Костенюк Олександра Костянтинівна — Вікіпедія

Олександра Костенюк
Костенюк Олександра Костянтинівна
Костенюк Олександра Костянтинівна
Країна Росія Росія
Швейцарія Швейцарія (з 2024)[1]
Народження 23 квітня 1984(1984-04-23) (39 років)
Перм
Титул Дванадцята чемпіонка світу з шахів серед жінок (2008—2010)
Гросмейстер (2004)
Гросмейстер (1998) серед жінок
Рейтинг ФІДЕ 2482 (№ 17 у жіночому рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)[2]
Піковий
рейтинг 		2561(4-те місце, січень-лютий 2018 року)  — 3-є місце (2540, квітень 2006 року)
Нагороди та відзнаки
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костенюк.

Олександра Костянтинівна Костенюк (23 квітня 1984(19840423), Перм) — швейцарська[1] та російська шахістка, гросмейстер (2004), дванадцята чемпіонка світу з шахів (з вересня 2008 по грудень 2010 року). Чемпіонка Європи (2004). Чемпіонка Швейцарії (2011).

У складі збірної Росії — триразова переможниця Шахових олімпіад (2010, 2012, 2014), чотириразова переможниця командних чемпіонатів Європи (2009, 2011, 2013 та 2015).

Її рейтинг станом на березень 2020 року — 2482 (17-те місце у світі, 4-те — серед шахісток Росії).

Біографія[ред. | ред. код]

Олександра Костенюк у дитинстві

Народилася в Пермі, 1985 року разом з батьками переїхала до Москви, а в сім років стала чемпіонкою столиці. В 2003 році закінчила Російський державний університет фізичної культури, спорту та туризму. 2011 року вступила на 1-й курс магістратури Московської державної академії фізичної культури за основною освітньою програмою «Концепції та технології інтелектуальних ігор».

Разом з батьком написала книгу про своє становлення «Як стати гросмейстером у 14 років». Книга вийшла російською, англійською та іспанською мовами.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько, заслужений тренер Росії[3] Костянтин Костенюк, є її тренером. Є молодша сестра Оксана, теж шахістка.

Олександра Костенюк перебувала у шлюбі з уродженцем Швейцарії, який має колумбійські корені Дієго Гарсесом, який старший за неї на 25 років. Зараз чоловік є менеджером шахістки. 22 квітня 2007 у них народилася дочка Франческа-Марія, названа так на честь бабусі чоловіка.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Навчилася грати в шахи у віці п'яти років завдяки своєму батькові.

Віце-чемпіонка світу з шахів серед жінок в 2001. Чемпіонка Європи з шахів серед жінок 2004 року (Дрезден, Німеччина). Чемпіонка Росії 2005 року з шахів серед жінок. У серпні 2006 року Олександра стала першою чемпіонкою світу з шахів Фішера, перемігши Елізабет Петц 5½-2½. Успішно захистила свій титул в 2008 році, Здобувши перемогу над Катериною Лагно 2½-1½. Найвищим досягненням у кар'єрі Олександри є завоювання титулу чемпіонки світу з шахів. Це відбулось 18 вересня 2008 на турнірі в Нальчику, Де вона перемогла китаянку Хоу Іфань з рахунком 2½-1½.

Олександра Костенюк, 2002 рік

У листопаді 2004 Олександра Костенюк стала 10-ю жінкою в історії шахів, яка досягнула звання міжнародного гросмейстера серед чоловіків. До цього вона вже в 14 років здобула звання гросмейстера серед жінок (однією з наймолодших у світі) та міжнародного майстра.

Девіз Олександри: «Шахи — це здорово» та «Краса і розум нероздільні». Керуючись ними, вона просуває шахи, бувши до того ж моделлю та «послом шахів», намагаючись запалити інтерес до цієї гри у всьому світі. 2006 року її фотографії з'явилися в чоловічому журналі «Пентхаус»[4]. Зіграла одну з головних ролей у фільмі Станіслава Говорухіна «Благословіть жінку». Є автором книг «Як стати гросмейстером в 14 років», «Грайте в шахи разом з Олександрою Костенюк» і «Щоденники шахової королеви». Олександрі належить подкаст «Chess is Cool», який інформує користувачів про її життя та поточні шахові події. Шахістка позитивно ставиться до спортивної діяльності, регулярно бігає кроси й бере участь у марафонах.

2015[ред. | ред. код]

У жовтні 2015 року з результатом 5½ очка з 11 можливих (+2-2=7) розділила 6-7 місця на першому етапі серії гран-прі ФІДЕ, що проходив у Монте-Карло (Монако).[5]

У листопаді 2015 року в складі збірної Росії стала переможницею командного чемпіонату Європи, що проходив у Рейк'явіку. Крім того, набравши 5½ очка з 8 можливих (турнірний перфоманс — 2604 очка), Олександра посіла 3 місце серед шахісток, які виступали на першій шахівниці.[6].

У грудні, набравши 4½ очок з 9 можливих (+3-3=3), посіла 58 місце (4 місце серед жінок) на опен-турнірі «Qatar Masters Open 2015»[7].

2016[ред. | ред. код]

На початку січня Костенюк посіла 10 місце (1 — серед жінок) на опен-турнірі зі швидких шахів «25-й Меморіал Пауля Кереса», що проходив у Таллінні. Її результат — 8 очок з 11 можливих (+7-2=2)[8][9].

У лютому 2016 року з результатом 6 очок з 11 можливих (+4-2=5) посіла 58 місце (8 серед жінок) на 15-у міжнародному турнірі, що проходив у Гібралтарі[10].

