Крячок білокрилий — Вікіпедія

? Крячок білокрилий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) Родина: Мартинові (Laridae) Підродина: Крячкові (Sterninae) Рід: Болотяний крячок (Chlidonias) Вид: Крячок білокрилий
Біноміальна назва
Chlidonias leucopterus (Temminck, 1815)
Ареал білокрилого крячка      місця гніздування      місця зимування
Посилання
Вікісховище: Chlidonias leucopterus Віківиди: Chlidonias leucopterus ITIS: 176958 МСОП: 106003291 NCBI: 297806

Крячок білокрилий^[1] (Chlidonias leucopterus) — вид птахів роду Болотяний крячок підродини Крячкові родини мартинових. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Опис[ред. | ред. код]

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Маса тіла 60-70 г, довжина тіла 20-23 см, розмах крил 63-67 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні голова, шия, воло, груди і черево чорні; спина сірувато-чорна; надхвістя і підхвістя білі; крила зверху світло-сірі, малі покривні пера білі; покривні пера споду крил чорні; махові пера сірі; хвіст білий; дзьоб червонувато-чорний; ноги червоні; у позашлюбному вбранні лоб, шия, воло, груди, черево і спід крил білі; тім'я, потилиця і плями за очима темно-бурі; спина сіра; дзьоб чорний. Молодий птах схожий на позашлюбного дорослого, але пера спини і покривні пера крил темно-бурі, зі світлою верхівкою.

У шлюбному оперенні дорослий білокрилий крячок від дорослого чорного крячка відрізняється білими малими покривними перами верху крил і чорними покривними перами споду крил, білими надхвістям і хвостом; від дорослого білощокого крячка — цілком чорною головою; дорослий у позашлюбному оперенні та молодий від дорослого та молодого чорного крячка — відсутністю чорних плям по боках вола, від дорослого та молодого білощокого крячка відрізнити важко.^[2]

Звуки[ред. | ред. код]

Крики «керр» або «креек».

Поширення та місця існування[ред. | ред. код]

Гніздовий ареал крячка білокрилого складається з двох великих ділянок, одна з яких простягається від Угорщини та східної Польщі до верхньої Обі, а інша охоплює північно-східний Китай та сусідні території Росії. На зимівлю відлітають в помірні південні широти та тропіки. В Україні поширений нерівномірно на всій території, крім гір та Закарпаття.

Для гніздування крячки білокрилі обираються мілководдя і заболочені береги заплавних і вододільних озер та ставків, низинні осокові і гліцерієві (манникові) болота і болотисті луки, дельти річок із заболоченими ділянками, плеса степових річок. Поза сезоном розмноження — морські узбережжя, лагуни, але частіше — долини річок і береги озер; може траплятись і далеко від водойм.

Чисельність[ред. | ред. код]

Чисельність в Європі оцінена в 74—210 тис. пар, в Україні — 15—45 тис. пар. Чисельність піддається флуктуаціям.^[3].

Гніздування[ред. | ред. код]

Гніздиться колоніями, часто разом із чорними крячками. Колонії зазвичай нараховують від декількох до 40 пар. Відстань між гніздами в колонії сильно варіює. Гніздо будує на невеликих плаваючих острівцях з відмерлих або живих рослин, осокових купинах. Для будівництва гнізд використовує рослини, що зростають у безпосередній близькості (аїр, рогіз, осоки тощо). Розміри гнізд, а особливо висота, сильно варіюють в залежності від місця розташування (на більш сухих ділянках гнізда менші). Розміри гнізд (см): висота гнізда 4,2-7,2 (у середньому 5,7); глибина лотка 1,3-1,7 (1,5); діаметр гнізда 17,1-18,7 (17,9); діаметр лотка 8,8-11,8 (10,3).

У повній кладці зазвичай 3 яйця (від 2 до 4). Шкаралупа матова. Основний фон її забарвлений у вохристий або буруватий колір. Він дещо світліший, ніж у чорного крячка, та вкритий дрібними глибокими сірими і поверхневими чорнуватими плямами та крапками. Розміри яєць: 33,87×24,78 мм.

Строки відкладання яєць варіюють та залежать від погодних умов весни, ступеня розвитку водної рослинності, від гідрологічного режиму водойм. Кладки з'являються протягом травня. Через загибель гнізд і кладок гніздовий період сильно розтягнутий. Протягом року один виводок. Насиджують обидва партнери, змінюючи один одного, протягом 14-17, зазвичай 15 діб. Після вильоту дорослі ще близько 10 днів піклуються про молодих птахів.^[4]

Живлення[ред. | ред. код]

Білокрилі крячки живляться переважно комахами (бабки, жуки, комарі), яких вони здобувають з води, а також павуками, молюсками, іноді дрібною рибою або земноводними. Свою здобич білокрилі крячки звичайно підхоплюють на льоту з поверхневого шару води, із стебел водяних рослин, іноді з трави або з колосків хлібів (в останньому випадку здобиччю крячків часто стають кузьки — Anisoplia). Полюючи над озером або над луками, крячки завжди летять проти вітру на висоті лише 0,5—2 м.

Охорона[ред. | ред. код]

Крячок білокрилий перебуває під охороною Бернської та Боннської конвенцій, а також Угоди AEWA.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
• Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

• http://www.iucnredlist.org/details/22694782/0 [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Whitewinged Tern, Witvlerkmeerswael. [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.] The Atlas of Southern African Birds