Костюшко Олександр Миколайович — Вікіпедія

Костюшко Олександр Миколайович;
	Сержант
Загальна інформація
Народження	21 квітня 1974; Миколаїв
Смерть	13 липня 2014 (40 років); Поріччя, Луганська область
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОДШБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої на українсько-російському кордоні 2014;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костюшко.

Олекса́ндр Микола́йович Костю́шко (21 квітня 1974, Миколаїв — 13 липня 2014, Поріччя, Луганська область) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1972 року в місті Миколаїв. 1991 року закінчив миколаївську ЗОШ № 54, навчався в СПТУ № 25 при суднобудівному заводі «Океан», опанував спеціальність тесляра-будівельника, по тому — електромонтера та електрозварювальника. Працював за фахом на заводі. Протягом 1992—1994 років — строкова служба в ракетних військах ЗСУ у Хмельницькому. Після демобілізації продовжив працю на заводі «Океан», електромонтер автоматичних та напівавтоматичних машин 4-го розряду. Після смерті батька турбувався про маму Надію Андріївну.

В березні 2014-го став до лав українських збройних сил. Від 23 квітня — номер обслуги, 79-та окрема аеромобільна бригада. Перебував під Мелітополем, Куйбишевим, Амвросіївкою, Дяковим, Свердловськом, Краснопартизанськом і Ізвариним. 13 липня близько 8-ї ранку бойовики обстрілюють з протитанкової керованої ракети та мінометів український блокпост поблизу селища Поріччя (Краснодонський район); зазнав смертельного поранення у голову. Тоді ж загинув старший сержант Єрошенко Сергій Миколайович.

Неодружений, вдома лишилася старенька мати.

16 липня 2014-го похований на кладовищі міста Миколаїв.

Нагороди[ред. | ред. код]

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2014 на фасаді миколаївської школи № 54, де вчився загиблий воїн, відкрили меморіальну дошку^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ В Николаевской области 11 героям АТО в школах открыты мемориальные доски, еще трем школам присвоят имена героев Новости Николаева (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

Указ Президента [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Костюшко Олександр Миколайович [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Український Меморіал [Архівовано 4 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Назавжди лишився вірним присязі [Архівовано 4 грудня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] В Николаевской области 11 героям АТО в школах открыты мемориальные доски, еще трем школам присвоят имена героев Новости Николаева (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.

[1]