Костанайська область — Вікіпедія

Костанайська область

(каз. Қостанай облысы)

Герб
Адм. центр Костанай
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Північноказахстанська область, Акмолинська область, Карагандинська область, Актюбінська область, Оренбурзька область, Челябінська область, Курганська область ?
Номерний знак W, P і 10
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▲ 880 889 (2014) [1] (5,1%. 7-е)
 - густота 4,49 осіб/км² (11-е місце)
Етнікон росіяни — 40,7 %;
казахи — 35,9 %;
українці — 11,5 %;
німці — 3,8 %[2]
Площа
 - повна 196 001 км² (7,2%. 6-е місце)
Часовий пояс UTC+6 і Asia/Qostanayd[3]
Дата заснування 29 липня 1936
Акім Нурали Садуакасов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-39

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Костанайська область

Костана́йська о́бласть — область у складі Казахстану. Розташована в північній частині Казахстану. Площа 195,9 тисяч км². Населення 886 300 чоловік (2009): казахи, росіяни, українці та інші. Міського населення 35 %. Має 4 міста. Центр — місто Костанай.

Область утворена 29 липня 1936 року. В червні 1988 року до її складу відійшли Амангельдинський, Амантогайський, Аркалицький, Джангельдинський і Октябрський райони колишньої Тургайської області.

Географія і клімат[ред. | ред. код]

Територія області характеризується відносно рівнинним рельєфом. Північну частину займають південно-східна околиця Західно-Сибірської низовини, на південь від неї розташовується Тургайське плато; на заході області — хвиляста рівнина Зауральського плато, а на південному заході відроги Сариарки.

Головні річки: Тобол і Тургай. Багато озер. Ґрунти чорноземні, каштанові, буроземні. Область багата лісами.

Корисні копалини: залізна руда, боксити, титан, свинець, нікель, буре вугілля, мірабіліт, кухонна сіль.

Клімат різко континентальний і украй посушливий. Зима тривала, морозна, з сильними вітрами і завірюхами, літо спекотне, сухе. Пересічна температура січня −18, −17°C, липня +19— +24 °C. Річна кількість опадів 250—300 мм на півночі області і 240—280 мм на півдні. Вегетаційний період 150—175 діб на півночі і 180 діб на півдні.

Економіка[ред. | ред. код]

Провідна галузь промисловості — гірничодобувна (Соколовсько-Сарбайський і Джетигаринський гірничозбагачувальні комбінати, Тургайські бокситові рудники). Механічні заводи. Підприємства легкої і харчової промисловості (швейна фабрика, шкірно-взутєвий комбінат, м'ясокомбінати, борошномельні, масробні та хлібні заводи). В Кустанаї працюють завод штучного волокна, комбінат залізобетонних виробів.

Вирощуюють зернові (пшеницю, ячмінь, просо), технічні (соняшник), овочево-баштанні. Тваринництво м'ясо-молочне; на півдні м'ясововнове.

Довжина залізниць 1 000 км. Розвинутий автомобільний транспорт.

Населення[ред. | ред. код]

На території Костанайської області проживає понад сто національностей і народностей. За станом на 1 жовтня 2010 року населення області становило 882 018 чол.[4] За переписом населення 2009 року частка росіян становила — 42,98 %, казахів — 37,14 %, українців — 9,58 %, німців — 3,16 %, татар 1,92 %, білорусів 1,71 % інших національностей — 3,51 %. Щільність населення — 4,5 осіб на один квадратний кілометр. Найбільш щільно населені міста Костанай, Рудний і Лісаковськ, найменш — південні райони області, щільність у яких становить від 0,4 до 0,8 осіб на один квадратний км.

Зміна чисельності населення[5][6]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 919 558 ▼913 435 ▼907 396 ▼903 178 ▼900 333 ▼894 192
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▼886 328 ▼883 365 ▼881 605 ▼879 579 ▲880 109
Етнічний склад населення області
(в сучасних межах[7]):[2][8]
Чисельність,
1989 р.[7]		 %[7] Чисельність,
1999 р.		 % Чисельність,
2010 р.		 %
загалом 1223844 100,00 % 1017729 100,00 % 886284 100,00 %
Росіяни 535100 43,72 % 430242 42,27 % 360976 40,73 %
Казахи 279787 22,86 % 314801 30,93 % 317762 35,85 %
Українці 178140 14,56 % 130449 12,82 % 102070 11,52 %
Німці 110440 9,02 % 57410 5,64 % 33421 3,77 %
Білоруси 35404 2,89 % 25018 2,46 % 19367 2,19 %
Татари 27812 2,27 % 20070 1,97 % 16706 1,88 %
Башкири 10178 0,83 % 5435 0,53 % 4602 0,52 %
Корейці 4085 0,33 % 4160 0,41 % 3998 0,45 %
Азербайджанці 4570 0,37 % 3619 0,36 % 3718 0,42 %
Молдовани 4807 0,39 % 3302 0,32 % 2928 0,33 %
Чеченці 2955 0,24 % 2167 0,21 % 2405 0,27 %
Мордва 4433 0,36 % 2852 0,28 % 1962 0,22 %
Удмурти 3336 0,27 % 2309 0,23 % 1875 0,21 %
Вірмени 1765 0,14 % 1938 0,19 % 1907 0,22 %
Поляки 2853 0,23 % 2357 0,23 % 1845 0,21 %
Чуваші 3132 0,26 % 1949 0,19 % 1437 0,16 %
Інгуші 1325 0,11 % 1114 0,11 % 1065 0,12 %
інші 13722 1,12 % 8537 0,84 % 8240 0,93 %

