Країни Великої Британії — Вікіпедія

Держава Велика Британія складається з чотирьох історичних провінцій (англійською — «countries», тобто «країни»): Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія.

Кожна країна Сполученого Королівства має свою власну систему адміністративного та географічного поділу, яка часто походить ще з часів до появи держави Велика Британія.

Три з чотирьох історичних провінцій (крім Англії) володіють значним ступенем автономії.

Ключові факти[ред. | ред. код]


Назва

Прапор Площа

(км²)

Населення (2011)[1]
Столиця Автономний законодавчий орган Правова система
Англія 130,395 53 012 456 Лондон Англійське право
Шотландія 78,772 5 295 400 Единбург Парламент Шотландії Право Шотландії
Уельс 20,779 3 063 456 Кардифф Національна асамблея Уельсу Англійське право та Вторинне Законодавство Уельсу
Північна Ірландія
13,843 1 810 863 Белфаст Асамблея Північної Ірландії Північноірландське право і Ірландське земельне право
Велика Британія 243,789 63 182 175 Лондон

Примітки[ред. | ред. код]