Кос (герб) — Вікіпедія
Кос | |
---|---|
Деталі | |
Перша згадка | 1230 |
Роди | Кос |
Кос (пол. Kos, Koś, Koss) — прусський родовий шляхетський герб, західноєвропейського походження. Використовують близько 20 сімей, в основному у Пруссії, Мазовії та Литві.
Опис[ред. | ред. код]
На срібному полі три червоні скоси. Над геральдичним шоломом, у короні — три страусині пера.
Згадки[ред. | ред. код]
Герб згадується у Каспра Несецького, Даховського (пол. Herby szlachty Prus Królewskich), Островського (пол. Księga herbowa rodów polskich) та Хжанського (пол. Tablice odmian)
Рід Кос[ред. | ред. код]
Найвідомішим представником цього гербу був рід Кос фон дер Амсел з Королівської Пруссії і землі Хелмінської. За Даховським, рід походить з Італії, звідки переселився до Пруссії через Чехію у 1230.
В іншому рукописі, цей ж автор однак доводить, що цей рід походить із старої німецької шляхти фон дер Амсел (нім. Kos), яка осіла в Пруссії у 1250.
Представники роду Кос підтримували Тевтонський орден у війні 1454 — 1466. Після приєднання Королівської Пруссії до Польщі Коси залишились на місці, стали на службу Речі Посполитої і отримали різні значні посади, включно із сенаторськими. У 16 та 17 столітті рід вже був широко розповсюджений і володів багатьма селами на Помор'ю.
Відомі представники роду[ред. | ред. код]
Ян Кос († 1662) — був у 1648-1662 воєводою хелмінським, у 1649-1655 підскарбієм пруським.
Ян Кос (інший) († 1702) — у 1688-1702 воєвода хелмінський. Його сини Ян († 1712) обіймав посаду Смоленського воєводи, а Юзеф († 1717) — воєводи Лівонії.
Адам Кос († 1661) був Хелмінським єпископом.
Інші роди, які використовують герб[ред. | ред. код]
Бакщевич, Балашевич, Бокщанин, Борський, Брунув, Бурський, Касак, Кобилінський, Косак, Косацький, Коссак, Маас, Мас, Ославський, Пластвіґ, Плушвіц, Полєський, Рабцевич, Россен, Жечковський, Сєміровський, Столінський, Вапелс, Ваплевський, Ваплівський, Закревський, Зубковський-Рапцевіч.
Посилання[ред. | ред. код]
- Kos według Tadeusza Gajla [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]