French
DeutschКостянтинівка (Краснокутська селищна громада) — Вікіпедія
| село Костянтинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Краснокутська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020090020018415 |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Грузьке, Вища Слобода, Вища Грузька |
| Населення | ▼ 1274 (01.01.2017)[1] |
| Площа | 6,12 км² |
| Густота населення | 328,760 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62042 |
| Телефонний код | +380 5756 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′58″ пн. ш. 35°06′42″ сх. д. / 49.94944° пн. ш. 35.11167° сх. д.Координати: 49°56′58″ пн. ш. 35°06′42″ сх. д. / 49.94944° пн. ш. 35.11167° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Коломак |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62042, смт Костянтинівка, вул. Центральна, 91 |
| Карта | |
  Костянтинівка | |
 Костянтинівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Костянтинівка — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Статус селища міського типу — з 1975 року. Статус села з 2021 року.
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Селище міського типу Костянтинівка знаходиться на річці Грузька (притока річки Мерла), вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Кам'яно-Хутірське, нижче за течією примикає село Слобідка. На річці кілька великих загат. Через селище проходить автомобільна дорога Т 2106.
Назва[ред. | ред. код]
Згідно з «Історією міст і сіл України», виданою в 1967 р. назва Костянтинівка з'явилась в 1780 році. Саме тоді в майбутнього царя Павла І народився син Костянтин і на честь престолонаступника в тодішній Російській імперії було перейменовано багато населених пунктів. Слобода Верхня Грузька отримала тоді назву Костянтинівка.
В ім'я його честі за вказівкою брата Олександра І в 1810 році в селі була збудована велика церква за новою школою перед великим шкільним стадіоном.
Історія[ред. | ред. код]
Селище засноване як хутір Грузьке на початку 18 століття.
Перша дерев'яна церква була побудована в 1730 році. Історичні документи свідчать і про те, що в Краснокутське комісарство входила Костянтинівка за кількістю 12 дворів, і що Костянтинівка розташована «…между долинами грузкими…». Жителів, що проживали в селі називали по-різному. Наприклад, українців - військових називали(черкасами), кріпаків просто селяни. В селі проживало в 1773 році 683 жителя. З них 666 українців(черкас), 12 військових, 5 духовних. Переважну більшість переселенців складали українці(черкаси), які прийшли із-за Дніпра в середині 17 століття та на початку 18 ст., коли йшло переселення людей, які тікали з-під жорстокого нелюдського гніту польських феодалів.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Богодухівського повіту Харківської губернії мешкало 1098 осіб (496 чоловіків та 602 жінки), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, винокурний, селітряний і цегельний заводи[2].
У 1882 році маєток, землі поміщиці Веселовської, що в селі Костянтинівка перейшли до капіталіста Берга. На придбаних землях Берг створив Кам'яно-Хутірську, Ковалівську та В'язівську економії, які пізніше об'єдналися у велику Костянтинівську економію.
У 1884 році тут було збудовано цукровий завод. В перші роки за добу тут перероблялося до 36250 пудів буряку.
З 1882 року в економії працював млин, який давав продукцію на 14 тисяч рублів.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Краснокутської волості, мешкало 1203 особи, налічувалось 235 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, поштова станція, відбувався щорічний ярмарок[3]. За версту — паровий млин. За версту — винокурний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1745 осіб (832 чоловічої статі та 913 — жіночої), з яких 1734 — православної віри[4].
Під час громадянської війни на околицях Костянтинівки діяв партизанський загін. Його очолював голова волревкому Ф. Божко. Загін складався з робітників цукрозаводу та економії. Саме в цей час у Костянтинівку вступив Ананьївський червоний полк, сформований із партизанських загонів на Одещині. Полк відступав з півдня під натиском денікінців і заміняв оборону на північно-західній околиці селища. Тут і стався нерівний бій. Майже весь полк було знищено. Пізніше на честь Ананьївського полку було названо цукрозавод і радгосп (Ананьївка) у Костянтинівці. Так розповідав учитель-краєзнавець з села Костянтинівки М. А. Кулачок.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 223 жителі селища[5].
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, увійшло до складу Богодухівського району[7].
Персоналії[ред. | ред. код]
- Гащенко Павло Петрович (? - 1933) — визначний кобзар і лірник «харківської школи».
- Щербань Євген Олександрович (1946—1996) — український бізнесмен, політик, член Виконкому Ліберальної партії України, народний депутат України 2-го скликання.
- Султанський Павло Олександрович — український дипломат[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 746)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-249. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Костянтинівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Костянтинівка [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- http://holodomor-era.history.org.ua/item/0002314
 | Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||||
|
