Курінь «Скажені» — Вікіпедія

Курінь УПА «Скажені»
На службі березень 1944 — березень 1945
Належність  УПА
Чисельність Курінь
У складі ВО-4 «Говерла»
Командування
Поточний
командувач		 Василь Андрусяк (псевдо-Різун)
Ceremonial chief Павло Вацик (псевдо Прут)

«Скажені» — курінь УПА, що входив до складу ТВ-22 «Чорний ліс» ВО-4 «Говерла» УПА-Захід. Дата створення куреня — орієнтовно березень 1944 року. Організатор і командир куреня — хорунжий Василь Андрусяк (псевдо - Різун), від 7 січня 1945 — старший булавний Павло Вацик (псевдо - Прут). У березні 1945 року розділений на два курені — «Підкарпатський» і «Дзвони».

Бойові дії[ред. | ред. код]

Кінець березня 1944 — на дорозі Станіслав-Калуш в засідку куреня УПА «Скажені» потрапили три вантажівки, наповнені німецькими та угорськими солдатами. Внаслідок короткочасного бою німці загинули, а угорці здалися в полон[1].

23 квітня 1944 року — радянські партизани з угруповання Михайла Шукаєва виявили табір куреня «Різуна» у Чорному лісі на Станіславщині та спробували захопити його. Незважаючи на те, що табір мав невеликі сили, УПА зуміла відбити атаки Совєтів, але завдяки перевазі ворога відійшла в райони сіл Грабівка та Майдан, попередньо встигнувши евакуювати припаси, зібрані в таборі[2].

27 квітня 1944 року — радянські партизани Шукаєва зробили спробу захопити село Грабівка, куди передислокувався штаб Андрусяка, але були відбиті. Вони залишили на полі бою чотирьох убитих і вісімнадцять коней. Незабаром після цього прибули підрозділи УПА створили в селах навколо Чорного лісу гарнізони. Таким чином, була створена оборонна ділянка протяжністю понад двадцять кілометрів[2].

29 квітня 1944 року — в 5.30 ранку партизани знову напали на село Грабівка і захопили більшу його частину. Загін УПА (оточений на невеликій ділянці землі) чинив запеклий опір. Під час бою був поранений Василь Андрусяк. Від знищення загону врятувало підкріплення (чота "Морозенко"), що змусило радянських партизан відійти в ліс. Перед відступом, на кладовищі вони розстріляли 23 жителів села, включаючи капелана УПА, отця Микитюка. За власними даними, радянські партизани втратили п'ятнадцять чоловік убитими. У солдатів УПА, крім розстріляних цивільних осіб, було четверо убитих і кілька поранених. Під час зіткнення було спалено 25 будинків[2].

1—7 травня 1944 року — радянські партизани Шукаєва атакували село Майдан, але були змушені відступити. На наступний день УПА організувала наліт на групу партизан біля Нивочина. Кілька партизан загинули. Командування УПА, як з'ясувалося, справедливо передбачало, що радянці спробують відіграти реванш. Тому в селі була організована оборона. Як і очікувалося 7 травня радянські партизани знову завдали удару по Майдану. Після декількох годин боїв УПА відбила атаку, убивши кілька нападників[3].

8—9 липня 1944 року — бій на горі Лопата.

6 серпня 1944 року — 2-га чота 1-ї сотні під командою булавного Славка зробила засідку на шляху Ластівка — Ясінка Масьова (нині — с. Ясениця). У неї потрапили 150 німецьких вояків з 60 возами. Ворог втратив 32 вбитими та 107 полоненими. Здобуто 23 кулемети, 500 крісів, велику кількість амуніції та ліків. Втрати повстанців — 1 поранений[4].

7 серпня 1944 німці в знак помсти спробували оточити сотню і поблизу села Зубриця вона була практично розбита. Колишній командир УНС Олександр Луцький на допиті в НКВС розповів, що тоді пересувався в супроводі загону, і сам дивом вцілів, а після катастрофи з залишками сотні кілька днів блукав лісами й опинився в районі села Завадка, де приєднався до сотні «Месники» якою командував Олексій Химинець[5].

