Кубраков Олександр Миколайович — Вікіпедія

Олександр Кубраков
Олександр Миколайович Кубраков
Олександр Кубраков
Олександр Кубраков
Віцепрем'єр-міністр з відновлення України—Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України
Нині на посаді
На посаді з 1 грудня 2022
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник він сам
(як міністр інфраструктури)
Олексій Чернишов
(як міністр розвитку громад та територій)
7-й Міністр інфраструктури України
20 травня 2021 — 1 грудня 2022
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Владислав Криклій
Наступник він сам
(як міністр розвитку громад, територій та інфраструктури)
Глава Укравтодору
19 листопада 2019[2] — 20 травня 2021
Попередник Олег Федоренко (в. о.)[1]
Наступник Євген Кузькін (в. о.)
Народився 20 серпня 1982(1982-08-20) (41 рік)
м. Першотравенськ, Дніпропетровська область, Україна
Відомий як політик, підприємець
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Національність українець
Освіта Київський національний економічний університет
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 — 3 грудня 2019

Кубраков Олександр Миколайович (нар. 20 серпня 1982, Першотравенськ, Дніпропетровська обл., УРСР) — український політик, підприємець, експерт IT-ринку та ринку мобільного зв'язку. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури з 1 грудня 2022 року. Міністр інфраструктури України (20.05.2021-01.12.2022)[3]. Директор асоціації «Інформаційні технології України», керівник сектору телекомунікацій та Ай-Ті в Офісі ефективного регулювання (2016—2019[4]). Голова Укравтодору (листопад 2019 — травень 2021).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Кубраков народився 20 серпня 1982 року у Першотравенську Дніпропетровської области. Закінчив Київський економічний університет (спеціальність — маркетолог), короткотермінову програму у «Harvard Kennedy School».

Працював:

  • за спеціальністю та став співзасновником ТОВ «Єврокомунсервіс» та групи ТОВ зі спільною назвою «Місто для людей»;
  • керівником ТОВ «Місто для людей», «Місто для людей сервіс» та «Місто для людей Київ»;
  • радником мера Києва Віталія Кличка в ІТ-сфері, займався впровадженням у мерії єдиної системи документообігу, а також стратегії розвитку транспорту Києва на замовлення Світового банку[5];
  • виконавчим директором «Асоціації „Інформаційні технології України“»;
  • керівником сектору «IT та Телеком» в «Офісі ефективного регулювання (BRDO)».

Голова Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодор) з 19 листопада 2019 року[2] до 21 травня 2021 року[6]. За 2020 рік на автодороги виділили більше 120 млрд гривень на 4000 км. Частину коштів через різні причини не встигли освоїти, тому план із ремонту та будівництва доріг частково не виконали.[7] Державний службовець 3-го рангу (2020)[8].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Брав участь у реалізації низки масштабних проєктів: «Домашній інтернет» від Київстар, транспортної стратегії міста Києва[9] разом зі Світовим Банком.

Спеціалізується на темі «держава в смартфоні» і впровадження 4G.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 30 у списку.[10] Безпартійний.[11]

Член Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Криму, Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин[12].

Протягом чотирьох місяців у парламенті подав 16 законопроєктів, з яких 12 ухвалили. Автором закону № 1041 про запровадження середньострокової програми на будівництво й ремонт доріг, автор закону № 1061, який запроваджує аудит безпеки доріг[13].

3 грудня 2019-го припинив повноваження народного депутата[14], замість нього депутатом став Сергій Мандзій[15].

19 травня 2021 року прем'єр-міністр Шмигаль подав до ВРУ кандидатуру Кубракова на посаду міністра інфраструктури[16], ВРУ ухвалила це призначення[17][3].

До широкомасштабного вторгнення займався реалізацією Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС («Відкрите небо»), яка була підписана 12 жовтня 2021 року[18] і ратифікована Верховною Радою України 17 лютого 2022 року[19].

30 листопада 2022 року пішов у відставку з посади міністра інфраструктури[20], 1 грудня став віцепрем'єр-міністром з відновлення України — Міністром розвитку громад, територій та інфраструктури[21].

З 1 червня 2022 року входить до робочої групи проєкту «Відкритий кордон»[22]. Указом президента Зеленського 17 листопада 2022 року введений до складу Ставки Верховного Головнокомандувача[23].

