Краківський ринок — Вікіпедія

Краківський ринок
Вигляд на Краківський ринок з вулиці Клепарівської
Адреса 79007, м. Львів, вул. Базарна, 11
Відкрито 1950-ті
Власник Кожан Володимир Дмитрович (генеральний директор)[1].

Кра́ківський ри́нок — один із найбільших продуктово-промислових ринків у Львові. Розташований поблизу центральної частини міста, в місцевості Клепарів, на території колишнього Краківського передмістя, при вулиці Базарній, 11[2]. Краківський ринок працює з шостої ранку до дев'ятої вечора щодня, окрім неділі.

Історія[ред. | ред. код]

Передісторія[ред. | ред. код]

Є свідчення, що торгівля на Краківському та Галицькому передмістях велась ще у середньовіччі, зокрема у XVII столітті. Зокрема наприкінці 1620-х років міщани почали нарікати на появу окремих яток на Краківському передмісті, яких раніше не було. Така ятка з'явилася 1628 року, після скарги містян міська рада ухвалила рішення її знести. Однак після того мешканці почали ставити буди під власними будинками. А у 1666 році ятки розташовувалися вже біля Краківської та Галицької брам та при Босацькій хвіртці[3].

XIX століття[ред. | ред. код]

Краківський ринок від початку XIX століття адміністративно розташовувався при площі Краківський (нині — площа Ярослава Осмомисла), хоча сам ринок виник набагато раніше. Появі самого ринку сприяло вдале його розташування по відношенню до двох основних магістральних шляхів — Городоцького та Жовківського. 1876 року провели реконструкцію ринку, а саме: віденська фірма «Енд та Горн» збудувала великий павільйон із заліза та цегли на мурованому фундаменті, покритий хвилястим оцинкованим залізом. Ця ж фірма збудувала і другий історичний ринок у Львові — Галицький. На базарі облаштували асфальтовані хідники, павільйон обладнаний вентиляцією, мав тоді 76 крамниць (оренда яких розігрувалася жеребкуванням) для різників, круп'ярів, пекарів, для продажу молочних виробів та овочів. 1894 року в місті сталася велика пожежа, від якої постраждало чимало будівель старовинного міста. Не оминула пожежа й Кракідалів, як у народі називали цей ринок. Після пожежі відбудували ринок заново, що коштувало міській скарбниці значної суми.

XX століття[ред. | ред. код]

На часі другої світової війни ринок закрили, він призупинив своє існування, а після війни був остаточно закритий радянською владою. На цьому місці нині розташований ринок «Добробут», але історично ніякого відношення до Краківського ринку, що існував тут до 1947 року не має, оскільки був відкритий лише наприкінці 1990-х років[4].

Наприкінці 1950-х років Краківський ринок (або ж ринок Краківського передмістя) з площі Краківської[5] перенесли на ділянку між вулицями Базарною та Кузнєцова (нині — вулиця Клепарівська), де від 1947 року вже функціював колгоспний «Центральний ринок»[6], збудований в межах території, обмеженою сучасними вулицями Клепарівською, Броварною, Раппапорта та Базарною (від кінця XIII століття розташовувався старий єврейський цвинтар, посеред якого розташовувалася велика староцвинтарна синагога «Бейс-ойлом шул». Під час німецької окупації Львова, 1942 року, разом з ліквідацією старого єврейського цвинтаря, була зруйнована й Староцвинтарна синагога. Та остаточно довершили ліквідацію некрополя вже у радянські часи[7], а давні єврейські надгробки старого цвинтаря використали для мощення вулиць та спорудження підпірних стін на ринку[8].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У першому півріччі 2007 року Краківський ринок був першим за величиною зданого до міського бюджету ринкового збору[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кожан Владимир Дмитриевич: биография. politrada.com (рос.). Политрада. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  2. ↑ Краківський ринок, ТОВ. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.
  3. ↑ Заяць О. А. Негативні явища в міській торгівлі Львова XVII ст. крізь призму скарг поспільства [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Історія торгівлі,  податків та мита: зб. наук. праць. — Дніпропетровськ, 2015. — № 2 (12). — С. 31–55.
  4. ↑ Сім ринків старого Львова. Фото. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 25 лютого 2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  5. ↑ Львов: справочник, 1949, с. 190.
  6. ↑ Ринки Львова: історія львівських базарів у фото. 032.ua. 032.ua — сайт міста Львова. 26 вересня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2021.
  7. ↑ Цікавинки з історії Львова, 2011, с. 115.
  8. ↑ Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Раппапорта — Краківський ринок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.
  9. ↑ Найбільший ринковий збір у Львові за півроку сплатив «Краківський ринок» — 685 тис. грн, «Південний» — 444 тис. грн, «Привокзальний» — 227 тис. грн. zik.ua. ZIK. 5 серпня 2007. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 190. (рос.)
  • Ілько Лемко. Богданівка — романтична дільниця Львова // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 115—116. — ISBN 978-617-629-024-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Краківський_ринок&oldid=42186898