Кочерган Михайло Петрович — Вікіпедія

Михайло Петрович Кочерган
Народився 8 листопада 1936(1936-11-08) (87 років)
с. Бережниця, нині Самбірський район, Львівська область
Країна  УРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Самбірське педучилище
Дрогобицький педагогічний інститут
Галузь мовознавство
Заклад Бердянський державний педагогічний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
У шлюбі з Кочерган Юлія Федорівна
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України

Миха́йло Петро́вич Кочерга́н (нар. 8 листопада 1936, с. Бережниця тепер Самбірського району Львівської області) — український мовознавець, Заслужений працівник освіти України[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив у 1954 році Самбірське педучилище, працював учителем у Крукеницькій середній школі. У 1959 році закінчив Дрогобицький педагогічний інститут. Працював у Дрогобицькому (1962—1969) та Івано-Франківському (1969—1988) педінститутах.

У 1988—1992 роках завідувач кафедри російської мови і загального мовознавства Черкаського педагогічного інституту, з 1992 до 1998 року — завідувач кафедри української філології та загального мовознавства. Був одним із співзасновників «Просвіти» та Народного Руху в Черкасах.

З 1998 по 2000 роки Михайло Кочерган професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Від 1998 року в Київському національному лінгвістичному університеті: завідувач кафедри загального та українського мовознавства, з 2002 — професор-консультант.

З 2007 року Михайло Кочерган завідувач кафедри романо-германської філології Бердянського педагогічного університету.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Доктор філологічних наук, професор. Завідувач кафедри романо-германської філології Бердянського державного педагогічного університету. Лауреат премії Ярослава Мудрого в галузі науки і техніки Академії вищої школи, нагороджений медаллю «Ветеран праці», грамотами Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою імені президента НТШ Михайла Грушевського наукового-товариства імені Шевченка в Америці, дипломом Опольського університету (Польща). Заслужений працівник освіти України. Читає лекції в навчальних закладах Болгарії, Польщі, Угорщини, Югославії та Швейцарії.

З 2007 року очолює кафедру романо-германської філології Бердянського державного педагогічного університету[2].

Праці[ред. | ред. код]

Михайло Кочерган автор 212 наукових праць, опублікованих в Україні, Росії, Польщі, Болгарії, Чехії.

  • Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова. — Львів, 1980;
  • Воспитание словом. — К., 1989. — 296 с. (у співавт.);
  • «Словник російсько-українських міжмовних омонімів». 1997;
  • Методика організації науково-дослідної роботи. — К., 2000. — 271 с. (у співавт.);
  • Вступ до мовознавства. — К., 2000, 2001, 2004, 2005, 2006;
  • Загальне мовознавство: підручник для студентів філологічних спеціальностей вузів / М. П. Кочерган. — К. : Академія, 1999. — 288 с. — (Альма-матер). (перевидання: 2003, 2006, 2008, 3-е вид. 2010)
  • Основи зіставного мовознавства. — К., 2006.
  • Про час, про себе і людей. — К., 2012. — 222 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мирослава Баган. Нестримний рух і творчість (до 80-ліття професора М. П. Кочергана). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. — 2016. — Т. 19, № 2. — С. 8-11.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кочерган Михайло Петрович. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  2. Придніпровський науковий центр [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.] Національна академія наук України

Посилання[ред. | ред. код]