Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль — Вікіпедія

Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль M:
Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile

Засновник(и) Венеційський МКФ
Країна Італія Італія
Вручення Венеція
Рік заснування 1935
Поточний лауреат Кейт Бланшетт

Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (італ. Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile) — одна з головних нагород Венеційського міжнародного кінофестивалю, що присуджується акторці за найкраще виконання жіночої ролі. Перше вручення нагороди відбулося у 1935 році. З часу її введення назва та кількість нагород були змінені кілька разів. Кількість присуджуваних нагород коливалася від двох до чотирьох на окремих фестивалях, а іноді Кубок присуджувався як за найкраще виконання головної, так і другорядних кіноролей.

Переможці та номінанти[ред. | ред. код]

* У 1932 та 1934 роках до заснування Кубка Вольпі вручалася Велика золота медаль Національної фашистської асоціації для найкращого актора (Grande medaglia d'oro dell'Associazione Nazionale Fascista dello Spettacolo per il migliore attore).

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1932 США Гелен Гейс * Гріх Мадлон Клоде The Sin of Madelon Claudet
1934 США Кетрін Хепберн * Маленькі жінки Little Women
1935 Австрія Паула Весселі Епізод Episode
1936 Франція Аннабелла Ніч перед битвою Veille D'armes
1937 США Бетті Девіс Кід Гелехед та Мічена жінка Kid Galahad / Marked Woman
1938 США Норма Ширер Марія-Антуанетта Marie Antoinette
1941 Третій Рейх Австрія Луїза Ульріх Аннелі Annelie
1942 Третій Рейх Швеція Крістіна Зедербаум Золоте місто Marie Antoinette

1947—1968[ред. | ред. код]

Після чотирирічної перерви, викликаної війною, фестиваль знову став конкурсним у 1947 році. Діюча нагорода в найближчому післявоєнному періоді отримала назву Premio Internazionale per il migliore attore (Міжнародна премія найкращому акторові)[1][2][3][4].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1947 Італія Анна Маньяні Депутатка Анджеліна L'onorevole Angelina
1948 Велика Британія Джин Сіммонс Гамлет Hamlet
1949 США Олівія де Гевіленд Зміїна яма The Snake Pit
1950 США Елеанор Паркер У клітці Caged
1951 Велика Британія Вів'єн Лі Трамвай «Бажання» A Streetcar Named Desire
1952 Швеція Інгрід Бергман Європа '51 A Streetcar Named Desire
1953 Німеччина Ліллі Палмер Ліжко The Four Poster
1956 Австрія Марія Шелл Жервеза Gervaise
Італія Анна Маньяні (Спеціальна нагорода) Сестра Летиція Suor Letizia
1957 Латвія Дзідра Рітенберга Мальва Malva
США Ева Мері Сейнт (Спеціальна нагорода) Капелюх, повний дощу A Hatful of Rain
1958 Італія Софі Лорен Чорна орхідея The Black Orchid
Франція Жанна Моро (Спеціальна нагорода) Коханці Les amants
1959 Франція Мадлен Робінсон На подвійний поворот ключа À Double Tour
Італія Карла Гравіна (Спеціальна нагорода) Естерина Esterina
Польща Люцина Вінницька (Спеціальна нагорода) Загадковий пасажир -
1960 США Ширлі Маклейн Квартира The Apartment
1961 Франція Сюзанна Флон Не убий Tu ne Tueras Point
США Джеральдін Пейдж Літо і дим Summer and Smoke
1962 Франція Еммануель Ріва Тереза Дескейру Thérèse Desqueyroux
Італія Анна Маньяні Мама Рома Mamma Roma
1963 Франція Дельфін Сейріг Мюріель Muriel
1964 Швеція Гаррієт Андерсон Кохати Att älska
1965 Франція Анні Жирардо Три кімнати на Манхеттені Trois chambres à Manhattan
1966 СРСР Наталія Арінбасарова Перший вчитель Первый учитель
1967 США Ширлі Найт Голландець Dutchman
1968 Італія Лаура Бетті Теорема Teorema

1983—1987[ред. | ред. код]

Фестиваль знову став конкурсним у 1980 році, але діючі до цього нагороди, присуджувані журі конкурсу, не були відновлені до 1983 року: призи більше не називали Coppa Volpi (Кубок Вольпі), а вручалися під назвою Premio per il migliore attore (Премія найкращому акторові). Переможці отримували нагороди не у вигляді чаш, а прямокутних бляшок.

