Космічний центр імені Джона Стенніса — Вікіпедія

Космічний центр імені Джона Стенніса
Дата створення / заснування	1961
Офіційна назва	англ. John C. Stennis Space Center (20 травня 1988)[1]
Коротка назва	SSC[1]
Названо на честь	Джон Стенніс
Країна	США[2]
Адміністративна одиниця	Міссісіпі
Батьківська організація	Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
Розташування штаб-квартири	Генкок
Кількість підписників у соціальних мережах	127 175
Офіційний сайт​(англ.)
Космічний центр імені Джона Стенніса у Вікісховищі

Координати: 30°21′45″ пн. ш. 89°36′00″ зх. д. / 30.36276666669477819° пн. ш. 89.6002000000277831759° зх. д. / 30.36276666669477819; -89.6002000000277831759

Космічний центр імені Джона Стенніса - найбільший випробувальний центр ракетних двигунів НАСА. Розташований в окрузі Генкок, штат Міссісіпі біля кордону з Луізіаною.

Центр має в своєму розпорядженні кілька випробувальних стендів:

A-1

Стенд A-1 спочатку призначався для двигунів другого ступеня ракети «Сатурн-5». Допускає динамічне навантаження до 7562 кН^[3].

A-2

Стенд A-2 призначений для вогневих випробувань маршового двигуна транспортної системи «Спейс Шаттл». Допускає динамічне навантаження до 4893 кН^[4].

A-3

НАСА оголосила про початок будівництва стенду A-3 Він призначений для випробувань двигуна J-2X в умовах вакууму. Також стенд A-3 може бути використаний для випробувань в нормальних умовах^[5].

B-1/B-2

Стенд B-1/B-2 має подвійне кріплення і призначений для випробувань двигуна ракети «Дельта IV»^[6]. Допускає динамічне навантаження до 48 930 кН^[7].

Комплекс E

Комплекс E призначений для випробувань невеликих двигунів і їх компонентів.

Примітки[ред. | ред. код]