Ксеркс I — Вікіпедія

Ксеркс I
Народився 519 до н. е.
Іран
Помер 465 до н. е.[1]
Персія, Імперія Ахеменідів, Medo-persiad, Стародавній Близький Схід
Поховання Іран
Країна  Імперія Ахеменідів
Діяльність державний діяч
Титул Фараон
Посада Король королів і Фараон
Конфесія зороастризм
Рід Ахеменіди
Батько Дарій I Великий
Мати Атосса
Брати, сестри Artazostred, Gobryasd, Arsamesd, Artobazanesd, Ariamenesd, Ariabignesd, Abrocomesd, Masistesd, Achaemenesd і Арсам Перський
У шлюбі з Аместрисаd
Діти Dariosd, Histaspesd, Артаксеркс I, Родогунаd, Амітісd і Артарійd

Ксеркс (староперс. Xšayāršā, перс. خشایارشا‎, дав.-гр. Ξέρξης, івр. חשיארש הראשון‎) — іранський шах і давньоєгипетський фараон, син Дарія І, правив з 485 до н. е. до своєї смерті 465 до н. е.).

Життєпис[ред. | ред. код]

На початку свого правління мусив придушити повстання у Єгипті й Вавилоні, де зруйнував храми і статую бога Мардука. Після того, у 480 до н. е. зібрав у Малій Азії велике військо чисельністю, за різними джерелами, від 150 до 360 тисяч вояків. Збудованим мостом через Дарданелли, за підтримки флоту з 800 кораблів, вирушив у напрямку Греції. Біля Фермопілів його зустріло 6-тисячне військо під командою спартанського царя Леоніда. Лише через зраду Ксерксу вдалось подолати мужніх оборонців Еллади, але пізніше перський флот був на його очах знищений греками у морській битві при Саламіні. Втративши перспективи перемоги, Ксеркс мусив повертати до Малої Азії. Після повернення до Парси, продовжив адміністративну діяльність у стилі свого батька, але був вбитий заколотниками з числа власної охорони.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На його честь названо астероїд 7211 Ксеркс.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]