French
DeutschКросновські — Вікіпедія
Кросно́вські гербу Юноша (пол. Krosnowscy, Krosnowski) — польський шляхетський рід Речі Посполитої, мають спільне походження з родом Залуських. Родове прізвище походить від назви села Кроснова (давній Равський повіт, Равського воєводства). Частина представників роду переселилася на Русь у 16 столітті.
Представники[ред. | ред. код]
- Войцех з Кроснової
- Миколай — каштелян плоцький
- Ольбрахт — львівський підстароста 1662 і підкоморій 1671, староста кременчуцький 1638; перша др. Маріанна зі Струсів (у 1641 році отримала визнання права доживоття на селах Баківці, Трибоківці, Репехів, друга — Катерина з Васючина[1]
- Миколай (1590–1653) — львівський латинський архієпископ
- Ян — коронний підстолій, брат Миколая
- Уршуля — дружина Павела Ґродзицького, Миколая Бєґановського[2]
- Войцех, дружина із Залуських — остання представниця роду.
- Миколай Францішек (1650–1723) — чернігівський воєвода, львівський підкоморій, надавав кошти для львівських єзуїтських шкіл
- Миколай — львівський стольник
- Катажина з Кросновських Потоцька — дружина хмільницького старости Якуба Потоцького (помер перед 1711 р.; шлюб 1705 р., померла 1731 р.),[3] подільського воєводи Стефана Гумецького[1]
- Александер, др. Катажина Мрозовицька
- Барбара, чоловік — летичівський хорунжий (1734[4]) Франциск Шептицький, рідний брат львівського архидиякона
- Ян — хорунжий подільський, брав участь у битві під Віднем
- Казімєж — канонік львівський
- Ольбрахт — староста Кременчуцький, стольник кам'янецький[5]
- Антоній Юзеф — буський стольник (з 1762), староста петриківський, член Галицького станового сейму, 1782 року вилегітимувався зі шляхетства в Теребовельському гродському суді; перша дружина — Анна Кросновська, вдова лопацького каштеляна, друга — Юстина Попель[6]
- Марцін Вінцентій Антоній[6] (1790, Куманівці — після 1841[7]) — син другої дружини, 1822 року сенат Королівства Галичини та Володимирії визнав його графський титул, цісар Франц[6] надав 1841 року,[7] власник маєтків у селах Загребелля (нині в межах міста Тернополя, спорудив у селі великий красивий[8] класицистичний палац, оточений парком.[9]);[9] Сокиринці (або Шекеринці), Кшикас поблизу Ленчиці[10] дружина Антоніна Коморовська (перший чоловік Бартломей Голашевський)[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski… — S. 317.
- ↑ Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601—1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 29. (пол.)
- ↑ Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — S. 321.
- ↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka F. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 136. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- ↑ а б в г д Boniecki A. Herbarz polski… — S. 328.
- ↑ а б Marceli Wincenty Antoni hr. Krosnowski z Załusk h. Junosza (ID: 12.461.823) [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Тернопіль. Загребелля. (Дружба). Палац Кросновських. (XIX ст.)/(2016р). Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ а б Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Pruszków : Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole, 2005. — S. 142. (пол.)
- ↑ Genealodzy.PL Genealogia [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Delfina Daniela hr. Krosnowska z Załusk h. Junosza (ID: 12.461.827) [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Feliks Cygenberg-Orłowski z Orla h. Chomąto (ID: 12.461.828) [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1908. — Cz. 1. — T. 12. — S. 315—328. (пол.)
- Niesiecki K. Krosnowski herbu Junosza // Herbarz Polski / wyd. J.N. Bobrowicz. — Lipsk, 1839—1845. — T. 5. — S. 387—390. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów, 1738. — S. 710—711. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Osoby o nazwisku «Krosnowski» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
 | Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |