Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович — Вікіпедія
Овксе́нтій Васи́льович Корча́к-Чепуркі́вський | |
---|---|
Овксентій Корчак-Чепурківський у випускному альбомі Київського медичного інституту (1924) | |
Народився | 14 (26) лютого 1857 Констянтиноград, Полтавської губернії |
Помер | 27 листопада 1947 (90 років) Київ |
Поховання | Звіринецьке кладовище |
Діяльність | науково-педагогічний працівник |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Членство | НАН України |
Нагороди | |
Овксе́нтій Васи́льович Корча́к-Чепуркі́вський (14 (26) лютого 1857[1], Констянтиноград, Полтавської губернії — 27 листопада 1947, Київ) — визначний український гігієніст і епідеміолог, організатор системи охорони народного здоров'я, міністр УНР, дійсний член Всеукраїнської академії наук, (ВУАН) (1921).
Батько українського демографа Ю. О. Корчак-Чепурківського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив повітову школу та духовну семінарію в 1877 р., вступив на медичний факультет Київського університету, з якого невдовзі за участь у студентських заворушеннях його виключили з університету та вислали з Києва під нагляд поліції. Вищу освіту закінчив у Харкові (1883) на медичному факультеті Харківського університету.
П'ять років він працював земським лікарем у рідній Полтавській губернії. З березня 1889 року служив санітарним лікарем у Херсонському повіті. Тамтешня санітарна організація за прогресивними поглядами своїх працівників по праву вважалася однією з найпередовіших. У 1890 році розпочав працювати у Києві викладачем медичного факультету Київського університету та Київського комерційного інституту. Читав курси залізничної, соціальної, шкільної, фабричної та харчової гігієни. Згодом завідував медико-санітарною частиною на фронті.[2]
З 1903 року він приват-доцент, потім професор гігієни Київського університету. Цим приват-доцентським курсом Корчак-Чепурківський по суті заклав основи соціальної гігієни, гігієни праці та епідеміології в Україні.
В незалежній українській державі, під час Гетьманату, він очолив санітарний департамент Міністерства народного здоров'я і опікування, а також очолив кафедру на медичному факультеті київського університету. Під час Директорії він працював міністром народного здоров'я Української Народної Республіки. В радянський час він організував в Академії наук кафедру охорони народного здоров'я (пізніше перейменовану в кафедру гігієни і санітарії) АН УРСР (1921—1934 роки), основою дослідження якої були статистичні методи. Потім очолив відділ Інституту демографії і санітарної статистики АН УРСР, де працював протягом 1934—1938 років. Він працював також академіком-секретарем відділення Академії наук (1928—1934 роки).
Науковий доробок[ред. | ред. код]
Численні публікації Корчак-Чепурківського присвячені епідемії дифтерії, іншими інфекційним хворобам, санітарії та історії земської медицини. У своїх працях він сформулював закономірність періодичності епідемій дифтерії і положення про антагонізм між епідеміями дифтерії та епідеміями інших дитячих інфекцій, опрацював сучасну номенклатуру хвороб українською мовою.
Він дослідив та статистично довів вплив рівня міграції населення на епідемічний процес при дифтерії, що було на той час особливо актуальним. Навіть часткове проведення розроблених на той час санітарних заходів виявило їх ефективність у зниженні захворюваності й смертності населення.
Його перу належать праці з історії земської медицини, епідеміології та профілактики інфекційних захворювань; праці із санітарної статистики.
Під його головуванням у 1920 році вийшов «Російсько-український медичний словник», в якому максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, в разі відсутності потрібних українських слів, терміни творилися з морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону[3].
Родина[ред. | ред. код]
- дружина — Корчак-Чепурківська Ганна Михайлівна (1857 — 15.08.1933, Київ)[4].
- син — Корчак-Чепурківський Юрій Овксентійович (15.12.1896, Кишинів — 20.08.1967, Київ) — український демограф, дослідник людності, один з фундаторів сучасної української демографії і демографічної статистики.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
28 лютого 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 160 років з дня народження Овксентія Корчак-Чепурківського (1857—1947), гігієніста та епідеміолога.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ю. І. Кундієв . Корчак - Чепурківський Овксентій Васильович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.
- ↑ Як полтавець заснував вищу медичну школу України: міністр УНР Оксентій Корчак-Чепурківський - ipoltavets.com (укр.). 27 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Ніна Литвиненко. Стильові аспекти фахового мовлення // Електронна бібліотека Інституту журналістики. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Актовий запис про смерть № 2537 // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1654. Оп. 1. Спр. 897. Арк. 99, 99зв.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
Джерела і література[ред. | ред. код]
- Карпенко Г. В., Дійсний член Академії наук УРСР Овксентій Васильович Корчак-Чепурківский, «Вісник Акад. наук УРСР, Київ», 1947, № 3; Палладін, [и др.], Овксентій Васильович Корчак-Чепурківский, тамож, 1947, № 7.
- В. С. Стешенко. Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 197. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Encyclopedia of Ukraine. (Editor-in-Chief: V.Kubijovyč / D.H.Struk). Univ. of Toronto Press: Toronto-Buffalo-London, 1984—1993. — Vol. 2, p. 606.
Посилання[ред. | ред. код]
- Зародження санітарно-епідеміологічною служби України. Час. Події. Люди. [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія Кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни КНМУ
- Історія охорони здоров'я в Україні
- Українські вчені з Констянтинограду/Краснограду [Архівовано 17 листопада 2004 у Wayback Machine.]
- Відшукання курортних місць по Дніпру. Ліски
|