Коцюба Гордій Максимович — Вікіпедія

Гордій Максимович Коцюба
Ім'я при народженні Гордій Максимович Коцегуб
Народився 3 (15) січня 1892[1] або 2 (14) січня 1892[2]
Костів, Валківська волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 17 грудня 1938(1938-12-17) (46 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія, УНР, СССР
Діяльність прозаїк
Alma mater юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету
Мова творів українська
Роки активності 1919–1937
Жанр оповідання, новела, роман
Magnum opus Свято на буднях, Змова масок, Нові береги
Партія Українська комуністична партія (боротьбистів) і Українська Партія Соціалістів-Революціонерів

CMNS: Коцюба Гордій Максимович у Вікісховищі

Горді́й Макси́мович Коцю́ба (справжнє прізвище Коцегу́б; 2 (14) січня 1892(18920114), хутір Костів Валківського повіту, нині село Валківського району Харківської області — † 17 грудня 1938, Харків, тюрма НКВД СССР) — український письменник доби розстріляного відродження. Член літературних організацій Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923—1925), ВАПЛІТЕ (1925—1927), «Пролітфронт» (1930—1931).

Жертва сталінського терору.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї селянина. Після трирічної народної школи працював писарем у канцеляріях. Екстерном склавши іспити за вісім класів гімназії, вступив на юридичний факультет Петербурзького університету, який закінчив 1917 року. Член Української партії соціялістів-революціонерів (боротьбистів) (жовтень 1917 — травень 1918), Української комуністичної партії (1918—1920). З жовтня 1921 року кілька місяців працював у пресбюро радянського посольства у Варшаві. Один із фундаторів і редакторів журналу «Шляхи мистецтва» (Харків, 1921—1923). Працював у редакціях газет і журналів.

21 березня 1938 року заарештований органами ГПУ, 17 грудня 1938 року військовий трибунал Харківського військового округу засудив його до розстрілу.

Реабілітований посмертно 1957 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Друкувався з 1919 року. Був членом літературних організацій Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923—1925), ВАПЛІТЕ (1925—1927), «Пролітфронт» (1930—1931), СРПУ (тепер — НСПУ) (1934—1938).

У ранніх збірках оповідань «На межі» (1924), «Свято на буднях» (1927), «Змова масок» (1929) писав про внутрішню роздвоєність людини, про суперечність, що існує між революційним обов'язком і людяністю, за що дістав осуд офіційної критики. За основу роману «Нові береги» (1936) узяв конкретику з життя будівників Дніпрогесу, які проходили там «соціалістичну академію» й подавали приклади творчого героїзму.

У романі «Перед грозою» (1937) на прикладі криворізьких рудокопів художньо відтворив розвиток робітничого руху напередодні Першої світової війни.

Видання[ред. | ред. код]

  • На межі. 4 новели. — Харків, 1924.
  • Біля гудків. — Харків, 1925.
  • Свято на буднях — Харків, 1927.
  • Без ґрунту. — Харків, 1929.
  • Змова масок. — Харків, 1929.
  • Чекання. — Харків, 1929.
  • За заслоною. — Харків, 1930.
  • Бронзові люди. — Харків, 1931; рос. пер.: Бронзовые люди. Москва; Ленинград, 1932.
  • Дніпрові саги. Новели Дніпрельстану. — Харків, 1931.
  • На терезах: Вибрані новели. — Харків, 1931.
  • Облога шахти. — Харків; Дніпропетровськ, 1931.
  • Хома з невірів. — Харків; Дніпропетровськ, 1931.
  • Змагання. — Харків, 1932.
  • Нові береги. — Харків, 1932; 2-ге вид. — Харків, 1933; 3-тє вид.: кн. 1 — Київ; Харків, 1936; кн. 2 — Київ; Харків, 1937; рос. пер.: Новые берега. Кн. 1. Москва, 1934; Новые берега: Роман. — Москва, 1937.
  • Майстер кухля. — Харків; Київ, 1933.
  • Золоті хліба. З роману «Родючість». — Харків, 1934.
  • Родючість. — Харків, 1934.
  • Золотое руно. — Москва, 1934.
  • Твори. Харків; Київ, 1934.
  • Перед грозою. — Київ, 1934.
  • Нові береги. — Київ, 1959; Київ, 1967; Київ, 1972.
  • Дорогой борьбы: Роман и рассказы. — Москва, 1961.
  • Коцюба Г. Нові береги: роман. Кн. 1 / Гордій Коцюба. — 3-тє виправл. вид. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1936. — 301 с. : іл.
  • Коцюба Г. На терезах: вибр. новели / Гордій Коцюба. — Харків: Літ. і мистецтво, 1931. — 259 с.
  • Коцюба Г. Майстер кухля: оповідання / Гордій Коцюба. — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1933. — 50 с.
  • Коцюба Г. Золоті хліба: з роману «Родючість» / Г. Коцюба. — Харків: Літ. і мистецтво, 1934. — 78 с. — (Художня бібліотека колгоспної бригади).
  • Коцюба Г. Дорогою змагань / Г. Коцюба. — Харків: Літ. і мистецтво, 1932. — 55 с. — (Масова художня бібліотечка).
  • Коцюба Г. Дніпрові саґи: новелі Дніпрельстану / Гордій Коцюба. — Б. м. : Рух, 1931. — 190 с.
  • Коцюба Г. Твори / Гордій Коцюба. — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1934. — 242 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • І. М. Лисенко. Коцюба Гордій Максимович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 248. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Майфет Григорій. Гордій Коцюба: Риси літпортрету // Червоний шлях. — 1929. — № 4.
  • Доленґо Михайло. Гордій Коцюба // Червоний шлях. — 1931. — № 6.
  • Підгайний Леонід. Від попутника до спільника: [Про творчість Г. Коцюби] // Життя й революція. — 1931. — № 9.
  • Бернштейн М. Про творчість Гордія Коцюби // Зоря. — 1934. — № 6.
  • Власенко В. Оспівувач великих перетворень: До 70-річчя з дня народження Г. М. Коцюби // Літературна газета. — 1962. — 16 січня.
  • Мацько В. Дорога болю: [Про загибель письменника Г. Коцюби] // Вітчизна. — 1991. — № 9.
  • Поліщук Т. За що постраждав Гордій Коцюба: Невідомі факти з життя письменника-земляка // Сільські новини. — 1993. — 29 жовтня.
  • Післямова // Коцюба, Гордій Максимович. Перед грозою. — Київ, 1958. — С. 235-237.
  • Коцюба, Гордій. [Добірка творів] / Коцюба, Гордій // Всесвіт. — 2023. — № 1-4. — С. 123-229.

Посилання[ред. | ред. код]