Корпан Олександр Богданович — Вікіпедія

Олександр Корпан
Олександр Богданович Корпан
 Капітан
Загальна інформація
Народження 8 вересня 1994(1994-09-08)
м. Севастополь
Смерть 2 березня 2022(2022-03-02) (27 років)
Старокостянтинів, Хмельницька область, Україна
Поховання Підгайці
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Одеський військово-морський ліцей і Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України
CMNS: Корпан Олександр Богданович у Вікісховищі

Олександр Богданович Корпан (8 вересня 1994, м. Севастополь (за іншими даними — смт Кача[1]), Україна — 2 березня 2022, м. Старокостянтинів, Україна) — український військовий льотчик (капітан), командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 299 БрТА ПС ЗС України[2], учасник російсько-української війни, найкращий льотчик ударної авіації за підсумками 2021 року. Герой України (2022).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Корпан народився 8 вересня 1994 року в Севастополі Автономної республіки Крим. Виростав у військовій сім'ї — його батько 32 роки був борттехніком[3].

Вже з 9 класу вступив у Севастопольський військово-морський ліцей, де завершив навчання 2011 року, музичну школу та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. 9 січня 2014 року востаннє приїхав на канікули до рідного Севастополя.

Служив у 299-й бригаді тактичної авіації імені генерала Василя Нікіфорова на посаді командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї цієї бригади[4].

З початком російського вторгнення в Україну на його рахунку було знищено 100 одиниць ворожої техніки.

Загинув 2 березня 2022 року під час виконання бойового польоту, ціною власного життя врятував багато людей чергової ланки та відвів свій літак, який вже загорівся в повітряному просторі від житлових будинків над м. Старокостянтинів. Похований 7 березня 2022 року на кладовищі в м. Підгайці Тернопільського району[5].

Похорон Олександра Корпана

Родина[ред. | ред. код]

Залишилася дружина.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6]
  • пам'ятний нагрудний знак командувача Повітряних Сил Збройних Сил України «Майстерність, честь, відвага» (2016)
  • почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі»
  • медаль «10 років сумлінної служби»

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2022 році в м. Кременчуці вулицю Гастелло перейменували на честь Олександра Корпана[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Підгайцях попрощались з кращим льотчиком ударної авіації Олександром Корпаном. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  2. вчинив, як справжній воїн". 27-річний капітан пішов на смерть, щоб врятувати мирних жителів
  3. Герої України: "Він буде моїми крилами, а я буду його очима" – вдова найкращого льотчика ударної авіації Олександра Корпана
  4. З прапором та чорними хоругвами: у Підгайцях прощаються із Героєм, який загинув у війні [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] // Т1 Новини. — 2022. — 7 березня
  5. Продоус, Л. На Тернопільщині поховали льотчика ударної авіації [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 7 березня.
  6. Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 122/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  7. Плотніцька, М. У Кременчуці назвали вулицю на честь льотчика з Тернопільщини Олександра Корпана // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 16 вересня.

Джерела[ред. | ред. код]