Коронавірусна хвороба 2019 у Хорватії — Вікіпедія

Коронавірусна хвороба 2019 у Хорватії
Підтверджені випадки за муніципалітетами
   ≥451 підтверджених випадків
   101–450 підтверджених випадків
   51–100 підтверджених випадків
   31–50 підтверджених випадків
   21–30 підтверджених випадків
   16–20 підтверджених випадків
   11–15 підтверджених випадків
   1–10 підтверджених випадків
Захворюваність COVID-19 у Хорватії за повітами на 100 тис. Осіб
Хвороба COVID-19
Вірус SARS-CoV-2
Місце Хорватія Хорватія
Перший випадок Загреб
Поява 25 лютого 2020
Походження Ухань, Хубей, КНР, та Італія
Підтверджені випадки 1,266,619
Одужало 594,929
Смертей
 17,782
Офіційний сайт
koronavirus.hr

Спалах коронавірусної хвороби 2019 у Хорватії — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Хорватії. Перший випадок захворювання зареєстровано в столиці країни Загребі 25 лютого, коли у хворого, який повернувся з Італії, виявлено позитивний результат тесту на коронавірус. Наступного дня виявленого другого хворого, який контактував з першим хворим на коронавірусну хворобу. Пізніше в березні виявлено низку випадків хвороби в різних містах країни. 12 березня повідомлено про першого хворого, який одужав, а 18 березня повідомлено про першого померлого від коронавірусної хвороби.

Початок пандемії коронавірусної хвороби припав на час головування Хорватії у Раді Європейського Союзу.[1] 22 березня у столиці країні Загребі відбувся найбільший за 140 років землетрус, що створило проблеми в дотриманні соціального дистанціювання, встановленого рішенням уряду. 5 липня 2020 року у країні відбулись парламентські вибори.

19 березня 2020 року кількість хворих коронавірусною хворобою у Хорватії перевищила 100, а 21 березня перевищила позначку 200 хворих. На 25 березня в країні нараховувалось більш ніж 400 хворих, а 31 березня понад 800 хворих коронавірусною хворобою. 12 квітня число хворих коронавірусною хворобою у Хорватії досягло 1600. 14 квітня кількість активних випадків досягла свого піку у 1258. 28 квітня кількість активних випадків знизилася до менш ніж 800. 7 травня вона зменшилась до позначки нижче 400. 17 травня вона зменшилась до 200, а 26 травня кількість активних випадків стала меншою 100.

4 квітня кількість хворих, які одужали, досягла 100 осіб. 9 квітня кількість хворих, які одужали, досягла кількості 200 осіб, 13 квітня вона перевищила 400, а 21 квітня вона перевищила кількість 800 осіб. 6 травня вона перевищила 1600, а 22 травня кількість хворих, які одужали, досягла позначки 2000 осіб.

Згідно даних Оксфордського університету, станом на 24 березня Хорватія є однією з країн із найсуворішими карантинними обмеженнями, та заходами щодо запобігання поширення коронавірусної інфекції у світі.[2] Суворі карантинні заходи, раннє виявлення шляхів поширення хвороби, швидка реакція уряду, широке висвітлення у засобах масової інформації та підтримка населення стали запорукою успішного стримування пандемії коронавірусної хвороби в Хорватії.[3][4]

Для потреб усіх громадян створений вебсайт koronavirus.hr, на якому можна отримати будь-яку інформацію про коронавірусну хворобу, а також нову телефонну лінію 113, на якій добровольці відповідають на задані зацікавленими громадянами питання.[5] 3 квітня хорватський інститут громадського здоров'я запустив чат-бота у Facebook під назвою «Нада»[6], а 14 квітня уряд запустив чат-бот у WhatsApp, якому дали ім'я Андрія, на честь відомого хорватського вченого-медика Андрії Штампара. Ці чат-боти створені для відповідей на запитання громадян, які підозрюють, що вони інфіковані COVID-19. Ці чат-боти мають також зняти навантаження з медичних працівників, працюючи в цілодобовому режимі «24/7».[7][8] 16 травня 2021 року в країні відбулися місцеві вибори. Загалом відновлення нормального життя в країні було здебільшого відновлено ​​під час літнього туристичного сезону 2020 року.

11 липня Хорватія посилила правила в'їзду для туристів з країн поза ЄС, зокрема, українців. Зокрема, їм необхідно буде пройти самоізоляцію або здати тест на коронавірус[9].

14 серпня Хорватія продовжила введені раніше умови для відвідування країни громадянами України, всі українські туристи мають пройти двотижневу самоізоляцію або здати ПЛР-тест на COVID-19[10].

Перебіг подій[ред. | ред. код]

2020[ред. | ред. код]

Занепокоєння поширенням коронавірусної хвороби в Хорватії почалося ще від швидкого поширення коронавірусу в материковому Китаї[11], коли стала зрозумілою загроза її поширення у планетарному масштабі. Стурбованість висловлювалась також у зв'язку з присутністю у країні китайських робітників, які брали участь у будівництві Пелешацького мосту. Частина органів влади країни розпочали здійснювати превентивні заходи для підготовки до можливого поширення хвороби в країні.[11]

Аеропорти Хорватії попереджені щодо можливого завезення інфекції до країни, у них розпочали проводити підготовчі заходи до можливого завезення інфекції, в аеропортах також посилено заходи безпеки.[11]

Міністерство охорони здоров'я країни видало попередження для тих громадян, які мають намір відвідати Китай, що вони мають уникати хворих людей і тварин, не купувати на місцевих ринках сирих тваринних продуктів або напівфабрикатів тваринної продукції, ретельно дотримуватися засобів особистої гігієни, а також повідомити свого лікаря про свої плани поїздки до Китаю.

31 січня 2020 року після звільнення Мілана Куюнджича парламентом Хорватії новим міністром охорони здоров'я призначено Вілі Бероша.[12] Прем'єр-міністр країни Андрей Пленкович назвав однією з причин зміни міністра охорони здоров'я проблему ймовірного поширення коронавірусної інфекції в країні.[13] У перший же день своєї роботи на посту міністра Берош провів зустріч із кризовим штабом міністерства охорони здоров'я щодо можливого початку епідемії коронавірусної хвороби.[14] Того ж дня міністерство оголосило про створення національного кризового штабу для протидії поширенню коронавірусної інфекції в країні.[15]

2 лютого Хорватський інститут громадського здоров'я запровадив спеціальні заходи щодо перевірки стану здоров'я осіб, які прибули з Китаю або нещодавно відвідували в Китай.[16] 3 лютого новий міністр охорони здоров'я країни Вілі Берош зустрівся з єврокомісаром із питань охорони здоров'я Стеллою Киріакідес та єврокомісаром із питань гуманітарної допомоги та управління кризовими ситуаціями Янезом Ленарчичем, обговоривши з ними ситуацію щодо поширення коронавірусу.[17] Після зустрічі з міністрами охорони здоров'я ЄС 13 лютого Берош заявив, що закриття кордонів ЄС є можливим заходом при поширенні коронавірусної хвороби.[18]

21 лютого новопризначений міністр охорони здоров'я країни ухвалив рішення про створення карантинного відділення у загребській інфекційній лікарні «Доктор Фран Михайлович» для підозрюваних або підтверджених випадків коронавірусної хвороби.[19] Наступного дня у це відділення на карантин госпіталізований хорватський громадянин, евакуйований із круїзного судна «Diamond Princess». Хоча в нього не спостерігалось ніяких симптомів, що могли спричинити підозру на коронавірусну хворобу, його помістили в карантин строком на 2 тижні.[20] Прем'єр-міністр країни Андрей Пленкович заявив, що кризовий штаб з питань запобігання поширення COVID-19 буде збиратися щоденно, і що уряд країни буде вживати всіх заходів, необхідних для запобігання поширення коронавірусної хвороби.[21]

26 жовтня в країні було посилено карантин: заборонено публічні збори понад 50 людей, на весіллях і похоронах можуть бути до 30 осіб, а на приватних зібраннях — до 15[22].