Один із підписантів угоди «Зернової угоди» з Туреччиною та ООН 22 липня 2022 року в Стамбулі[24].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кабмін призначив тимчасового керівника Укравтодору [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] Укрінформ (03.10.2019)
  2. ↑ а б Про призначення Кубракова О. М. Головою Державного агентства автомобільних доріг України [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] КМУ (15 листопада 2019)
  3. ↑ а б Ляшко, Кубраков і Любченко: Рада призначила нових членів Кабміну. Укрінформ (українською) . 20 травня 2021. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  4. ↑ Кубраков Олександр Миколайович. LB.ua. Процитовано 27 березня 2023.
  5. ↑ Кубраков Александр. LIGA. Процитовано 27 березня 2023.
  6. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 486-р «Про звільнення Кубракова О.М. з посади Голови Державного агентства автомобільних доріг України».
  7. ↑ Интервью | Глава Укравтодора: какие дороги строят для Зеленского и почему в смете есть странные цифры [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Ліга. Бизнес, 1.10.2020
  8. ↑ Про присвоєння Кубракову О. М. третього рангу державного службовця. Кабінет Міністрів України. 25 травня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  9. ↑ Кубраков Олександр Миколайович. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  10. ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
  11. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  12. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  13. ↑ Кабінет Міністрів України - Про призначення Кубракова О. М. Головою Державного агентства автомобільних доріг України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
  14. ↑ Постанова Верховної Ради України від 3 грудня 2019 року № 307-IX «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кубракова О.М.»
  15. ↑ До Ради замість Кубракова зайде колишній кандидат у мери від БПП. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  16. ↑ Шмигаль вніс до парламенту кандидатури на посади міністрів – пресслужба. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  17. ↑ Комітет Ради підтримав кандидатуру керівника «Укравтодору» на посаду міністра інфраструктури. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  18. ↑ Україна та ЄС підписали Угоду про «відкрите небо». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  19. ↑ Угода між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  20. ↑ Кубраков подав заяву на звільнення. Його чекає нова посада. РБК-Україна (українською) . 30 листопада 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
  21. ↑ Кубракова звільнили з посади голови Мінінфраструктури та призначили віцепрем'єром. Слово і Діло (українською) . 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
  22. ↑ Кабінет Міністрів України - Про утворення робочої групи “Відкритий кордон” з питань розвитку західного українського державного кордону та участі у переговорах щодо співробітництва під час здійснення контролю осіб та транспортних засобів, які перетинають спільний державний кордон. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 квітня 2023.
  23. ↑ Про зміни у складі Ставки Верховного Головнокомандувача. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.
  24. ↑ Україна підписала з Туреччиною і Гутеррешем угоду щодо розблокування експорту зерна. LB.ua. Процитовано 5 квітня 2023.
  25. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»;
  26. ↑ 2022 TIME100 Next: Oleksandr Kubrakov. Time (англ.). 28 вересня 2022. Процитовано 27 березня 2023.
  27. ↑ УП відзначила 100 лідерів України. Українська правда (українською) . 23 листопада 2023. Процитовано 14 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Кубраков Олександр Миколайович
Зовнішні відеофайли
Олександр Кубраков про інтернетизацію шкіл на Радіо Голос Столиці 21.05.2019
Олександр Кубраков
у соціальних мережах
Олександр Кубраков на сайті Facebook
Олександр Кубраков на сайті Twitter
Довідкові видання
Нормативний контроль
Прем'єр-міністр України
Перший віцепрем'єр-міністр
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Орест Климпуш (1992—1994) • Іван Данькевич (1995—1997) • Микола Круглов (1997) • Валерій Череп (1997—1998) • Іван Данькевич (1998—1999) • Леонід Костюченко (1999—2001) • Валерій Пустовойтенко (2001—2002) • Георгій Кірпа (2002—2004) • Євген Червоненко (2005) • Віктор Бондар (2005—2006) • Микола Рудьковський (2006—2007) • Йосип Вінський (2007—2009) • Костянтин Єфименко (2010) • Борис Колесніков (2010—2012) • Володимир Козак (2012—2014) • Максим Бурбак (2014) • Андрій Пивоварський (2014—2016) • Володимир Омелян (2016—2019) • Владислав Криклій (2019—2021) • Олександр Кубраков (2021—)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кубраков_Олександр_Миколайович&oldid=42319999