Вовча лапа звичайна — Вікіпедія

Вовча лапа звичайна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина:	Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід:	Вовча лапа (Trollius)
Вид:	Вовча лапа звичайна (T. europaeus)
Біноміальна назва
	Trollius europaeus; L., 1753

Вовча лапа звичайна^[1], купа́льниця європе́йська^[2] (Trollius europaeus) — вид квіткових рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae).

Біологічні характеристики[ред. | ред. код]

Це — багаторічна рослина з прямостоячим стеблом до 50 см заввишки. Листки довгочерешкові, пальчасто-розсічені, темно-зелені, прикореневі. Квітки поодинокі, верхівкові, лимонно-жовті, блискучі, наче вкриті позолотою чи лаком.

Формула квітки: $\ast K_{5-20}\;C_{\infty }\;A_{\infty }\;G_{\infty }$ ^[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі та Західному Сибіру. Росте на вогких лісових луках та галявинах, узліссях, чагарникових заростях переважно у лісових і лісостепових районах та в Карпатах.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

У свіжій траві міститься протоанемін, сліди інших алкалоїдів, сапоніни, вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини.

Застосування у народній медицині[ред. | ред. код]

В народній медицині Білорусі використовують траву при шлункових захворюваннях. В Україні — зовнішньо при наривах.

Естетичні характеристики[ред. | ред. код]

Оригінальна краса квіток цієї рослини є причиною зривання їх великої кількості на букети, внаслідок чого її стає дедалі менше.

Теплий, сонячний колір квіток купальниці робить їх особливо бажаними в садах та парках, на берегах водойм, струмків.

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмножується вегетативно і насінням, яке найдоцільніше висівати під зиму — тоді сходи з'являються навесні Цвіте на другий рік життя. Найкраще росте на родючих щільних ґрунтах.