26 листопада в Загребі було створено тимчасовий шпиталь для хворих на COVID-19[23].

З 23 грудня до 8 січня 2021 року в країні було заборонено поїздки між регіонами, а також збори в одному приміщенні більше двох сімей до десяти осіб[24].

2021[ред. | ред. код]

13 січня Хорватія посилила правила в'їзду для іноземців до 31 січня: при в'їзді до Хорватії з країн, де виявили новий штам коронавірусу, необхідно надавати негативний ПЛР-тест, що дійсний протягом 48 годин, а також відбути обов'язкову 14-денну самоізоляцію[25].

1 лютого уряд Хорватії продовжив обмеження на в'їзд іноземців щонайменше до 15 лютого[26].

Вплив пандемії[ред. | ред. код]

Вплив на культуру[ред. | ред. код]

11 березня 2020 року через пандемію коронавірусної хвороби відкладено кінофестиваль у Рієці та конференцію «Роль культурної спадщини у соціально-економічному розвитку та збереженні демократичних цінностей» відкладено на невизначений термін.[27]

18 березня оголошено, що наступного дня всі заклади культури у Хорватії будуть зачинені.[28] Того ж дня Хорватський національний театр у Загребі у співпраці зі щоденною газетою «24sata» для надання доступу громадянам країни до перегляду найкращих творів культури створив канал у YouTube[29], на якому щоденно будуть представлені спектаклі у жанрах опери, балету і драми, також шанувальники можуть переглянути найкращі театральні вистави, зокрема «Все почалося з прогулянки», «Лебедине озеро» та низку інших.[30]

20 березня Хорватський національний театр імені Івана Зайца в Рієці випустив власну віртуальну програму на каналі YouTube, як прояв солідарності зі своїми глядачами[31], частина з яких є найбільш уразливими щодо коронавірусної хвороби, а частина «знаходиться на передовій у боротьбі з коронавірусом». Частина театральних колективів тимчасово припиняють свою діяльність, зокрема оркестри та хори, оскільки вона передбачає зібрання великої кількості людей, частина, такі як балетні ансамблі, потребують також фізичного контакту між людьми.[32][33]

Вплив на економіку[ред. | ред. код]

10 березня віце-прем'єра Хорватії та міністра фінансів Здравко Марича попросили прокоментувати, наскільки епідемія коронавірусної хвороби вплинула на економіку країни, та чи може вона спровокувати економічну кризу. Міністр відповів, що це важко передбачити, тому що ситуація змінюється щодня, а більшість експертів робить лише приховані заяви. За його словами, в уряді ніхто не заперечує проблеми, оскільки вона є очевидною, проте зараз уряд не може прогнозувати її ефект, та й ніхто не може прогнозувати, передусім тому, що ніхто не знає, наскільки довго буде тривати епідемія. Також Марич висловився про те, що робити прогнози щодо стану економіки країни протягом 2020 року та бюджетних надходжень ще зарано, й він не хоче спекулювати на темі наслідків пандемії COVID-19. За його словами, прогноз зростання ВВП країни становить 2,5 %, проте слід буде обдумати, чи не доведеться пізніше коригувати цей показник, і на скільки.[34]

Місто Дубровник розпочало досліджувати економічний вплив, який може спричинити епідемія коронавірусної хвороби у Хорватії.[35]

14 березня уряд країни заборонив підняття ціни, та встановив вартість низки продовольчих та непродовольчих товарів на рівні ціни на 30 січня, зокрема дитячого харчування, олії, борошна, молока, яєць, солі, цукру, макаронних виробів, свіжого та консервованого м'яса, овочів, пральних порошків, дитячих пелюшок. а також засобів індивідуального захисту, включно з медичними масками, та ліків, для уникнення підвищення цін та панічних покупок.[36] Прем'єр-міністр країни Андрей Пленкович цього ж дня повідомив президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн про ухвалене рішення.[37] Державна інспекція оголосила, що розпочне перевірки цін у закладах торгівлі з 17 березня, штрафи за порушення правил ціноутворення будуть коливатися від 3000 до 15000 кун.[38]

17 березня прем'єр-міністр країни повідомив, що за рішенням уряду будуть закриті торговельні центри, частина магазинів, ресторани, кінотеатри та театри, читальні та бібліотеки, спортзали, спортивні та фітнес-центри, бази відпочинку, танцювальні школи, виставки, ярмарки, нічні клуби та дискотеки.[39] Уряд також запровадив низку короткострокових економічних заходів, зокрема відтермінування сплати позик та податків для бізнесу на три місяці у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби.[40]

18 березня готель «Le Méridien LAV» у Спліті повідомив, що він закриється на карантин з 23 березня по 15 квітня.[41]

З 19 березня всі заклади сфери обслуговування, за винятком життєво необхідного призначення, були закриті.[42]

1 квітня уряд оприлюднив другий пакет заходів щодо підтримки економіки. Чиста мінімальна заробітна плата була збільшена з 3250 до 4000 кун (725 євро), уряд буде сплачувати внески на пільги по мінімальній заробітній платі до 1460 кун (192 євро). Підприємства, які зупинились унаслідок пандемії, або їх діяльність значно зменшилась унаслідок пандемії, будуть частково або повністю звільнені від податку на прибуток і доходи, а також від внесків до бюджетних фондів.[43][44]

9 квітня Світовий банк опублікував прогноз, згідно з яким ВВП Хорватії знизиться на 6,2 %, а рівень безробіття в країні досягне 9 %.[45] 14 квітня Міжнародний валютний фонд опублікував ще гірший сценарій для країни — зниження ВВП країни до кінця року на 9 %.[46] Проте згідно цих же прогнозів, економіка Хорватії зросте у 2021 році згідно першого прогнозу на 6,2 %, а згідно другого прогнозу на 4,6 %.[47]

19 квітня хорватський інститут економіки повідомив, що за його прогнозами державний борг Хорватії зросте до 90 % ВВП країни у найбільш сприятливому випадку, проте лише тоді, коли криза, спричинена пандемією, закінчиться протягом наступних трьох місяців.[48]

6 травня Європейська комісія спрогнозувала зменшення ВВП Хорватії на 9,1 % до кінця року, а потім зростання наступного року на 7,5 %. 7 липня Єврокомісія спрогнозувала ще гірший сценарій — зменшення ВВП країни на 10,8 %, прогноз щодо відновлення економіки наступного року не змінився.[49]