Національний склад населення області у розрізі адміністративних одиниць станом на 2010 рік (%):

населення росіяни казахи українці німці татари
Алтинсаринський район 15 141 36,2 33,8 16,0 6,3 1,2
Амангельдинський район 16 894 1,0 97,8 0,3 0,0 0,2
Аулієкольський район 47 554 26,6 51,7 10,0 4,1 1,8
Денисовський район 21 626 34,8 30,0 18,1 6,9 1,7
Джангельдинський район 15 860 0,4 99,0 0,0 0,1 0,3
Житікаринський район 51 089 37,3 40,2 11,0 3,2 2,5
Камистинський район 15 525 21,1 50,4 16,5 2,2 1,2
Карабалицький район 34 596 39,7 29,4 15,3 6,1 2,4
Карасуський район 29 327 36,4 32,1 13,8 4,4 2,0
Костанайський район 68 737 40,9 34,2 11,1 5,5 1,6
Мендикаринський район 31 433 41,2 39,7 8,2 4,4 1,2
Наурзумський район 13 037 14,0 68,6 7,1 1,4 1,9
Сарикольський район 24 213 33,8 33,9 21,4 2,9 0,8
Тарановський район 27 524 37,2 27,3 16,5 10,1 1,6
Узункольський район 25 264 42,1 41,0 9,7 1,7 1,0
Федоровський район 28 049 35,3 16,8 28,4 8,3 1,9
Аркалицька м.а. 40 813 14,4 73,6 3,6 0,5 2,2
Костанайська м.а. 212 617 50,6 28,0 10,0 2,8 2,1
Лісаковська м.а. 41 806 47,6 24,2 16,2 5,7 1,4
Рудненська м.а. 125 179 58,3 20,7 10,1 2,8 2,7

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

№ Район, міські адміністрації Площа,
км²[9] 		Населення,
осіб (2009) 		Центр Сільські
округи 		Сільські
адміністрації 		Міські
адміністрації 		Селищні
адміністрації 		Населені
пункти
1 Алтинсаринський район 5448 15688 Убаганське 8 1 - - 25
2 Амангельдинський район 22510 17660 Амангельди 10 - - - 30
3 Аулієкольський район 11104 47538 Аулієколь 11 3 - 1 33
4 Район Беїмбета Майліна 7610 29355 Айєт 8 - - 1 34
5 Денисовський район 6769 21912 Денисовка 10 2 - - 27
6 Джангельдинський район 37596 15690 Торгай 7 5 - - 22
7 Житікаринський район 7312 50441 Житікара 9 2 1 - 18
8 Камистинський район 12056 15807 Камисти 6 3 - - 17
9 Карабалицький район 6862 31399 Карабалик 10 2 - 1 44
10 Карасуський район 12782 29238 Карасу 13 - - - 41
11 Костанайський район 7447 67512 Тобил 14 - - 1 52
12 Мендикаринський район 6618 32016 Боровський 11 - - - 39
13 Наурзумський район 15198 13180 Караменди 8 - - - 11
14 Сарикольський район 6116 24785 Сариколь 6 5 - 1 26
15 Узункольський район 7157 25480 Узунколь 9 2 - - 32
16 Федоровський район 7210 28348 Федоровка 13 - - - 49
1 Аркалицька м.а. 15887 40876 Аркалик 10 2 - - 19
2 Костанайська м.а. 281 214961 Костанай - - - - 1
3 Лисаковська м.а. 145 40704 Лисаковськ - - - 1 3
4 Рудненська м.а. 193 122980 Рудний - - - 2 4

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Костанай 222 816 214 961
2 Рудний 109 515 109 659
3 Лисаковськ 35 161 36 622
4 Житікара 36 359 33 587
5 Аркалик 45 736 28 169
6 Тобил 20 117 22 908
7 Аулієколь 11 552 11 692
8 Качар 10 731 11 357
9 Карабалик 11 768 11 080

Освіта[ред. | ред. код]

Педагогічний інститут, 8 середніх спеціальних навчальних закладів.

Культура[ред. | ред. код]

Драматичний театр, краєзнавчий та геологічний музей.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Кумисолікувальний санаторій (с-ще Боровський).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. ↑ а б Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
  3. ↑ https://data.iana.org/time-zones/tzdb-2021e/asia
  4. ↑ Чисельність населення Казахстану по областях, містах і районах (2010). Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 17 квітня 2019.
  5. ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 29 січня 2013.
  6. ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з квітня 2019] (казах.), (рос.)
  7. ↑ а б в У сучасних межах Костанайської області, включаючи колишню Тургайську область
  8. ↑ Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Архів [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1) [Архівовано 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 15 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костанайська область
Області
Міські адміністрації
Міста обласного підпорядкування:
Райони:
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костанайська_область&oldid=39192811