Кухоль — Вікіпедія

Ку́холь, зменш.-пестл. ку́хлик (від пол. kufel < сер.-в.-нім. küefel < дав.-в.-нім. kuofa — «бочка», «кухва»^[1]), розм. ква́рта^[2][3], кру́жка (від "круг") — товстостінний глиняний, металевий, а згодом скляний, посуд з ручкою для вживання напоїв (молока, меду, пива). Місткість кухля здебільшого 0,5-1 л.
Коно́вка або коні́вка — висока, здебільшого звужена вгорі кварта^[4].

На пивний кухоль нерідко наносять символіку пивоварної компанії або сорту пива, тому кухлі найчастіше використовуються виробниками пива для просування свого товару на ринку шляхом постачання торговельним підприємствам. Також такі кухлі розігруються ними в ході різних рекламних акцій. Для підставки під пивний кухоль використовують бірдекель.

Цікаво[ред. | ред. код]

В Україні розробили кухоль «Travel Cup», що визначає якість води. Зокрема «Travel Cup» може аналізувати рівень солей, кислотність, нітрати, температуру кореляції цих елементів. Крім того, «Travel Cup» може дезінфікувати рідину за допомогою ультрафіолетової лампи, вмонтованої в кришку чашки^[5].

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Алюмінієвий кухоль. 1930-ті рр.
• 
  Емальований кухоль
• 
  Класичний пивний кухоль
• 
  Металевий пивний кухоль з кришкою
• 
  Кінва — дерев'яний кухоль
• 
  «Жаб'ячий кухоль^[en]» — засіб для розіграшу
• 
  Поштова марка "Кварта, R", Пошта України, 2007 рік

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Кухоль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]