Вплив на туризм[ред. | ред. код]

У Загребі в лютому 2020 року спостерігалось зменшення прибуття туристів на 6 % у порівнянні з лютим минулого року. Зменшення особливо помітне у порівнянні з січнем 2020 року, у якому спостерігалось збільшення кількості туристів у порівнянні з січнем попереднього року на 10 %.[50]

За даними сайту evisitor.hr, за перші десять днів березня прибутки туристичної галузі знизились на 30 %, що є найбільшим зниженням у сучасній історії Хорватії.[51]

14 березня міський музей Спліта призупинив свою роботу та закрив для огляду туристів підвали палацу Діоклетіана та галерею Емануеля Видовича.[52] За тиждень з 16 по 22 березня готелі та ресторани країни зафіксували на 78 % падіння прибутку у порівнянні з попереднім тижнем.[53]

16 квітня газета «Jutarnji list» опублікувала листа асоціації туроператорів та турагентів Чехії до уряду своєї країни з проханням, щоб чеські громадяни, які мають негативний результат обстеження на коронавірус, могли поїхати на відпочинок улітку до Хорватії та Словенії спеціальними транспортними коридорами.[54] Наступного дня прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович мав телефонну розмову з прем'єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем про цю ідею, після чого вони дали доручення своїм міністрам Гарі Капеллі та Кларі Досталовій створити прийнятну модель для прийому чеських туристів.[55]

13 травня Хорватська національна туристична рада зафіксувала зменшення кількості туристів у країні в квітні на 99 % у порівнянні з тим же місяцем попереднього року.[56]

Вплив на освіту[ред. | ред. код]

Попереджувальний знак щодо епідемії коронавірусної хвороби на вході до школи в Запрешичі

11 березня оголошено, що всі дитячі садки, школи та вищі учбові заклади в Істрійській жупанії будуть закриті на карантин з 13 березня, а учні перших чотирьох класів продовжать заняття через онлайн-уроки на телеканалі HRT 3 або через Sharepoint від Microsoft Office.[57]

13 березня прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович оголосив, що в країні з 16 березня на два тижні закриваються усі дитсадки, школи та вищі учбові заклади.[58]

16 березня міністр освіти країни Блаженка Див'як повідомила, що цього дня відбулась хакерська атака на CARNet, який забезпечує процес онлайн-навчання у Хорватії, що призвело до зупинки процесу онлайн-навчання.[59] Пізніше міністр повідомила, що цього дня CARNet зазнав кілька десятків кібератак, проте онлайн-навчання пройшло успішно.[60]

1 квітня міністр освіти країни заявила, що екзамен з хорватської мови на атестат зрілості, який попередньо був запланований на 16 травня, буде перенесений.[61] 15 квітня вона повідомила, що цей екзамен найімовірніше відбудеться у червні.[62] 6 травня міністр освіти повідомила, що відмінено екзамени на атестат зрілості з факультативних предметів.[63] Проте незабаром під тиском громадськості це рішення скасували.[64]

Після введення 25 червня обов'язкової самоізоляції осіб, які прибувають до країни з Боснії і Герцеговини, Сербії, Північної Македонії та Косово, це рішення не стосувалось учнів, які прибували до країни, щоб скласти екзамен на атестат зрілості.[65]

Вплив на музику[ред. | ред. код]

2 березня Загребська філармонія опублікувала заяву, що її спільний концерт разом із Міланським філармонічним оркестром під керівництвом Даніеле Гатті, який мав відбутися у концертній залі імені Ватрослава Лисинського 10 березня, скасований у зв'язку з тим, що італійський оркестр мав прибути з одного із найбільш постраждалих від коронавірусної хвороби регіонів Італії, що підвищувало ризик спалаху інфекції у Хорватії.[66]

До списку скасованих або скасованих концертів у зв'язку з епідемією коронавірусу додалися також концерт джазової співачки Весни Писарович у Дом Спортова; та концерти поп-співачки Ніни Бадрич у Новому Саді, Чачаку, Крушеваці і Мариборі.[67]

11 березня оголошено про перенесення церемонії нагородження музичної премії «Порин», яка мала відбутися 27 березня в Центар Замет у Рієці, на невизначений термін.[27]

13 березня сербська поп-співачка Єлена Карлеуша перенесла свій виступ, який мав відбутися у загребському нічному клубі H2O уночі цієї ж доби, за її словами «задля безпеки її шанувальників та з відчуття власної відповідальності».[68]

18 березня скасований Пісенний конкурс Євробачення у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби в Європі. Спочатку планувалось, що представник Хорватії Дамір Кедзо, який мав виступити на цьому музичному конкурсі від країни, виступить на наступному конкурсі Євробачення[69][70][71], проте 23 червня Хорватське радіотелебачення вирішило, що представника Хорватії на пісенний конкурс Євробачення 2021 року оберуть на новому конкурсі у лютому 2021 року.[72]

5 червня 2020 року у рамках свого всесвітнього туру Courage World Tour на Арені Загреб мав відбутися концерт Селін Діон, проте 24 квітня повідомлено, що концерт перенесено на невизначений термін.[73]

Вплив на політику[ред. | ред. код]

Протягом квітня 2020 року в засобах масової інформації поширилися спекуляції, що вибори будуть призначені раніше, ніж планувалося спочатку, через невизначеність, створену все ще не подоланою пандемією коронавірусної хвороби та ситуацією з нею у Хорватії.[74] Хоча на цей час поширення інфекції в країні утримувалось під контролем, проте виникали побоювання, що кількість випадків коронавірусної хвороби знову розпочне різко зростати восени, що буде серйозно перешкоджати проведенню виборів, або й може спричинити скасування виборів.[75]

Вибори до парламенту Хорватії відбулись 5 липня. Явка на них склала 46,85 %, та стала найнижчою після проголошення незалежності Хорватії.[76] Усі партії серйозно критикувалися за відмову від носіння масок та недотримання соціального дистанціювання у своїх передвиборчих штабах[77], у першу чергу переможці виборів — Хорватська демократична співдружність, члени якого після повідомлень про перемогу обіймались і співали разом.[78]

Вплив на релігію[ред. | ред. код]

Архієпископ Загреба Йосип Бозанич підтримав усунення святої води із входів до церков, а також рукостискання під час меси, та рекомендував віруючим отримувати гостію з рук священника, а не безпосередньо до рота. Він також рекомендував віруючим із захворюваннями дихальної системи, відвідували місцевості зі значним поширенням коронавірусної хвороби, контактували з хворими людьми, а також літнім людям і людям із хронічними хворобами не відвідувати богослужіння в церкві.[79]

16 березня єпископ Сисака Владо Кошич звільнив віруючих своєї єпархії від обов'язку відвідувати месу до 1 квітня.[80]

19 березня Хорватська конференція католицьких єпископів повідомила, що з наступного дня всі богослужіння в хорватських церквах будуть закриті для віруючих.[81]

