2020. (ісп.)
  148. ↑ Maduro informa que se elevan a 91 contagios de COVID-19 y dice que "hay casos comunitarios". Efecto Cocuyo. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 3 травня 2020. (ісп.)
  149. ↑ Delcy Rodríguez confirma primer fallecido por Covid-19. Runrun (ісп.). 26 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  150. ↑ а б In run-down Caracas institute, Venezuela's coronavirus testing falters. Reuters. 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 30 травня 2020. (англ.)
  151. ↑ Pruebas rápidas de COVID-19 aplicadas en Venezuela no pasan el examen. Runrunes (ісп.). 12 травня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  152. ↑ а б в г д Smith, Scott (27 травня 2020). Venezuela's apparent respite from COVID-19 may not last long. Associated Press. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  153. ↑ Phillips, Tom (26 травня 2020). Venezuela's Covid-19 death toll claims 'not credible', human rights group says. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 6 червня 2020. (англ.)
  154. ↑ Guaidó asegura que hay "incongruencias" en cifras del régimen sobre COVID-19. Diario Las Americas (ісп.). 23 березня 2020. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  155. ↑ Delgado, Antonio María (22 березня 2020). Exclusiva: Maduro oculta gravedad del coronavirus. Hay más de 200 casos en Venezuela, dice Guaidó. El Nuevo Herald. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 27 березня 2020. (ісп.)
  156. ↑ Bachelet, MIchelle (24 березня 2020). OHCHR | Bachelet calls for easing of sanctions to enable medical systems to fight COVID-19 and limit global contagion. OHCR. Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 30 травня 2020. (англ.)
  157. ↑ Detectaron cuatro casos de coronavirus en El Helicoide. El Nacional (ісп.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  158. ↑ Los presos políticos de Venezuela están en riesgo por el coronavirus: se detectaron cuatro casos en la cárcel de El Helicoide. Infobae (ісп.). 19 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  159. ↑ Coronavirus Colectivos del 23 de Enero aseguran un caso en el bloque 39. El Pitazo (ісп.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  160. ↑ [VIDEO] Tupamaros aseguran que el coronavirus ya llegó al 23 de Enero. El Nacional (ісп.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  161. ↑ Venezuela registró otros 19 casos de coronavirus este viernes. El Nacional (ісп.). 23 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 24 лютого 2021.
  162. ↑ Cifras de coronavirus presentadas por el gobierno de Maduro revelan incongruencias. Runrunes (ісп.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  163. ↑ Venezuela registró otros siete casos por coronavirus y la cifra de contagios se elevó a 84. El Nacional (ісп.). 23 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  164. ↑ Singer, Florantonia (24 квітня 2020). Los agujeros del coronavirus en Venezuela. El País. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 3 травня 2020. (ісп.)
  165. ↑ José Manuel Olivares denunció que Maduro ocultó cuatro muertes por covid-19. El Nacional (ісп.). 18 травня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  166. ↑ а б в г Angus Berwick; Sarah Kinosian; Maria Ramirez (25 березня 2020). As coronavirus hits Venezuela, Maduro further quashes dissent. Reuters. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 23 березня 2020. (англ.)
  167. ↑ Fermín, María Victoria (18 березня 2020). Cantv bloquea web informativa sobre el COVID-19, denuncia Venezuela Sin Filtro. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  168. ↑ а б в Human Rights Watch: Venezuela using COVID-19 to crack down. Associated Press. 28 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020. (англ.)
  169. ↑ Avendaño, Shari (21 березня 2020). Faes detiene a periodista Darvinson Rojas y su familia, denuncia Sntp (ісп.). Efecto Cocuyo. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  170. ↑ Denuncian la detención del periodista venezolano Darvinson Rojas en Caracas (ісп.). eldiario.es. EFE. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 9 березня 2021.
  171. ↑ Denuncian la detención del periodista venezolano Darvinson Rojas en Caracas (ісп.). La Vanguardia. 21 березня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  172. ↑ Venezuelan journalist arrested by special forces following coronavirus coverage. Committee to Protect Journalists. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  173. ↑ Venezuela: Journalist reporting on COVID-19 jailed. Amnesty International. 23 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  174. ↑ Sntp: Darvinson Rojas fue presentado en tribunales de manera ilegal y clandestina. Efecto Cocuyo (ісп.). 24 березня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  175. ↑ Venezuela libera a periodista detenido por publicaciones en Twitter sobre COVID-19. Deutsche Welle (ісп.). 3 квітня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  176. ↑ а б в г Venezuela scientists face government backlash for research predicting surge in COVID-19 cases. Reuters. 14 травня 2020. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 14 травня 2020. (англ.)
  177. ↑ а б Rodríguez Rosas, Ronny (14 травня 2020). Academia de Ciencias rechaza amenazas de Diosdado Cabello. Efecto Cocuyo (ісп.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 14 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коронавірусна_хвороба_2019_у_Венесуелі&oldid=41359201