У квітні 2016 року набравши 6½ очок (+4-2=5), Олександра Костенюк посіла 2 місце на третьому етапі гран-прі ФІДЕ серед жінок 2015/2016, що проходив у Батумі[11].

2019[ред. | ред. код]

У березні 2019 року Олександра Костенюк у складі збірної Росії посіла 2-ге місце на командному чемпіонаті світу, що проходив в Астані[12]. Крім того, набравши 71,4 % можливих очок, росіянка посіла 1-ше місце серед шахісток, які виступали на другій шахівниці[13].

У червні 2019 року взяла участь у турнірі претенденток, переможниця якого отримувала право зіграти у матчі на першість світу з чинною чемпіонкою Цзюй Веньцзюнь (Китай). Набравши 6 очок з 14 можливих (+3-5=6), Олександра посіла 7 місце поступившись 3½ очками переможниці турніру співвітчизниці Олександрі Горячкіній[14].

У вересні 2019 року набравши 4½ очки з 11 можливих (+2-4=5) Костенюк разом з Аліною Кашлінською розділила 8-9 місця на 1-му етапі гран-прі ФІДЕ серед жінок 2019/2020, що проходив у Сколково[15].

У грудні 2019 року стала переможницею 2-го етапу гран-прі ФІДЕ серед жінок 2019/2020, що проходив у Монако. Набравши 7 очок з 11 можливих (+5-2=4), Олександра випередила за додатковими показниками Гампі Конеру та Олександру Горячкіну[16].

Наприкінці грудня 2019 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, росіянка посіла:
 — 16-те місце у турнірі зі швидких шахів, набравши 8 очок з 12 можливих (+7-3=2)[17],
 — 5-те місце у турнірі з блискавичних шахів, набравши 11½ очок з 17 можливих (+9-3=5)[18].

2020[ред. | ред. код]

У лютому 2020 року з результатом 5 очок з 9 можливих (+4-3=2) Костенюк розділила з Марією Музичук 3-4 місця на турнірі «2020 Cairns Cup» з призовим фондом у 180 тис.доларів, що проходив у Сент-Луїсі[19].

У березні 2020 року, набравши 4 очки з 11 можливих (+2-5=4), росіянка разом з Марі Себаг розділила останні 11—12 місця на 3-му етапі гран-прі ФІДЕ серед жінок 2019/2020, що проходив у Лозанні[20].

2022[ред. | ред. код]

30 грудня 2022 року стало відомо, що з 1 січня 2024 року Костенюк виступатиме за Швейцарію[21].

Політичні погляди[ред. | ред. код]

Член партії «Єдина Росія» з 2009 року.[22].

На початку березня 2022 року виступила проти російське вторгнення в Україну, підписавши разом з 43 іншими російськими шахістами відкритий лист Путіну[23].

Нагороди[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Як стати гросмейстером в 14 років. Москва, 2001. 202, [2] з., [16] л. мул. ISBN 5-89069-053-1.
  • Як навчити шахів: дошкільний шаховий підручник/Олександра Костенюк, Наталія Костенюк. Москва: Russian Chess House, 2008. 142 с. ISBN 978-5-94693-085-7.
  • Щоденники шахової королеви. Москва, 2009. ISBN 978-5-91148-012-7.

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[25]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Russian GM Alexandra Kosteniuk switches Federation and will play for Switzerland in 2024 (англ.)
  2. ↑ Дані з картки на сайті ФІДЕ. Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
  3. ↑ Наказ про присудження почесного спортивного звання «Заслужений тренер Росіи» № 9-нг від 9 лютого 2010 р. [Архівовано 18 лютого 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Андрій Александров (18 мая 2006). Гросмейстер знялась у стилі Penthouse (рос.). Utro.ru. Архів оригіналу за 19 грудня 2009. Процитовано 23 грудня 2013.
  5. ↑ Hou Yifan wins Monaco by two points [Архівовано 9 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Etcc 2015 — Women section [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  7. ↑ Standings after the round 9 [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  8. ↑ 25th Keres Memorial — ACP Open. Standings after the round 11 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ Буква «К» — по-прежнему главная в шахматах [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  10. ↑ Tradewise Gibraltar Chess Festival 2016 — Masters. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
  11. ↑ Valentina Gunina takes lead in Grand Prix [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  12. ↑ World Team Ch: England take silver, China take bronze. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
  13. ↑ The best player per board: according percent. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
  14. ↑ R14:Women's Candidates: The Muzychuk sisters end on a high note. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 16 вересня 2019.
  15. ↑ Humpy Koneru wins Women's Grand Prix Skolkovo. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
  16. ↑ Alexandra Kosteniuk wins Monaco GP. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  17. ↑ King Salman World Rapid Championship 2019 Women
  18. ↑ King Salman World Blitz Championship 2019 Women
  19. ↑ Humpy Koneru wins second edition of the Cairns Cup. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  20. ↑ Lausanne GP: Dzagnidze takes first place on tiebreaks. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  21. ↑ GM Alexandra Kosteniuk spielt ab 2024 für die Schweiz - SSB. www.swisschess.ch. Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
  22. ↑ Чемпіонка світу Костенюк вступила в партію "Єдина Росія" (рос.). Championat.com. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 23 грудня 2013. Процитовано 23 грудня 2013.
  23. ↑ Защита Путина. Как политика расколола российское шахматное сообщество. The Insider. 26 січня 2023. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  24. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 25 жовтня 2014 року № 680 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації» [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  25. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]

Олександра Костенюк
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Олександра Костенюк у Вікісховищі?
Костенюк Олександра Костянтинівна
Попередня
Сюй Юйхуа 		Чемпіонка світу з шахів
2008—2010 		Наступна
Хоу Іфань
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костенюк_Олександра_Костянтинівна&oldid=40871988