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1983 Франція Дарлінг Лежитімус Вулиця Кас-Негр Rue cases nègres
1984 Франція Паскаль Ож'є Ночі повнолуння Les nuits de la pleine lune
1985
Не присуджувався
1986 Італія Валерія Голіно Історія кохання Storia d’amore
1987 Південна Корея Кан Су-Йон Мати за контрактом Sibaji

1988-наш час[ред. | ред. код]

У 1988 році вперше за 20 років були відновлені найвідоміші призи фестивалю. Дві діючі донині нагороди були офіційно названі Coppa Volpi per la migliore interpretazione maschile (Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль) та Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile (Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль)[5].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1988 США Ширлі Маклейн Мадам Сузацка Madame Sousatzka
Франція Ізабель Юппер Жіноча справа Une affaire de femmes
1989 Велика Британія Пеггі Ешкрофт
Велика Британія Джеральдін Джеймс
Вона зникла геть She's Been Away
1990 Чилі Глорія Мюнгмайєр Місяць у дзеркалі La luna en el espejo
1991 Велика Британія Тільда Свінтон Едуард II Edward II
1992 КНР Ґун Лі Цю Цзю звертається до суду Qiu Ju da guan si
1993 Франція Жульєт Бінош Три кольори. Синій Trois Coleurs: Bleu
Італія Анна Бонаюто (Акторка другого плану) Де ти? Я тут Dove siete? Io sono qui
1994 Португалія Марія де Медейруш Три брати Três Irmãos
Велика Британія Ванесса Редґрейв (Акторка другого плану) Маленька Одеса Little Odessa
1995 Франція Сандрін Боннер
Франція Ізабель Юппер
Церемонія La Cérémonie
Італія Ізабелла Феррарі (Акторка другого плану) Роман бідного юнака Romanzo di un giovane povero
1996 Франція Віктуар Тівісоль Ponette Ponette
1997 США Робін Танні Ніагара, Ніагара Niagara, Niagara
1998 Франція Катрін Денев Вандомська площа Place Vendôme
1999 Франція Наталі Бай Порнографічний зв‘язок Une liaison pornographique
2000 Австралія Роуз Бірн Богиня-1967 The Goddess of 1967
2001 Італія Сандра Чеккареллі Світло очей моїх Luce dei miei occhi
2002 США Джуліанн Мур Далеко від раю Far From Heaven
2003 Німеччина Катя Ріманн Розенштрассе Rosenstrasse
2004 Велика Британія Імельда Стонтон Віра Дрейк Vera Drake
2005 Італія Джованна Меццоджорно Звіряче серце La bestia nel cuore
2006 Велика Британія Гелен Міррен Королева The Queen
2007 Австралія Кейт Бланшетт Мене там немає I'm Not There
2008 Франція Домінік Блан Інша L’Autre
2009 Росія Ксенія Раппопорт Подвійний час Двойное время
2010 Греція Аріана Лабед Аттенберг Attenberg
2011 Гонконг Дінні Їп Просте життя Tao jie
2012 Ізраїль Хадас Ярон Заповнити пустоту למלא את החלל/Lemale et ha'halal
2013 Італія Елена Котта Вулиця в Палермо Via Castellana Bandiera
2014 Італія Альба Рорвахер Голодні серця Hungry Hearts
2015 Італія Валерія Голіно Заради тебе Per amor vostro
2016 США Емма Стоун Ла-Ла Ленд La La Land
2017 Велика Британія Шарлотта Ремплінг Ханна Hannah
2018 Велика Британія Олівія Колман Фаворитка The Favourite
2019 Франція Аріана Аскарід Світова слава Gloria Mundi
2020 Велика Британія Ванесса Кірбі Фрагменти жінки Pieces of a Woman
2021 Іспанія Пенелопа Крус Паралельні матері Madres paralelas
2022 Австралія Кейт Бланшетт Тар Tár

Рекорди[ред. | ред. код]

П'ять акторок були відзначені Кубком двічі, а Анна Маньяні — тричі:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. La Magnani premiata come miglior attrice. La Stampa. 16 вересня 1947. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
  2. Il Gran Premio ad "Amleto" di Olivier. La Stampa. 5 вересня 1948. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
  3. L'assegnazione dei diciassette premi. L'Unità. 2 вересня 1949. Архів оригіналу за 07.10.2013. Процитовано 8.08.2017.
  4. L'assegnazione dei premi. La Stampa. 11 вересня 1950. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8.08.2017.
  5. Tutti i premiati. La Stampa. 10 вересня 1988. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 8.08.2017.

Посилання[ред. | ред. код]