9 квітня, у Великий четвер, управління цивільного захисту дозволило жителям острова Хвар, де не було на той час жодного активного випадку хвороби, провести традиційну хресну ходу, яка відбувається на острові вже п'ять століть, за участю кількох груп лише по 15 осіб. Ці групи проходять через свій населений пункт, а в наступному населеному пункті острова їх змінює інша група учасників хресної ходи, а решта місцевих жителів лише спостерігають за ходою з балконів або дворів будинків.[82][83] 1 липня Братство Єлси, яке організовує цей хресний хід, вручило прем'єр-міністру Пленковичу подячний лист за дозвіл дотриматися їх щорічної традиції.[84]

12 квітня священник з Сиробуї Йосип Делаш під час богослужіння раптово почав словесно ображати журналіста «Далматинського порталу», який прийшов на вечірню службу, після чого на журналіста напав також один з віруючих. Цей священник і раніше вчиняв контроверсійні поступки, зокрема запрошував усіх прихожан на богослужіння у Вербну неділю, проводив меси, незважаючи на попередження єпископату Сплітсько-Макарської архідієцезії, і навіть на поліцейських, які хотіли заборонити одне з його богослужінь незадовго до цього випадку.[85][86] Міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божинович наступного дня повідомив, що за цим випадком порушені три кримінальні справи та одне кримінальне провадження.[87]

Вплив на спорт[ред. | ред. код]

Хорватський футбольний союз 11 березня ухвалив рішення, що всі матчі вищого хорватського дивізіону відбувались без глядачів до 31 березня 2020 року. Це рішення поширюється на всі змагання, які проходять під егідою хорватського футбольного союзу. а також і до всіх матчів змагань під егідою УЄФА, які мають відбутися у Хорватії.[88] Цього ж дня оголошено, що збірна Хорватії з футболу не буде проводити товариські матчі зі збірними Швейцарії та Португалії, заплановані на 26 і 30 березня в Досі, у зв'язку зі спалахом коронавірусної хвороби в Катарі.[89] 12 березня Хорватський футбольний союз ухвалив рішення призупинити всі футбольні турніри в країні до 31 березня.[90] 13 березня Хорватський футбольний союз домовився з головним тренером збірної Хорватії Златко Даличем не проводити матчів збірної під час весняного вікна в міжнародних футбольних турнірах.[91]

13 березня скасовано забіг Wings for Life World Run, який мав відбутися в Задарі.[92]

14 березня Златко Даличу дано припис знаходитись на самоізоляції до 18 березня, такий же припис отримали Хорватського футбольного союзу Давор Шукер, технічний директор союзу Дамір Врбанович, речник Томіслав Пачак та керівник департаменту міжнародних відносин та ліцензування Іванчиця Судац. Усі вони 2 березня перебували на жеребкуванні Ліги націй УЄФА 2020—21 та на конгресі УЄФА в Амстердамі, де вони контактували з президентом Футбольного союзу Сербії Славішею Кокезо, якому пізніше підтвердили позитивний результат аналізу на коронавірус у Клінічному центрі Сербії.[93] Того ж дня Шукер заявив, що він буде підтримуватиме перенесення Євро-2020 на пізніший термін під час відеоконференції УЄФА, яка буде транслюватися з Ньйона.[94] 18 березня всі вищепераовані особи виписані з карантину у зв'язку з відсутністю в них симптомів хвороби.

24 березня збірна Хорватії з футболу пожертвувала 4,2 мільйонів кун на боротьбу з епідемією коронавірусної хвороби.[95] Того ж дня повідомлено, що гравець мадридського «Атлетіко» та хоратської збірної Шиме Врсалько пожертвував 62,5 тисячі євро для лікарні в своєму рідному місті Задар для придбання двох апаратів штучної вентиляції легень.[96]

25 березня зареєстровано перше інфікування хорватського спортсмена коронавірусною хворобою. Ним виявився боксер Тоні Філіпі та його тренер Томо Кадич.[97]

26 березня футбольний клуб «Динамо» (Загреб) звільнив асистентів головного тренера клубу Ненада Б'єлиці, оскільки вони, як і футболісти клубу та сам Б'єлиця, відмовлялися приймати зниження своїх заробітних плат, яке нав'язувало їм керівництво клубу.[98] Футболісти клубу стверджували, що саме по собі зниження зарплат не стало би проблемою, проте перед оголошенням про зменшення зарплат клуб не проводив з ними ніяких переговорів, та не попереджував їх про це.[99] 16 квітня з посади також звільнили й Ненада Б'єлицю.[100]

30 березня воротар клубу «Монако» та колишній воротар збірної Хорватії Данієль Субашич передав 500 тисяч кун лікарням у містах Задар і Спліт.[101] Того ж дня футболіст клубу «Реал Мадрид» та капітан хорватської збірної Лука Модрич пожертвував лікарні міста Задар 100 тисяч євро на придбання рентгенівського апарату.[102]

1 квітня баскетбольний клуб «Цибона» із Загреба вимушений був звільнити усіх своїх працівників, окрім гравців, через неможливість виплатити їм заробітну плату, у тому числі головного тренера Івана Велича.[103] Того ж дня Федерація баскетболу Хорватії вирішила скасувати всі баскетбольні змагання в країні на сезон 2019—2020 років.[104][105] Того ж дня УЄФА вирішила перенести всі міжнародні матчі, заплановані на червень, на невизначений термін, у тому числі товариські ігри збірної Хорватії зі збірними Туреччини та Франції, які планувалось зіграти в Осієку та Ніцці.[106]

9 квітня футбольний клуб «Рієка» підтвердив, що домовився з гравцями та працівниками клубу про скорочення заробітних плат на третину протягом наступних 16 місяців.[107] Того ж дня повідомлено, що інвестор футбольного клубу «Інтер» (Запрешич) Велібор Кврігіч та головний тренер Желько Петрович покинули клуб, залишивши клубу та гравців напризволяще.[108]

21 квітня федерація гандболу Хорватії скасувала всі змагання під своєю егідою.[109]

20 квітня Хорватський футбольний союз вирішив призупинити сезон Першої хорватської футбольної ліги до 16 травня[110], 6 травня футбольний союз вирішив відновити чемпіонат країни в найвищому дивізіоні 30 травня.[111]

У рамках свого тенісного туру Адрія Тур сербський тенісист Новак Джокович прибув до Задара разом з іншими відомими тенісистами. Проте запланований тенісний турнір не відбувся, оскільки 21 червня стало відомо, що болгарський тенісист Григор Димитров інфікувався коронавірусом.[112] Наступного дня хорватський тенісист Борна Чорич також повідомив, що інфікувався коронавірусом, після чого організатори закликали всіх уболівальників та інших осіб, які контактували з хворими теніситами, пройти обстеження на коронавірус.[113] Джокович відмовився проходити випробування в Задарі, проте він пройшов тест у Белграді 23 червня, який виявився позитивним, позитивний результат тесту виявлено також у його дружини Єлени та тренера з фітнесу Марко Панічі.[114][115] Того ж дня підтверджено позитивний тест на коронавірус у ще одого учасника турніру, сербського тенісиста Віктора Троїцького, а також у його вагітної дружини Олександри.[114] Легенда хорватського тенісу Горан Іванишевич, який є тренером Джоковича, також повідомив, що в нього підтверджено позивний тест на коронавірус.[116]

