Краснопілля (Кальміуський район) — Вікіпедія

село Краснопілля
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Кальміуська міська громада
Код КАТОТТГ UA14100050130085599
Облікова картка Краснопілля 
Основні дані
Засноване 1870
Населення 605
Поштовий індекс 87263
Телефонний код +380 6253
Географічні дані
Географічні координати 47°32′15″ пн. ш. 38°07′23″ сх. д. / 47.53750° пн. ш. 38.12306° сх. д. / 47.53750; 38.12306Координати: 47°32′15″ пн. ш. 38°07′23″ сх. д. / 47.53750° пн. ш. 38.12306° сх. д. / 47.53750; 38.12306
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Водойми Балка Холодна
Відстань до
обласного центру
72,6 км
Відстань до
районного центру
32,8 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
24,2 км
Місцева влада
Адреса ради 87262, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Сонцеве, пл. Леніна, 61
Сільський голова Ротто Сергій Іванович
Карта
Краснопілля. Карта розташування: Україна
Краснопілля
Краснопілля
Краснопілля. Карта розташування: Донецька область
Краснопілля
Краснопілля
Мапа
Мапа

Краснопі́лля (МФА[krɐsn̪oˈpʲiʎːɐ] ( прослухати); Вассерайх, Роте Колоні, № 18) — село в Україні, у Кальміуській міській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 605 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить переважно автошляхом Т 0508. Територія села межує із землями с. Розівка Бойківського району Донецької області. Селом тече Балка Холодна.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія[ред. | ред. код]

Лютеранське село, засноване 1870 року під назвою Вассерайх. Засновники з Ґраунаських колоній. Лютеранські приходи Ґрунау та Розенфельд. Землі 993 (1915 р. 15 подвір'їв). Два вітряки, цегельний завод, кузня, шорна майстерня. Початкова школа.

Населення[ред. | ред. код]

Рік Кількість мешканців
1873 122
1904 127
1911 110
1915 166
1918 100
1924 140

[1]

За даними перепису 2001 року населення села становило 605 осіб, із них 36,03 % зазначили рідною мову українську, 63,64 % — російську та 0,33 % — німецьку мову[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Німці колишньої Російської Імперії. Населені пункти та місця поселення: енциклопедичний словник (рос.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]