Корсунська угода (1669) — Вікіпедія

Корсунська угода
Тип міжнародний договір
Підписано 12 березня 1669
Підписанти Гетьманщина і Османська імперія

Корсунська угода 1669 — договір, підписаний у м. Корсуні між гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком і османським урядом.

Намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму, і здобути допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої і Московського царства, Дорошенко восени 1669 року уклав союзний договір із Османською імперією. Цей союз був затверджений Генеральною Військовою Радою 10-12 березня 1669 року в Корсуні.

Зміст угоди[ред. | ред. код]

Дорошенко отримав від османського султана Мехмеда IV титул бея українського санджаку[1][2]. На думку історика Наталії Яковенко основою воєнно-політичного союзу стала угода, підписана 18 років тому (у 1651) між Богданом Хмельницьким і османським султаном[3]. За цим старим договором:

  • територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до Путивля;
  • підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно;
  • православна Київська митрополія зберігала автономію у складі константинопольського Патріархату;
  • українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь османської казни;
  • на українських землях османи і татари не мали права споруджувати мечеті та брати ясир;
  • Османська імперія і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з Річчю Посполитою і Московією без згоди гетьмана;
  • султанські грамоти, які стосувалися України, мали писатися турецькою та українською мовами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Эвлия Челеби Книга путешествий. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
  2. Санджакбей — управитель санджака, основної адміністративної одиниці в Османскій імперії (Султанская власть [Архівовано 29 грудня 2011 у Wayback Machine.]).
  3. Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.