Скасовані сезони[ред. | ред. код]

Зупинені сезони[ред. | ред. код]

Вплив на транспорт[ред. | ред. код]

2 березня о 9:50 за центральноєвропейським часом скасована частина міжнародних авіарейсів до Загреба.[118] Авіакомпанія «Korean Air» також повідомила, що скасовує рейси на лінії Сеул— Загреб (які повинні були розпочатися 31 березня) до 23 квітня.[119]

11 березня, після того, як пором з Анкони увійшов у порт Спліта, паромна лінія Анкона—Спліт була закрита.[120]

13 березня авіакомпанія «Croatia Airlines» повідомила про те, що особи, які протягом останніх 14 днів відвідували низку країн та місцевостей, повинні відбути 14 днів у карантині. До них відносяться Італія, КНР (провінція Хубей), Південна Корея (місто Тегу та район Чхондо) та Німеччина (Гайнсберг в землі Північний Рейн-Вестфалія). Крім того, пасажири, які відвідали такі країни за попередні 14 днів будуть зобов'язані провести 14 днів у самоізоляції: Франція, Швеція, Швейцарія, Іспанія, Німеччина (крім вищезгаданої місцевості країни), Австрія, Велика Британія, Нідерланди, Китай (крім згаданого китайського регіону), Корея (крім згаданого корейського регіону), Японія, Гонконг, Сінгапур, Малайзія, Бахрейн та Словенія (Бела Крайна). Ці особи, які не мали постійного місця реєстрації в Хорватії, або місця, де вони б могли знаходитись на самоізоляції, відправлялись у карантин у відведених для цього місцях, при відмові від карантину особу відправляли назад до країни, звідки вона прибула.[121]

14 березня Хорватія закрила кордон з Боснією і Герцеговиною.[122]

15 березня директор Хорватського інституту охорони здоров'я Крунослав Капак підтвердив, що громадяни Боснії та Герцеговини та Сербії не зобов'язані йти на самоізоляцію після прибуття до Хорватії.[123] Проте пізніше цього ж дня начальник відділу поліції Брод-Посавської жупанії Антун Валич підтвердив, що з минулої ночі пасажири, які в'їжджали до країни з Боснії та Герцеговини, були зобов'язані перебувати в 14-денній самоізоляції.[124]

18 березня повідомлено, що наступного дня будуть закриті 27 прикордонних пунктів перетину кордону зі Словенією.[125]

19 березня, після першого зареєстрованого випадку коронавірусної хвороби в місті, аеропорт Дубровник був закритий.[126] 21 березня призупинено транспортне сполучення зі словенськими регіонами Бела Крайна та Нижня Крайна. Громадянам Хорватії, які працюють у цих регіонах. також заборонили перетинати кордон країни.[127]

22 березня на всій території Хорватії призупинений рух громадського транспорту строком на 30 днів. Призупинення стосується громадського пасажирського транспорту в межах країни (крім послуг таксі), міжнародного громадського пасажирського транспорту, усіх видів міського громадського транспорту, а також усіх інших видів громадського транспорту (зокрема, фунікулеру).[128]

23 березня національний штаб цивільного захисту Хорватії повідомив, що громадянам буде заборонено залишати межі свого населеного пункту, за винятком окремих випадків.[129]

Ксенофобія та расизм[ред. | ред. код]

15 лютого під час матчу Суперліги Хорватії з настільного тенісу, який проводився в Дубровнику між місцевою командою «Лібертас Марінколора» та гостьовою командою «СТК Старр» з Вараждина, на офіційній сторінці Facebook дубровницької команди опубліковано ряд образливих коментарів, спрямованих до китайського гравця команди гостей Тан Жуя, в яких міститься згадка про коронавірус. До нього входив коментар тренера «Лібертас Марінколор» Марко Хабянека, в якому він наказав одному зі своїх гравців (який грав з Таном у наступному матчі) «Побити цей вірус». Згодом коментарі було видалено.[130] Пізніше клуб «Лібертас Марінколор» вибачився та засудив цей вислів.[131]

11 березня автобусу, що їхав з Відня, на прикордонному переході Мацель відмовлено у в'їзді до Хорватії через чотирьох сінгапурських пасажирів, яких попросили повернутися до Відня, незважаючи на наявність у них всіх необхідних документів. Після роз'яснення лікаря на прикордонному переході, що вони повинні провести 14 днів у карантині за власний кошт, вони відмовились від в'їзду в країну. Проте прикордонники після цього попросили водія автобуса також повернутися до Відня, повідомивши його, що він не повинен був впускати сінгапурців до автобуса.[132]

Міжнародна допомога[ред. | ред. код]

Наступні країни та міжнародні організації направили допомогу та кошти уряду Хорватії для допомоги у боротьбі з пандемією:

  • Китайська Народна Республіка — 12 квітня 2020 року до Загреба було доставлено партію у 60 тонн засобів індивідуального захисту.[133]
  • Саудівська Аравія — муфтій Загреба Азіз Ефенді Хасанович підтвердив, що генеральний секретар Світової Мусульманської ліги Мухаммед бін Абдул Карім Ісса пожертвував 300 тисяч доларів США на допомогу країні в боротьбі з епідемією хвороби.[134][135]
  • ОАЕ подарували Хорватії 11,5 тонн засобів індивідуального захисту.[136]
  • ЮНІСЕФ подарував Хорватії 4,4 тонни засобів індивідуального захисту.[137]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ COVID-19 coronavirus pandemic. consilium.europa.eu. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  2. ↑ Veljković, Sandra (26 березня 2020). Oxford: Hrvatska ima najstrože mjere u Europi. Beroš: Pažljivo balansiramo. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  3. ↑ Jarić Dauenhauer, Nenad (7 квітня 2020). Zašto Hrvatskoj ide tako dobro u borbi s koronavirusom?. Index.hr. hr. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. (хор.)
  4. ↑ Stevis-Gridneff, Matina (10 травня 2020). Europe’s Battle-Hardened Nations Show Resilience in Virus Fight. The New York Times. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  5. ↑ N. C. (18 березень 2020). Koronavirusom zaražena 81 osoba! Za građane otvorena linija 113, u kršenju izolacije uhvaćene 132 osobe. rtl.hr (хор.). Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  6. ↑ Omogućena chatbot komunikacija korisnika i Hrvatskog zavoda za javno zdravstvo. Hrvatski zavod za javno zdravstvo (хор.). Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  7. ↑ T. V.; B. A. (14 квітня 2020). Predstavljen Andrija - digitalni asistent u borbi protiv koronavirusa. Hrvatska radiotelevizija (хор.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  8. ↑ Digitalni asistent Andrija. andrija.ai (хор.). Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  9. ↑ Хорватія посилила правила в'їзду для українців. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  10. ↑ Хорватія до вересня продовжила діючі умови в'їзду для українців. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 14 серпня 2020.
  11. ↑ а б в What is Croatia Doing to Prevent the Spreading of the New Coronavirus?. www.total-croatia-news.com (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  12. ↑ New health minister Vili Beros confirmed by Parliament. N1. 31 січня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 21 січня 2020. (англ.)
  13. ↑ Vili Beroš to be proposed as new Minister of Health. Croatian Radio Television. 29 січня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  14. ↑ Parliament confirms Vili Beroš as new Minister of Health. Croatian Radio Television. 31 січня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  15. ↑ Krizni stožer za koronavirus: Sve službe spremne, nadzor granice. Croatian Radio Television. 31 січня 2020. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  16. ↑ Beroš: Croatia's Response to Coronavirus Adequate and Quick. Total Croatia News. 7 лютого 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  17. ↑ EU health ministers reassure public over coronavirus. N1. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  18. ↑ EU health ministers boost preparations to fight new virus. ABC News. 13 лютого 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  19. ↑ Health Minister decides to establish quarantine unit at Zagreb hospital. N1. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  20. ↑ Croatian Citizen from Coronavirus Cruise Liner Quarantined in Zagreb Hospital. 22 лютого 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  21. ↑ Croatia to Take Any Measure Necessary to Prevent Spreading of Coronavirus. Total Croatia News. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  22. ↑ У Хорватії посилили карантин через коронавірус. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
  23. ↑ У столиці Хорватії розгортають тимчасовий шпиталь для хворих на COVID-19. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 листопада 2020.
  24. ↑ У Хорватії заборонять поїздки між регіонами на Різдво. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
  25. ↑ Хорватія посилила правила в'їзду для українців: що змінилося. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
  26. ↑ У Хорватії продовжили обмеження на в'їзд для українців. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  27. ↑ а б Kanić, Petra (11 березня 2020). Popis je sve duži: Zbog korone se odgađa i manifestacija Porin. 24sata (хор.). Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  28. ↑ Krizni stožer za koronavirus uskoro će objaviti što se sve zatvara u Hrvatskoj. Telegram.hr (хор.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  29. ↑ 24 Sata YouTube Channel. youtube.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  30. ↑ Produkcije HNK-a Zagreb od srijede online na YouTube-u. tportal.hr (хор.). 17 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  31. ↑ Croatian National Theatre Ivan pl. Zajc in Rijeka YouTube Channel. youtube.com. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  32. ↑ Cuculić, Kim (20 березня 2020). Virtualnim programima se priključuje i riječki HNK: "Zajc uz vas" - online. Novi List (хор.). Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  33. ↑ "ZAJC UZ VAS" – ONLINE. HNK Zajc (хор.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  34. ↑ Finance Minister reluctant to forecast possible economic downturn due to coronavirus. The Voice of Croatia. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2020. (англ.)
  35. ↑ Dubrovnik braces for blow to local economy. The Voice of Croatia. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 3 серпня 2020. (англ.)
  36. ↑ Hina (15 березня 2020). Hrvatska ograničila cijene brašna, mlijeka, jaja, mesa... Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  37. ↑ Devčić, Matej (15 березня 2020). PLENKOVIĆ 'Broj zaraženih porastao je na 49' BEROŠ 'Raspravlja se o proglašenju karantene u cijeloj državi, ali nećemo trčati pred rudo'. Jutarnji list (хор.). Архів оригіналу за 19 березня 2020.
  38. ↑ Rak Šajn, Jolanda (16 березня 2020). Kreće kontrola cijena: Ovi proizvodi ne smiju imati višu cijenu. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  39. ↑ Plenković: U sljedećim danima obustavit će se rad nekih trgovina, kina, teretana... Večernji list (хор.). 17 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020.
  40. ↑ Croatia postpones tax payments due to coronavirus crisis. Reuters. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  41. ↑ S. A. (18 березня 2020). Zatvara se splitski Le Meridien LAV. Index.hr (хор.).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  42. ↑ Croatia closes most services, shops fighting coronavirus. Reuters. 18 березня 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  43. ↑ Vojković, Goran. Vladine mjere dokazale: Ti ljudi nemaju ni najmanjeg pojma o malim firmama. index.hr. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. (хор.)
  44. ↑ Nove mjere vlade: Otpisi i odgode poreza za tvrtke, naknade za radnike 4000 kuna. index.hr. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. (хор.)
  45. ↑ Hina (9 квітня 2020). Svjetska banka: Hrvatska na putu duboke recesije. Poslovni dnevnik (хор.). Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  46. ↑ Hina (14 квітня 2020). Grozne prognoze MMF-a: Hrvatski BDP past će za golemih 9 posto. Poslovni dnevnik (хор.). Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  47. ↑ Gatarić, Ljubica; Bičak, Snježana; Beti, Ivica; Lepan Šefančić, Suzana (15 квітня 2020). Hrvatsko gospodarstvo 2020. pada od 5 do 9 posto, 2021. će rasti do 4,9 posto. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 28 липня 2020.
  48. ↑ Gatarić, Ljubica (19 квітня 2020). Javni dug skače na 90% i da kriza za tri mjeseca završi. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 10 червня 2020.
