Курилко Сергій Вікторович — Вікіпедія

Курилко Сергій Вікторович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	28 травня 1977(1977-05-28) Вільшани, Дергачівський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	19 травня 2015(2015-05-19) (37 років) Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна
Поховання	Вільшани
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Бахмутку
Командування
58 ОМПБр
Нагороди та відзнаки

Сергі́́й Ві́кторович Кури́́лко (28 травня 1977(19770528) — 19 травня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив вільшанську ЗОШ. Проживав з родиною у Вільшанах.

Мобілізований у лютому 2015 року. Старший водій 3-ї мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону.

19 травня близько полудня поруч із селом Катеринівка військовики помітили рух у лісопосадці в напрямі Стахановця біля самої лінії розмежування та вирушили на розвідку. Біля села знайшли покинуті позиції терористів. Повертаючись на мікроавтобусі з розвідки, загін потрапив у засідку. Терористи обстріляли з мінометів та гармат зі сторони Первомайська й Стаханова, полягли старший лейтенант Олег Булатов, солдати Денис Перепелиця, Вадим Савчак та Микола Щуренко, 2 вояків зазнали поранень.

6 військовиків 15-го батальйону вирушили в БРДМі на допомогу бійцям, які потрапили у засідку. Приблизно о 18:30, рухаючись по ґрунтовій дорозі, БРДМ підірвалась на фугасі. Зазнав поранень, несумісних із життям. Тоді ж поліг Руслан Заєць, 3 вояки зазнали поранень.

Без Сергія лишилися дружина та донька 2006 р.н.

Похований у Вільшанах.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

• Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
• в місті Дергачі встановлено пам'ятний знак «Герої не вмирають» — на горі «Січ», де викарбувані імена жителів Дергачівського району, які загинули під час війни на сході України — Андрія Клочка, Сергія Колодія, Сергія Курилка, Олексія Пакала, Пуляєва Дмитра Володимировича, Кудайназара Саіпова.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Курилко Сергій Вікторович [Архівовано 4 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Український Меморіал [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Пам'ятний знак [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.