French
DeutschКраїна ОЗ (фільм) — Вікіпедія
Країна ОЗ | |
|---|---|
| рос. Страна ОЗ | |
| Жанр | чорна комедія[1] трагікомедія |
| Режисер | Сігарєв Василь Володимирович |
| Продюсер | Софіко Кікнавелідзе Дмитро Улюкаєв |
| Сценарист | Василь Сигарєв Андрій Ільєнков |
| У головних ролях | Троянова Яна Олександрівна, Баширов Олександр Миколайович, Гоша Куценко, Чурикова Інна Михайлівна, Циганов Євген Едуардович, Юлія Снігір, Єкамасова Дар'я Миколаївнаd і Q4199508? |
| Оператор | Дмитро Улюкаєв |
| Художник | Антон Полікарпов |
| Мова | російська |
| Країна |  Росія |
| Кошторис | 1,5 млн дол. |
| IMDb | ID 3579808 |
| stranaozfilm.ru | |
«Країна ОЗ» — російська чорна комедія режисера Василя Сигарєва, знята за сценарієм Сигарєва та Андрія Ільєнкова. Головні ролі у фільмі виконують: Яна Троянова, Гоша Куценко, Андрій Ільєнков та Олександр Баширов.
Прем'єра фільму відбулася 10 червня 2015 року в основній конкурсній програмі кінофестивалю «Кінотавр», де картина отримала приз імені Г. Горіна «За найкращий сценарій»[2] та приз Гільдії кінознавців і кінокритиків «Слон»[3]. У російський прокат картина вийшла 3 грудня 2015 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Олена зі своєю старшою сестрою Іркою приходять у гості до знайомого Ірки, який днями влаштував їй нетеплий прийом. У під'їзді сестри обговорюють план помсти, починаючи від дефекації під його двері і закінчуючи побиттям чоловіка. Все закінчується тим, що Ірку повторно скидають з балкона, в результаті чого вона ламає куприк і потрапляє до лікарні. Після того, як Ірку відвозять до лікарні, Олена дзвонить своїй тітці Любі, сповіщає її про цю новину і питає, де знаходиться вулиця Торфорізів у Єкатеринбурзі. Вулиця Торфорізів потрібна Олені для того, щоб знайти там продуктовий ларьок, куди вона влаштувалася на роботу. Не отримавши відповіді від тітки Люби, вона ловить попутку і відправляється в Єкатеринбург, щоб самій спробувати знайти потрібну вулицю.
У ролях[ред. | ред. код]
- Яна Троянова — Ленка Шабадінова
- Гоша Куценко — Роман
- Андрій Ільєнко — Андрій
- Олександр Баширов — Дюк
- Володимир Симонов — бард Олексій Пабердін
- Інна Чурікова — мати Диванних воїнів
- Ірина Бєлова — Ірка
- Євген Циганов — водій під бутиратом
- Світлана Каминіна — дружина барда
- Аліса Хазанова — Снігуронька # 1
- Дарина Екамасова — Снігуронька # 2
- Олег Тополянский — диванний воїн # 1
- Ілля Талочкін — диванний воїн # 2
- Євген Смирнов — диванний воїн # 3
- Юлія Снигирь — Фіфа
- Зінаїда Бондаревська — Любка
- Дарина Скопінова — продавчиня феєрверків
- Дмитро Куличков — начальник ОВС
- Олександр Мосін — чоловік Фіфи
- Бабек Акперов — Грек
- Євген Ройзман — камео
Зйомки[ред. | ред. код]
Фільм знімався в місті Єкатеринбурзі. Робоча назва — «Цікава етологія»[4][5].
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 2015 — Кінофестиваль «Кінотавр»:
- приз імені Григорія Горіна за найкращий сценарій
- приз Гільдії кінознавців і кінокритиків
- номінація на головний приз
- 2015 — 22 ММКФ «Листапад» у Мінську — диплом «За високу художність звукового рішення»
- 2015 — Премія «Ніка»:
- премія за найкращу жіночу роль другого плану — Інна Чурикова
- номінація на премію за найкращий ігровий фільм
- номінація на премію за найкращу режисуру — Василь Сигарєв
- номінація на премію за найкращу жіночу роль — Яна Троянова
- номінація на премію за найкращу чоловічу роль другого плану — Олександр Баширов
- номінація на премію за найкращу чоловічу роль другого плану — Володимир Симонов
- номінація на премію за найкращу роботу звукорежисера — Володимир Головницький
- 2016 — сценарна премія «Слово» імені Валентина Черних за найкращий сценарій повнометражного фільму — Василь Сигарєв та Андрій Ільєнков[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Роттердамском кинофестивале показали фильм "Страна Оз" [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] // Интерфакс
- ↑ Фильм "Про любовь" Анны Меликян победил на "Кинотавре" (рос.). Interfax. 14 червня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
- ↑ Призеры 26 Открытого Российского кинофестиваля «Кинотавр». Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 15 червня 2015.
- ↑ Василий Сигарев о «Стране ОЗ». РБК. 11 декабря 2015. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 28 вересня 2016.
- ↑ Василий Сигарев снял новый фильм с Куценко и Трояновой. Московский комсомолец. 3 апреля 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 28 вересня 2016.
- ↑ Василий Сигарев и Михаил Местецкий получили премию «Слово». intermedia.ru. 22 марта 2016. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
|
