Кумсіашвілі Микола Георгійович — Вікіпедія

Кумсіашвілі Микола Георгійович
груз. ნიკოლოზ გიორგის ძე ქუმსიაშვილი
Народився 18 листопада 1892(1892-11-18)
Орхеві
Помер 20 вересня 1942(1942-09-20) (49 років)
Орхеві
Діяльність політик, оперний співак

Микола Георгійович Кумсіашвілі (груз. ნიკოლოზ გიორგის ძე ქუმსიაშვილი; 1892-1942) — грузинський політик, член Установчих зборів Грузії (1919—1921) . Оперний співак, драматичний тенор. Народний артист Грузинської РСР (1941).

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Кумсіашвілі народився 18 листопада 1892 року в селі Орхеві. Батько Миколи — Георгій Кумсіашвілі був у дружніх стосунках із поетом Важою Пшавелою[1].

Микола навчався у Цинамдзгваріанткарському сільськогосподарському училищі; Закінчив Школу садівництва та виноградарства при Нікітському ботанічному саду, а у 1913 — Тифліське музичне училище (вокал).

Відвідав Німеччину та Францію; після повернення рік викладав у Цинамдзгваріанткарському сільськогосподарському училищі. У 1916 році переїхав до Тифлісу.

Був членом Грузинської соціал-демократичної робітничої партії . 12 березня 1919 року обраний депутатом Установчих зборів Демократичної Республіки Грузії. Був членом аграрної комісії та комісії самоврядування.

1921 року під час радянської окупації Грузії воював проти Червоної армії. Після поразки національної армії залишився у Грузії. За рекомендацією Захарія Паліашвілі почав навчатися співу у відомого педагога Євгена Ряднова.

1923 року дебютував партією Малхаза (З. Паліашвілі «Даїсі»); у 1932—1933 роках соліст Ленінградського оперного театру; 1933—1936 роках провідний соліст Тбіліського театру опери та балету. У 1937 році брав участь у святкуванні Десятиліття грузинського мистецтва у Москві.

Виконав 46 оперних партій, у тому числі: Малхаз, Абсалом, Гість (З. Паліашвілі «Маргаритка», «Абсалом та ефір», «Гість», запис на Грамфірфіті), Теймураз (В. Долідзе «Лейла», 1927, прем'єра), Раті (З. Паліашвілі «Латавра», 1928, прем'єра), Вахтанг (В. Долідзе «Цисана», 1929, прем'єра), Шота Руставелі (Д. А. Аракішвілі «Казка про Шота Руставелі»), Ніко (М. А. Баланчивадзе «Дареджан підступна (Дареджан цбієрі)»), червоний Мак (Ш. Тактакішвілі «Гантіаді»), грузинські романи. Інший репертуар: Радамес, Отелло, Манріко (Верді «Аїда», «Отелло», «Трубадур»), Каньо (Леонкавалло «Клоуни»), Калафі, Кавіарос (Пуччіні «Турандот», «Туга»), Хосе (Бізе «Кармен»), Рауль (Меєрберрі «Гугеноти»), Еліазар (Халев «Ракель»), Самсон (Сен-Санс «Самсон і Даліла»), Германій (Чайковський «Пікова дама»); У репертуарі були пісні та романи грузинських, російських та зарубіжних композиторів.

Помер від онкологічного захворювання — неоперабельна пухлина мигдалеподібної залози[1] .

Будинок-музей відкрито у його квартирі у Тбілісі. Його ім'я носить вулиця і два провулки у Тбілісі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Яркий талант грузинской вокальной школы. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 19 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]