  49. ↑ Hina (7 липня 2020). MISLILI STE DA NE MOŽE GORE? Europska komisija predviđa još veći pad hrvatskog gospodarstva! No, nazire se i jedna dobra vijest. Net.hr (хор.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020.
  50. ↑ Matijević, Božena (2 березня 2020). Koronavirus smanjio broj turista i u Zagrebu. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
  51. ↑ Koretić, Dora (11 березня 2020). STIGLA PRVA TURISTIČKA STATISTIKA ZA OŽUJAK U prvih deset dana mjeseca ožujka bilježimo pad dolazaka i noćenja turista u iznosu od čak 30 posto. Jutarnji list (хор.). Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  52. ↑ I. B.; Hina (14 березня 2020). Muzej grada Splita donio odluku: Podrumi Dioklecijanove palače zatvaraju se za posjetitelje. tportal.hr (хор.). Архів оригіналу за 21 червня 2020.
  53. ↑ Gatarić, Ljubica (25 березня 2020). Turizam i ugostiteljstvo u tjednu od 16. do 22. ožujka pali 78%, trgovina se drži na samo 2% pada!. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 18 червня 2020.
  54. ↑ Koretić, Dora (16 квітня 2020). ZA NAŠE NAJVJERNIJE GOSTE NAPRAVIO BI SE SPECIJALNI ZRAČNI KORIDOR: Avionom iz Praga slijetali bi turisti s potvrdom da nisu zaraženi koronavirusom. Jutarnji list (хор.). Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  55. ↑ INICIJATIVA IZ PRAGA PALA NA PLODNO TLO Plenković već odradio razgovor s češkim kolegom, premijeri zadali zadatak ministrima turizma. Jutarnji list (хор.). 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  56. ↑ Hina (13 травня 2020). HTZ objavio podatke za travanj: 99 posto manje turista nego lani. Index.hr (хор.). Процитовано 14 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  57. ↑ Penić, Goran (11 березня 2020). Zbog koronavirusa zatvaraju se škole u Istri, najmlađi učenici će nastavu pratiti preko HRT-a: Vlada priprema i mjere za pomoć poduzetnicima. Slobodna Dalmacija (хор.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  58. ↑ Ilotić Šuvalić, Maša (13 березня 2020). Plenković: Od ponedjeljka se obustavlja nastava u Hrvatskoj. Neće raditi ni vrtići ni fakulteti. Večernji list. Архів оригіналу за 19 березня 2020.
  59. ↑ Šnidarić, Marko; Arslani, Merita (16 березня 2020). Hakeri napali online nastavu u Hrvatskoj! 'Idiotsko ponašanje'. 24sata (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  60. ↑ Vištica, Sanja (16 березня 2020). Divjak: "Imali smo 10 hakerskih napada. Ali ne razmišljamo o produžetku školske godine, stići ćemo sve rokove". Dnevnik.hr (хор.). Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  61. ↑ Kovačević, Lana (1 квітня 2020). Konačna odluka: Esej iz hrvatskog jezika se neće pisati 16. svibnja. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  62. ↑ D. M. (15 квітня 2020). Divjak: Mature će biti, naš cilj je da to bude u lipnju. Hrvatska radiotelevizija (хор.). Архів оригіналу за 29 червня 2020.
  63. ↑ Vuković, Silvija (6 травня 2020). Šokantna odluka: Ministrica Divjak otkazuje izborne predmete mature. Srednja.hr (хор.). Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  64. ↑ Vuković, Silvija (7 травня 2020). Nakon pritiska javnosti, ministrica naglo okrenula ploču: Pišu se svi ispiti mature!. Srednja.hr (хор.). Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  65. ↑ Uz posebne uvjete: Kandidati iz BiH koji polažu državnu maturu u RH mogu prijeći granicu. Večernji list (хор.). 25 червня 2020. Архів оригіналу за 27 червня 2020.
  66. ↑ Pofuk, Branimir (3 березня 2020). Klasična glazba trpi zbog panike i sanitarnog rasizma, otkazan i prvi koncert u Zagrebu. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  67. ↑ Kanić, Petra (11 березня 2020). Popis se nastavlja: Nina Badrić otkazala nadolazeće koncerte. 24sata (хор.). Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  68. ↑ Kanić, Petra (13 березня 2020). Karleuša je otkazala nastup u Zagrebu: Zbog vaše sigurnosti. 24sata (хор.). Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  69. ↑ I. Ra (18 березня 2020). Otkazan je Eurosong. Index.hr (хор.).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  70. ↑ Morić, Danijela-Ana (18 березня 2020). Zbog koronavirusa odgođen i Eurosong, naš predstavnik Kedžo nastupit će sljedeće godine. Tportal.hr (хор.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
  71. ↑ Bosančić, Mislav (18 березня 2020). Kedžo: 'Jedva čekam zapjevati dogodine. Zastrašujuće je sada'. 24sata (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
  72. ↑ Nova Dora 2021. u veljači u Opatiji. Hrvatska radiotelevizija. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020. (хор.)
  73. ↑ Celine Dion’s first Croatia concert postponed. Croatia Week. 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. (англ.)
  74. ↑ Puhovski o nagađanjima kada će biti izbori. vijesti.hrt.hr. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2020. (хор.)
  75. ↑ 'Nema se što čekati': Poznato kad bismo mogli na parlamentarne izbore. tportal.hr. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020. (хор.)
  76. ↑ Rekordno niska izlaznost na izborima, najlošija u povijesti hrvatske demokracije. Index.hr (хор.). 5 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  77. ↑ Sučec, Nikola (5 липня 2020). [FOTO] U stožerima stranaka koronavirus kao da više ne postoji, masku na licu nema ni Joža Manolić, grli se i pleše. Tportal.hr (хор.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  78. ↑ Pogledajte kako to izgleda tijekom koronakrize u HDZ-ovu stožeru: 'Ovako nešto nikad nije viđeno'. rtl.hr (хор.). 5 липня 2020. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  79. ↑ Polšak Palatinuš, Vlatka (11 березня 2020). Stigle preporuke oko koronavirusa s Kaptola: Miče se sveta voda, pričest samo na ruku; nema zabrane misa, ali... tportal.hr (хор.). Архів оригіналу за 3 липня 2020.
  80. ↑ Prerad, Danijel (16 березня 2020). Potvrđen novi slučaj koronavirusa u Sisku. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  81. ↑ Pavičić, Darko (19 березня 2020). Od sutra nema javnih misa za vjernike. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 28 липня 2020.
  82. ↑ Marić Banje, Katarina (9 квітня 2020). Hrvati su opet veći katolici od Pape. Procesija na Plenkovićevom i Beroševom Hvaru dobila je dozvolu. Slobodna Dalmacija (хор.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  83. ↑ PSD (9 квітня 2020). Ovakvi prizori na Hvaru dosad nisu viđeni: pogledajte veliki fotoizvještaj s ovogodišnje procesije 'Za Križen'. Slobodna Dalmacija (хор.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
  84. ↑ Grund, Zdravka (2 липня 2020). Premijeru su na Hvaru uručili zahvalnicu jer ih je pustio da u karanteni organiziraju procesiju. Telegram.hr (хор.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  85. ↑ VIDEO Svećenik iz Splita obrušio se na novinare: 'Neka vas đava nosi, ajte kvragu'. Večernji list (хор.). 12 квітня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  86. ↑ Incident u Splitu: Napadnuta novinarka, crkvenim vratima joj prikliještili ruku. Večernji list (хор.). 12 квітня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  87. ↑ Pavlović, Andrea (13 квітня 2020). Beroš o plaćama u zdravstvu: Svi oni koji su odradili svoj posao će biti plaćeni. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  88. ↑ SVE UTAKMICE PRVE HNL IGRAT ĆE SE BEZ GLEDATELJA Objavljena najnovija odluka HNS-a: Evo na koga se odnosi, koliko će trajati, a stigle su i upute. Sportske novosti (хор.). 11 березня 2020. Архів оригіналу за 12 березня 2020.
  89. ↑ OTKAZAN MEĐUNARODNI TURNIR QATAR AIRWAYS U DOHI. Hrvatski nogometni savez (хор.). 11 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020.
  90. ↑ PREKID SVIH NOGOMETNIH NATJECANJA DO 31. OŽUJKA 2020. Hrvatski nogometni savez (хор.). 12 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  91. ↑ VATRENI BEZ OKUPLJANJA U OŽUJKU. Hrvatski nogometni savez (хор.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  92. ↑ Otkazan ovogodišnji Wings for Life World Run. Antena Zadar (хор.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  93. ↑ Žurić, Ivan (14 березня 2020). Zlatko Dalić i Davor Šuker u samoizolaciji nakon što je koronavirusom zaražen predsjednik Srpskog nogometnog saveza. tportal.hr (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  94. ↑ U utorak konačna odluka odgađa li se Euro, Šuker otkrio za što će dići ruku. Večernji list (хор.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  95. ↑ ZAVRŠETAK DOBROVOLJNE SAMOIZOLACIJE ZA PREDSJEDNIKA I DELEGACIJU SAVEZA. Hrvatski nogometni savez (хор.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020.
