French
DeutschКрислач Іван Михайлович — Вікіпедія
| Крислач Іван Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 12 жовтня 1929 с. Станимир | |||
| Смерть | 12 лютого 2017 (87 років) | |||
| Львів, Україна | ||||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Навчання | Українська академія друкарства | |||
| Діяльність | художник-гравер, художник, графік | |||
| Відомі учні | Барабаш Михайло Федорович | |||
| Звання |  | |||
| | ||||
Іван Михайлович Крислач (12 жовтня 1929, с. Станимир, Перемишлянський район, Львівська область — 12 лютого 2017, Львів[1]) — український художник-графік, заслужений художник України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Станимир Львівської області.
Закінчив екстерном Перемишлянську[2] гімназію, склавши під час канікул іспити за 7-й клас разом зі старшими дітьми, при цьому долав 11 км пішки.[3] Потім — Український поліграфічний інститут ім. І.Федорова (1953). Педагоги з фаху — Олена Кульчицька, Валентин Бунов, Василь Форостецький.
Працював в галузі графіки, монументального живопису. Основні твори: «Козацькі могили» (1973), триптих «Село моє рідне» (1975), «Стрілецькі могили» (1990), триптих «Довбуш» (1990), цикл «Одвічний змах» (1998). Член НСХУ (1970). Заслужений художник України (2007).
Працював до останніх днів. За місяць до смерті Івана Крислача видавництво «Апріорі» випустило казку Івана Франка «Абу-Касимові капці» з ілюстраціями художника.
Помер на 88-му році життя 12 лютого 2017 року у Львові. Похований на 78-му полі Личаківського цвинтаря[4]. На могилі — пам'ятник роботи самого Івана Крислача.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Згасла Іванова свіча
- ↑ в джерелі сказано про гімназію у Перемишлі, що є помилкою, бо вона — згідно того ж джерела (Коваль Я. Людина, що не змарнувала ні грама свого таланту… — С. 154.) — розташовувалась за 11 км від Станимира
- ↑ Коваль Я. Людина, що не змарнувала ні грама свого таланту… — С. 154.
- ↑ Zaxid.net. У Львові поховали відомого графіка Івана Крислача. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Горинь Василь. Мистецький різець Івана // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С. 151—152.
- Коваль Ярина. Людина, що не змарнувала ні грама свого таланту // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С. 153—155.
Посилання[ред. | ред. код]
- Іван Крислач — жива легенда мистецького світу сучасності [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Каталог членів Спілки художників України
- На Львівщині названо претендентів на здобуття премії в галузі культури
- Улюбленець Кульчицької Іван Крислач про інтелект, ремінь і вміння бачити прекрасне[недоступне посилання з липня 2019]
- Молітесь Богові одному, молітесь правді на землі … / задум і впорядкув. З. Філіпчук ; іл. І. Крислача. — Львів: Музей Тараса Шевченка у Львів. палаці мистецтв, 2011. — 55 с. — (Книжечка, що виховує). [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
