Кучин Іван Леонідович — Вікіпедія

Кучин Іван Леонідович
Кучин Іван Леонідович
Народився 13 березня 1959(1959-03-13) (65 років)
Петровськ-Забайкальський
Країна  Росія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність поет, композитор, автор-виконавець
Знання мов російська
Жанр авторська пісня і російський шансон

Іван Леонідович Кучин (нар. 13 березня 1959, Петровськ-Забайкальський) — російський естрадний композитор тюремної тематики, співак, аранжувальник, поет.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 березня 1959 року в місті Петровськ-Забайкальський в родині робітників. Мама Ніна працювала на залізниці, тато Леонід — водієм. Під час навчання в школі не цікавився музикою. По закінченні школи, за бажанням матері вступив до педагогічного університету міста Улан-Уде. Зрозумівши, що робота вчителем малювання не для нього, кидає навчання і йде до армії.[2]

Повернувшись з армії, за крадіжку музичної апаратури з будинку культури попадає до в'язниці. Період часу з 1980 по 1993 рік сам композитор намагається не згадувати. Відомо лише, що в 1987 році, записавши на плівку свої перші пісні, Кучин вкотре попадає до в'язниці. А плівки з альбомом, що були конфісковані при арешті, почали вірусно розповсюджувати самі працівники міліції. Загалом за гратами Іван Кучин провів близько дванадцяти років. Після звільнення, в 1993 році Іван Кучин записує два диска «Новинки лагерной музики» та «Пройдут года». Про період життя за гратами автор розповідає в альбомі «Возвращение домой».

1994 року вперше вийшов на естрадну сцену, і головним хітом стала пісня «Человек в телогрейке».[1]

1995 року переїхав жити в Москву. Жив в підвалах та на горищах, в той же час даючи концерти і маючи шалений успіх.[3]

1997 року купив житло в Москві, а його новий альбом «Доля воровская» розійшовся мільйонними тиражами.

1999 року записав дружині музичний сольний альбом «Сломалась веточка».

Проживає під Москвою, має власну звукозаписуючу студію, продюсує його молодша сестра Олена.

Дискографія[ред. | ред. код]

  • «Возвращение домой»
  • «Летят года»
  • «Из лагерной лирики»
  • «Хрустальная ваза»
  • «Судьба воровская»
  • «Крестовая печать»
  • «Царь-батюшка»
  • «У дороги рябина»
  • «Жестокий романс»
  • «Небесные цветы»
  • «Сиротская доля»
  • «Военный альбом»


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іван Кучин - біографія, фото, особисте життя, кращі пісні, національність, зріст і вагу, слухати пісні онлайн 2019 - Статті 2022. Top info web (укр.). Процитовано 22 жовтня 2022.
  2. Кучин де він зараз. Любитель відокремленої життя: біографія композитора і поета Івана Кучіна. Смерть, яка призвела до відродження. rt82.ru. Процитовано 22 жовтня 2022.
  3. Іван Кучін - Головна сторінка. ivan-kuchin.at.ua. Процитовано 22 жовтня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]