  96. ↑ VATRENI ODUŠEVILI DOMOVINU MILIJUNSKOM POMOĆI, ALI JEDAN DIO OSTAT ĆE TAJNA Evo kakav je veliki potez iz vlastitog džepa povukao Šime Vrsaljko. Sportske novosti (хор.). 24 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
  97. ↑ Boksač Toni Filipi postao prvi hrvatski sportaš zaražen koronavirusom. Gol.hr (хор.). 25 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020.
  98. ↑ Hina (26 березня 2020). POTPUNI RASKOL U MAKSIMIRU Nakon prijepora oko plaća u Dinamu ekspresno smijenili cijeli stručni stožer Nenada Bjelice. Sportske novosti (хор.). Архів оригіналу за 27 березня 2020.
  99. ↑ Ničota, Tomo (27 березня 2020). ONI SU ISPALI NAJVEĆI KRIVCI Igrači su ogorčeni uvredama, tvrde da zbog dva razloga nisu pristali na smanjenje, kapetan proživljava najteže dane... Sportske novosti (хор.). Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  100. ↑ Nakon trosatne drame na Maksimiru objavili: Bjelica više nije trener Dinama!. Gol.hr (хор.). 16 квітня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  101. ↑ Gabelić, Tomislav (30 березня 2020). Suba donirao 500.000 kuna: Hvala Bogu da mogu pomoći. 24sata (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  102. ↑ Šarić, Frane (30 березня 2020). Veliko srce Luke Modrića: Zadarskoj bolnici donirao više od 100.000 eura. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020.
  103. ↑ DVOSTRUKI PRVAK EUROPE I PONOS HRVATSKE KOŠARKE OTPUSTIO JE - SVE! Šok podno Tornja: Trener i djelatnici dobili otkaze, nije se moglo intervenirati. Sportske novosti (хор.). 1 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020.
  104. ↑ а б PRESEDAN U HRVATSKOM SPORTU! KOŠARKAŠKI SAVEZ DONIO KONAČNU ODLUKU - NEĆE BITI PRVAKA Prekidaju se sva natjecanja za ovu sezonu!. sportske.jutarnji.hr. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. (хор.)
  105. ↑ Odluka o prekidu svih natjecanja pod ingerencijom HKS-a za sezonu 2019/20. Hrvatski košarkaški savez (хор.). Квітень 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  106. ↑ UEFA ODGODILA SVE LIPANJSKE UTAKMICE REPREZENTACIJA. Hrvatski nogometni savez (хор.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  107. ↑ HNK Rijeka – zahvala. HNK Rijeka (хор.). 9 квітня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  108. ↑ Kovačević, Davor (9 квітня 2020). Virus gasi Inter? Zaprešićani pred kolapsom, trener otišao. 24sata (хор.). Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  109. ↑ Hrvatski rukometni savez poništio sva natjecanja u ovoj sezoni!. Gol.hr (хор.). 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  110. ↑ Hina (20 квітня 2020). HNL se neće nastaviti prije 16. svibnja. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |urlstatus= (довідка)
  111. ↑ NASTAVAK NOGOMETNIH NATJECANJA 30. SVIBNJA. Hrvatski nogometni savez (хор.). 6 травня 2020. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  112. ↑ Carayol, Tumaini (21 червня 2020). Grigor Dimitrov 'so sorry' after testing positive for coronavirus. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  113. ↑ Ramsey, George (22 червня 2020). Tennis event organized by Novak Djokovic under fire as players test positive for coronavirus. CNN. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 23 червня 2020. (англ.)
  114. ↑ а б Viktor Troicki and his pregnant wife have both been diagnosed with COVID-19. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  115. ↑ Novak Djokovic tests positive for Covid-19 amid Adria Tour fallout. The Guardian (англ.). 23 червня 2020. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 24 серпня 2020. (англ.)
  116. ↑ PA Media (26 червня 2020). Novak Djokovic’s coach Goran Ivanisevic tests positive for coronavirus. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. (англ.)
  117. ↑ а б в Conclusions of the ABA League j.t.d. Assembly. aba-liga.com. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 29 травня 2020. (англ.)
  118. ↑ Coronavirus LIVE Updates: 9th Croatia Case Driver from Varazdin. www.total-croatia-news.com. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 28 серпня 2020. (англ.)
  119. ↑ Strah od koronavirusa: Prva kompanija otkazala letove za Zagreb. www.vecernji.hr (хор.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 2 березня 2020.
  120. ↑ Vuković, Slavica; Hina (11 червня 2020). Jutros stigli u Split: Talijani s trajekta Marko Polo prebačeni u karantenu. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  121. ↑ Croatia Airlines: 'Svi koji stižu letom iz ovih država idu odmah u karantenu na 14 dana'. Večernji list (хор.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020.
  122. ↑ Hrvatska zatvorila granične prijelaze s BiH. Večernji list (хор.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  123. ↑ Hina; Ilotić Šuvalić, Maša (15 березня 2020). U Hrvatskoj potvrđeno 46 slučaja zaraze. Zabilježeno je sedam novih slučajeva. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 15 січня 2021.
  124. ↑ Balen, Vedran (15 березня 2020). Ne isplati se ići šopingirati u BiH, na povratku u Hrvatsku morat ćete u samoizolaciju. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 2 липня 2020.
  125. ↑ Borovac, Marina; Veljković, Sandra (18 березня 2020). Zatvara se granica sa Slovenijom. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 15 січня 2021.
  126. ↑ S. A. (19 березня 2020). Dubrovnik zbog zaražene zatvara aerodrom. Osječki stožer traži ograničenje kupovine. Index.hr (хор.).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  127. ↑ Šarić, Frane; Halar, Ivan; Mihaljević, Robert; Pavlović, Andrea (21 березня 2020). Raste broj zaraženih: Danas već potvrđeno 40 novoboljelih, ukupno ih je 168. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 15 січня 2021.
  128. ↑ All public transport services suspended in Croatia. Croatia Week. 21 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. (англ.)
  129. ↑ Who issues passes to move between cities in Croatia?. koronavirus.hr. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. (англ.)
  130. ↑ Shameful Incident in Dubrovnik. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2020. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |lango= (довідка)
  131. ↑ DUBROVAČKI STOLNOTENISKI KLUB LIBERTAS MARINKOLOR 'Najžešće osuđujemo svaki neprimjeren komentar kojim se Tan Ruiwua povezuje s koronavirusom'. Jutarnji Vijesti (хор.). 17 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  132. ↑ Deželić, Vanja (12 березня 2020). Panika na granici! Zbog Singapuraca, hrvatska policija vratila autobus prema Beču: 'To je rasizam'. rtl.hr (хор.). Процитовано 14 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  133. ↑ Veljković, Sandra (12 квітня 2020). Iz Kine stiglo prvih 60 tona zaštitne opreme: Sva roba je certificirana. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  134. ↑ Pavičić, Darko (9 квітня 2020). Muftija Hasanović otkrio tko je šeik koji je dao vrijednu donaciju Hrvatskoj. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
  135. ↑ Hina (9 квітня 2020). Svjetska muslimanska liga donirala Hrvatskoj pomoć protiv koronavirusa. Glas Istre (хор.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
  136. ↑ Rimac Lesički, Ivana (30 березня 2020). Stigla donacija 11,5 tona medicinske opreme od Vlade UAE. Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
  137. ↑ Kovačević, Radmila (30 березня 2020). Iz Kopenhagen stigle četiri tone medicinskih maski, rukavica, odijela... Večernji list (хор.). Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 31 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коронавірусна_хвороба_2019_у_Хорватії&oldid=41359336