12 жовтня 1944 року — взяття райцентрів Лисець[6] і Богородчани.

15 жовтня 1944 року — розгром прикордонної застави з 80 осіб у селі Красне, втрати — двоє поранених[7].

19 жовтня 1944 року — бій із внутрішніми військами біля села Селище, після бою зігнані більшовиками місцеві жителі вивезли трупи 173 енкаведистів, втрати повстанців 3 дезертири[8].

12 грудня 1944 року — бій із військами НКВС СРСР біля села Виноград. Знищено 97 ворогів, кількість поранених невідома; втрати повстанців — 4 вбиті й 4 поранені[6].

6 січня 1945 року курінь командира Різуна зліквідував у селі Ріп'янка більшовицьку залогу з 350 енкаведистів і прокурора, загинули 120 чекістів при втратах повстанців двома вбитими і одним пораненим[9].

19 січня 1945 року — бій біля села Глибока. Знищено 320 ворогів, кількість поранених невідома; втрати повстанців — 7 убитих і 11 поранених[10].

січень 1945 року — бій між селами Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, знищено 135 ворогів, кількість поранених невідома; втрати повстанців — 1 убитий і 5 поранених[10].

лютий 1945 року — наскок разом з іншими відділами Коломийського та Станиславівського відтинків (1200 чол.) на гарнізон МВС (500 чол.) у селі Космач. Знищено автоколону з 12 машин. Втрати більшовиків — біля 300 убитих і стільки ж поранених. Втрати повстанців — 12 убитих і 18 поранених.[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Літопис УПА. Т. 19. Група УПА «Говерля». Кн. 2: спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру. – Торонто–Львів, 1992–1993. – С. 145.
  2. ↑ а б в Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942-1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. - s. 263
  3. ↑ Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942-1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. - s. 264
  4. ↑ Засідка біля Ясінки Масьової // Літопис УПА. Том 3. Чорний ліс. Книга 1. — Торонто: Літопис УПА, 1987. — С. 85-89.
  5. ↑ Выдержка из протокола допроса Луцкого Александра Андреевича (командующего УПА в Галичине в 1943-44 гг.) oт 5 февраля 1945 года // Цит. за: Літопис УПА. Нова серія. Т. 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944-1945 / HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства ім . М. C. Грушевського; Видавництво "Літопис УПА” та ін. – Київ-Торонто, 2007 – с. 282
  6. ↑ а б Наші акції, засідки і ворожі облави // Літопис УПА. Том 19. Група УПА «Говерля». Книга 2. — Торонто: Літопис УПА, 1990. — С. 82-83.
  7. ↑ Наші акції, засідки і ворожі облави // Літопис УПА. Том 19. Група УПА «Говерля». Книга 2. — Торонто: Літопис УПА, 1990. — С. 77.
  8. ↑ Наші акції, засідки і ворожі облави // Літопис УПА. Том 19. Група УПА «Говерля». Книга 2. — Торонто: Літопис УПА, 1990. — С. 81.
  9. ↑ Боротьба 1945 року // Літопис УПА. Том 19. Група УПА «Говерля». Книга 2. — Торонто: Літопис УПА, 1990. — С. 86.
  10. ↑ а б Боротьба 1945 року // Літопис УПА. Том 19. Група УПА «Говерля». Книга 2. — Торонто: Літопис УПА, 1990. — С. 87.
  11. ↑ Бій у селі Космачі // Літопис УПА. Том 4. Чорний ліс. Книга 2. — Торонто: Літопис УПА, 1987. — С. 75-78
УПА-Північ
УПА-Захід
УПА-Південь
УПА-Схід
 
ВО-2 «Буг»
(з 1.09.1944 вкл. ВО-1 «Башта»)
ВО-3 «Лисоня»
ВО-4 «Говерла»
(з … вкл. ВО-5 «Маківка»)
ВО-6 «Сян»
(з 11.1944 до 04.1945 входила до ВО-2 «Буг»)
Інше
УПА-Захід-Карпати (тимчасова: 08-09.1944) • ВО-7 «Сучава» (запланована) • ВО-8 «Срібна» (запланована)
УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курінь_«Скажені»&oldid=38189876